X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.06.2026 р. № 3249/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариство…., надісланого листами  ГУ ДПС у м. Києві  …, щодо надання індивідуальної податкової консультації стосовно права Товариства на застосування зменшеної ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство  повідомило, що є власником  чотирьох об’єктів нерухомості (далі – Об’єкти нерухомості), які складають єдину будівлю за адресою: м. Київ,                                               …, а саме:

підземний паркінг підвального поверху, загальною площею 409,6 кв.м;

квартира 1, загальною площею 194,2 кв.м;

квартира № 2, загальною площею 186,5 кв.м.;

низки нежитлових приміщень – офіси, загальною площею 3904,9 кв.м.

Товариство повідомило, що Об’єкти нерухомості використовуються ним для здійснення своєї господарської діяльності та на підтвердження належних йому Об’єктів нерухомості Товариство класифікувало об’єкти нерухомості за кодом 1220 «Офісні будівлі»  за Класифікатором будівель і споруд НК 018:2023 (далі – Класифікатор), як приміщення в будівлі для адміністративних цілей та  на підтвердження вірності здійсненої ним класифікації об’єктів нерухомого майна отримано експертний висновок Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві» (далі – ДП ДНДІАСБ) …. (далі – Експертний висновок) (додається до звернення).

Товариство посилаючись на Рішення Київської міської ради від 13.07.2023                          № 6919/6960 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради                                                              від 23 червня   2011 року № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві» (далі – Рішення № 6919/6960) просить надати роз’яснення, чи має право Товариство застосовувати ставку Податку у розмірі 0,5% починаючи з місяця, в якому відбулося офіційне оприлюднення Рішення № 6919/6960, а саме з липня 2023 року.

Порядок нарахування та сплати Податку з об’єктів нежитлової та/або житлової нерухомості врегульовано статтею 266 Кодексу.

Об’єктом оподаткування Податком є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в  тому числі його частка (підпункт  266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Кодексу).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування                         на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт                        (підпункт 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 Кодексу).

У межах податкового законодавства кожен об’єкт нерухомості, що має реєстраційний номер, інвентарний номер, розглядається як окремий об’єкт оподаткування Податком, з урахуванням функціонального призначення, фактичного використання та інших характеристик такого об’єкта.

Належність  об’єкта нерухомості до того чи іншого класу за Класифікатором має бути підтверджено.

Класифікатор затверджено наказом Міністерства економіки України                                від 16.05.2023 № 3573 «Про затвердження національного класифікатора НК 018:2023 та скасування національного класифікатора ДК 018-2000».

Роз’яснення положень Класифікатора та його ведення забезпечує Міністерство розвитку громад та територій України, у тому числі приймає рішення про необхідність внесення змін до нього, доцільність перегляду усього класифікатора.

Згідно з Законом України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (зі змінами) (далі – Закон № 3038)  запроваджено Єдину державну електронну систему у сфері будівництва (далі – ЄДЕССБ) та Реєстр будівельної діяльності, який забезпечує накопичення, облік, захист та зберігання інформації щодо об’єктів будівництва, проєктної документації, результатів технічної інвентаризації та обстежень (стаття  222 Закону № 3038).

Порядком проведення технічної інвентаризації, затвердженим постановою  Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 488, визначено, зокрема, що  квартири,  нежитлові приміщення та групи нежитлових приміщень, які є самостійним об’єктом нерухомого майна, гаражі, паркінги, машино-місця, які є самостійним об’єктом нерухомого майна підлягають технічній інвентаризації та на які за результатами такої інвентаризації виготовляються інвентаризаційні справи, матеріали технічної інвентаризації і технічні паспорти з використанням Реєстру будівельної діяльності.

Підтвердженням даних щодо характеристик об’єкту нерухомості, зокрема, можуть бути дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, дані Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, свідоцтво про право власності на об’єкт нерухомості, матеріали технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна,  тощо.

Згідно зі зверненням та Експертним висновком у власності Товариства перебувають квартири № 1 та № 2,  підземний паркінг, які класифіковані Товариством за кодом 1220 Класифікатора.

Згідно з ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» (зі змінами) квартира – комплекс взаємопов’язаних приміщень, що використовуються для проживання однієї сім’ї різного чисельного складу, який включає: основні                           приміщення – житлову (житлові) кімнати та підсобні приміщення.

Квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання (підпункт «в» підпункту 14.1.129.1 підпункту 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, частина перша статті 382 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України від 13.01.2026                                  № 4751-ІХ «Про основні засади житлової політики» (далі – Закон № 4751)                        житло приватного житлового фонду може використовуватися для особистого проживання власника та членів його сім’ї, передачі в оренду або користування на інших підставах, у тому числі за рішенням власника за договором оренди соціального житла, а також в інший спосіб, не заборонений законом. До приватного житлового фонду належить житло, що перебуває у приватній власності фізичних або юридичних осіб (підпункт 14 пункту 1 статті 1 Закону                     № 4751).

Відповідно до підпункту 5 пункту «б» статті 30 Закону України                                      від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчим органам сільських, селищних, міських рад делеговані повноваження обліку відповідно до закону житлового фонду, здійснення контролю за його використанням.

Враховуючи, що квартира належить до житлового фонду, то зміна функціонального призначення житлового приміщення у нежитлове (офісне) приміщення можливе за умови виключення її з житлового фонду.

Отже, для цілей оподаткування Податком квартира, яка належить до житлового фонду,  є об’єктом житлової нерухомості та підлягає оподаткуванню за ставками Податку визначеними для житлової нерухомості.

Згідно з ДБН В.2.3-15:2027 «Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів» (зі змінами)  гараж (паркінг) – будинок (будівля, споруда), частина будинку (будівлі, споруди) або комплекс будинків (будівель, споруд) з приміщеннями для постійного або тимчасового зберігання легкових автомобілів та інших мототранспортних засобів, з постами для ремонту та технічного обслуговування або без них.

Відповідно до підпункту «г» підпункту 14.1.1291 пункту 14.1 статті 14 Кодексу гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки належать до об’єктів нежитлової нерухомості.

Товариством не надано документів, що  підтверджують права власності на Об’єкти  нерухомості та витяг з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, що підтверджує відомості про Об’єкти нерухомості.

У таблиці 1 до додатку 1 до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві» (зі змінами) встановлюються, зокрема, ставки Податку для об’єктів нерухомості:

1,5 % – для житлових будинків (крім житлових будинків для колективного проживання – 0%);

0 % для офісних будівель (будівлі органів державної влади, місцевого самоврядування та органів правосуддя);

1,5 % офісні будівлі (будівлі фінансового обслуговування, закордонних представництв, адміністративно-побутові будівлі для промислових підприємств);

0,5 %  офісні будівлі (будівлі для конторських та адміністративних цілей інші);

0,4 %   будівлі гаражів (наземні, підземні).

Власник нерухомості має право застосовувати ставку податку у розмірі 0,5%  починаючи з місяця, в якому відбулося офіційне оприлюднення Рішення  № 6919/6960  (липень 2023 року) за об’єкти нерухомості, які  належать  до офісних будівель (будівель для конторських та адміністративних цілей інші) за  кодом 1220 Класифікатора (код 1220.9  «Будівлі для конторських та адміністративних цілей інші» ДК 018-2000).

З метою підтвердженням даних щодо характеристик Об’єктів нерухомості  до певного класу Класифікатора Товариству доцільно включити отриману класифікацію згідно Експертного висновку до записів реєстру майнових прав та повторно звернутися до контролюючих органів  з наданням документів, які підтвердять право власності на Об’єкти нерухомості та їх приналежність до відповідного класу за Класифікатором, зокрема їх реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності,  Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва за відповідним класом Класифікатора.

При цьому повідомляємо, що Кодексом передбачена можливість подання уточнюючих розрахунків з Податку, відповідно до статті 50 Кодексу (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) до податкової декларації за формою, чинною на час подання такого розрахунку.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II Кодексу).

 

 

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни / втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.