Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.06.2026 р. № 3281/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення (    ), щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що є фізичною особою – підприємцем, з (  ) року є особою з інвалідністю та отримує пенсію відповідно до законодавства України. За 2021 рік платником було подано податкову декларацію платника єдиного податку з додатком щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), у якій самостійно визначено та нараховано єдиний внесок за всі місяці звітного року. За рахунок чого виникла недоїмка в сумі (  ) гривень.

У подальшому було з’ясовано що, як особа з інвалідністю, яка отримує пенсію, платник мав право на звільнення від обов’язку нарахування та сплати єдиного внеску за себе. У зв’язку з чим платник вважає, що нарахування єдиного внеску за 2021 рік було здійснено помилково.

Після початку повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України (з лютого 2022 року) підприємницька діяльність фактично не здійснювалася у зв’язку з бойовими діями, вимушеним переміщенням та втратою майна. Наразі платник є внутрішньо переміщеною особою та перебуває у складних життєвих обставинах, що суттєво вплинуло на можливість виконання податкових обов’язків. 

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи звільняється фізична особа – підприємець, яка є особою з інвалідністю та отримує пенсію, від обов’язку нарахування та сплати єдиного внеску за себе?

2. Чи має право фізична особа – підприємець подати уточнюючу (у тому числі скасовуючу) звітність за 2021 рік з метою анулювання помилково самостійно нарахованих сум єдиного внеску?

3. У разі можливості подання уточнюючої звітності – чи підлягає коригуванню сума зобов’язань та заборгованості в інтегрованій картці платника?

4. У разі неможливості виправлення звітності – чи підлягає обов’язковій сплаті заборгованість з єдиного внеску, що виникла внаслідок помилкового самостійного нарахування?

5. Чи можуть обставини, пов’язані з бойовими діями, вимушеним переміщенням та втратою майна, бути підставою для звільнення від фінансової відповідальності?

Згідно з інформаційно – комунікаційними базами ДПС платник є фізичною особою – підприємцем, діяльність здійснює на загальній системі оподаткування, платнику встановлено ознаку «Особа з інвалідністю» з (  ) року. За 2021 рік подано податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та додаток ЄСВ1 до декларації «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток ЄСВ1). Сума самостійно нарахованого платником єдиного внеску за 2021 рік –             (    ) гривень.

Щодо першого – третього питань

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку передбачено Законом України від 08 липня 2010 року   № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (зі змінами) (далі – Закон № 2464).

Дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.

Страхувальники – роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону
№ 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок (пункт 10 частини першої статті 1 Закону № 2464).

Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (пункт 3 частини першої статті 1 Закону № 2464).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464 базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених, зокрема у пункті 4 частини першої статті 4 Закону № 2464 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята статті 8 Закону № 2464).

Водночас, згідно з частиною четвертою статті 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пунктах 4, 5 та  5¹ частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

З огляду на зазначене, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування, які є особами з інвалідністю та отримують пенсію або соціальну допомогу, звільняються від сплати за себе єдиного внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Пунктом 49.2 статті 49 Кодексу встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до абзацу першого пункту 177.11 статті 177 Кодексу фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України                                     від 20.04.2015 року  № 449 (зі змінами), обчислення сум єдиного внеску фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування здійснюється на підставі даних річної податкової декларації. При цьому враховуються місяці, протягом яких така особа отримувала дохід (прибуток).

Форма Декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 року № 859 (зі змінами).

Згідно з підпунктом 1 пункту 6 розділу І «Загальні положення» Інструкції фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування формують та подають Додаток ЄСВ 1 у складі Декларації, яка подається платниками, за звітний період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу.

При цьому додатки є складовою частиною Декларації. Додатки заповнюються та подаються виключно за наявності доходів (витрат), розрахунок яких міститься у цих додатках (пункт 2 розділу II Інструкції).

Водночас, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (абзац перший пункту 50.1 статті 50 Кодексу).

Згідно з пунктом 6 Розділу ІIІ «Порядок оформлення декларації» Інструкції у розділі VI декларації «Розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок у попередніх звітних періодах» значення сум податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок у попередніх звітних періодах відображаються окремо з податку на доходи фізичних осіб та військового збору в графах «податок на доходи фізичних осіб» та «військовий збір», «мінімальне податкове зобов’язання», «єдиний соціальний внесок» розділу VI декларації, зокрема:

у рядку 23 вказуються сума податку та/або збору та/або єдиного внеску, які підлягали перерахуванню до бюджету або поверненню, або на небюджетні рахунки, за даними раніше поданої декларації за звітний (податковий) період, у якому виявлено помилку;

у рядку 24 вказуються уточнені суми податкових зобов'язань або сума до повернення за звітний (податковий) період, у якому виявлено помилку, або сума зобов'язань з єдиного внеску;

у рядку 25.1 вказується сума, на яку збільшується податкове зобов'язання та/або зобов'язання з єдиного внеску у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Рядок 25.1 заповнюється у разі, якщо внаслідок виправлення самостійно виявлених помилок виявлено факт заниження податкових зобов'язань та/або заниження зобов'язань з єдиного внеску (значення рядка 24 декларації більше ніж значення рядка 23 декларації).

Значення рядка 25.1 обчислюється як різниця між значеннями рядків 24                 та 23.

у рядку 25.2 вказується сума, на яку зменшується податкове зобов'язання та/або зобов'язання з єдиного внеску у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Рядок 25.2 заповнюється у разі, якщо внаслідок виправлення самостійно виявлених помилок виявлено факт завищення податкових зобов'язань та/або зобов'язань з єдиного внеску (значення рядка 24 декларації менше ніж значення рядка 23 декларації).

Значення рядка 25.2 обчислюється як різниця між значеннями рядків 24 та 23, значення вказується без знака «-»;

у рядку 27 вказується сума пені, нарахованої платником податку самостійно відповідно до статті 129 глави 12 розділу II Кодексу та/або статті 25 Закону.

Відповідно до абзаців другого та третього підпункту 2 пункту 6 Розділу IV «Порядок заповнення додатків до Декларації» Інструкції у разі якщо після граничного терміну подання (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Розділу II Кодексу) платник єдиного внеску самостійно виявляє помилки, в тому числі, що стосуються реквізитів, у раніше поданому ним розрахунку, він зазначає тип декларації «уточнююча», звітний період, що потребує уточнення, та зазначає показники у розрізі місяців, щодо яких здійснюється розрахунок сум єдиного внеску.

При цьому обов'язково заповнюються всі рядки та колонки граф 2 - 6 за період, визначений у графі 8.

Згідно з абзацом сьомим пункту 2 розділу I Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 року  № 5 (далі – Порядок № 5) інтегрована картка платника (далі – ІКП) – це форма оперативного обліку за визначеними параметрами, яка містить інформацію щодо облікових даних платника та призначена для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з реквізитів первинних документів, оброблених засобами ІКС ДПС (податкових декларацій, звітності з єдиного внеску), податкових повідомлень-рішень, рішень податкового органу, повідомлень економічних операторів, отриманих з Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про розраховану (зменшену) суму акцизного податку за сформовані (деактивовані) унікальні ідентифікатори, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, даних Казначейства про надходження платежів тощо).

Первинні показники, які відображаються у підсистемі, що забезпечує обробку звітності та платежів, є показниками форм податкової звітності та звітності з єдиного внеску (далі – Документи звітності) (пункт 1 підрозділу 1 розділу IV Порядку № 5). Після повного внесення даних Документа звітності такий документ отримує статус «Повністю введено» (абзац сьомий пункту 2 підрозділу 2 розділу IV Порядку № 5).

Відповідно до абзацу другого пункту 2 підрозділу 4 розділу IV                   Порядку № 5 дані Документів звітності зі статусом «Повністю введено», поданих платниками після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання, а також дані уточнюючих Документів звітності та дані Документів звітності, поданих за звітний (податковий) період, на який припадає дата ліквідації платника, відображаються в ІКП датою подання таких Документів звітності до податкового органу, якщо інше не визначено в алгоритмі відображення (рознесення) даних первинних показників в ІКП для форми Документа звітності. При цьому за уточнюючими Документами звітності в ІКП відображається різниця між грошовим зобов’язанням, зазначеним у поданому раніше Документі звітності, та грошовим зобов’язанням, розрахованим з урахуванням виявлених платником помилок, штрафу та пені (у разі заниження грошового зобов’язання), визначені самостійно платником, якщо інше не передбачено формою Документа звітності.

Отже, якщо платником, на якого поширюється, зокрема, дія пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464, помилково подано Декларацію з типом «Звітна», яка містить у своєму складі Додаток ЄСВ1, в якому самостійно визначено базу нарахування єдиного внеску та суми, що підлягають сплаті, то такий платник після закінчення граничного строку подання Декларації подає «Уточнюючу» Декларацію та Додаток ЄСВ1 з виправленими показниками у розрізі місяців, щодо яких здійснюється розрахунок сум єдиного внеску.

При цьому датою подання «Уточнюючої» Декларації в ІКП відображається різниця між грошовим зобов’язанням, зазначеним у поданій раніше Декларації, та грошовим зобов’язанням, розрахованим з урахуванням виявлених платником помилок. 

Щодо четвертого та п’ятого питань

Згідно з частиною другою статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята статті 9 Закону № 2464).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону № 2464 «недоїмка» - сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом                     № 2464, обчислена контролюючим органом у випадках, передбачених Законом № 2464.

У разі несвоєчасної сплати самостійно визначеного зобов’язання такі особи несуть відповідальність відповідно до статті 25 Закону № 2464.

Відповідно до частини 16 статті 25 Закону № 2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Разом з тим, пунктом 9¹¹.1 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 встановлено, що тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону № 2464, не застосовуються за такі порушення, вчинені у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19):

несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);

несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до податкових органів. При цьому абзаци другий та третій пункту 7 частини одинадцятої                статті 25 Закону № 2464 щодо такого порушення, вчиненого у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) року, не застосовується.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню (пункт 9¹¹.2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби  COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.

Крім того, відповідно до пункту 9¹⁹ розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, тимчасово, з 1 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5¹ частини першої статті 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.

При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого пункту 9¹⁹ розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.

Відповідно до пункту 3 «Прикінцевих положень» Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на             2025 рік» (набрав чинності 01.01.2025 року) та Закону України від 03.12.2025               № 4695-ІХ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (набрав чинності 01.01.2026 року) на 2025 на 2026 роки зупинено дію пункту 9¹⁹ розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.

Разом з цим Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесені зміни до Закону № 2464, зокрема, викладено у новій редакції пункти 9²¹ - 9²² розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення»:

«9²¹ Тимчасово, за порушення вчинені у період з початку дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX до 01 серпня                 2023 року, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону  № 2464, не застосовуються».

«9²² Тимчасово, на період з початку дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX до 01 серпня 2023 року, платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за цей період підлягає списанню».

Враховуючи викладене, штрафні санкції визначені статтею 25 Закону № 2464 не застосовуються за порушення, вчинені у період з 1 березня 2020 року по 30 червня 2023 року (у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)):

несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);

несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до податкових органів. При цьому абзаци другий та третій пункту 7 частини одинадцятої              статті 25 Закону № 2464 щодо такого порушення, вчиненого у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) року, не застосовується.

Разом з тим, не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Крім того, зважаючи на Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, яким визначено, що воєнний стан в Україні введено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та враховуючи положення пунктів 9²¹ - 9²² розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, якими встановлено кінцеву дату незастосування контролюючим органом штрафних санкцій та пені – 01.08.2023, контролюючими органами не застосовуються штрафні санкції та пеня за порушення законодавства про єдиний внесок починаючи з 24.02.2022 по 31.07.2023 на підставі зазначених пунктів.

Водночас до платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 4, 5 та 5¹ частини першої статті 4 Закону № 2464, які обчислять і нарахують єдиний внесок та подадуть до контролюючого органу звітність, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску, та при цьому не сплатять самостійно визначені зобов'язання, з 01.08.2023 контролюючим органом застосовуються заходи впливу та стягнення визначені статтею 25 Закону № 2464.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.