Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.06.2026 р. № 3282/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (    ) щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

(  )  просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань практичного застосування законодавства при виконанні судових рішень (у адміністративних справах) про стягнення на користь військовослужбовців сум недоотриманого грошового забезпечення, грошових винагород, додаткової винагороди (бойові) та інших виплат, в частині визначення бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), ставки військового збору, податку на доходи фізичних осіб, зокрема, і щодо застосування пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Практична необхідність отримання податкової консультації пов’язана зі складністю застосування норм Кодексу та полягає у необхідності формування чіткого розуміння обсягу податкових обов’язків, що виникають, як наслідок ситуацій  викладених вище, та з метою соціального захисту військовослужбовців, запобігання скарг, судових позовів до ХНУПС, незаконних виплат, переплат чи не доплат.

Таким чином (  ) просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи є виплати громадянам України, які мали статус військовослужбовців та були звільнені із військової служби, проведені на виконання судових рішень, прийнятих не на користь Збройних Сил України (у адміністративних справах) щодо перерахунку грошового забезпечення, грошових винагород, додаткової винагороди (бойові) та інших виплат, право на які  вони набули у зв’язку з виконанням обов’язків під час проходження служби, базою нарахування єдиного внеску за ставкою 22 відсотка відповідно до Закону України
від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами) (далі – Закон № 2464)?

Додатково: після виплати за рішенням суду надаються довідки для перерахунку пенсії.

2. Чи компенсується податок на доходи фізичних осіб (18 відсотків), нарахований на суму перерахунку грошового забезпечення, грошових винагород, додаткової винагороди (бойові) та інших виплат звільненому військовослужбовцю за період виконання обов’язків під час проходження військової служби, згідно судових рішень прийнятих не на користь Збройних Сил України (у адміністративних справах)?

3. У якому розмірі оподатковується військовим збором сума перерахунку грошового забезпечення, грошових винагород, додаткової винагороди (бойові) та інших виплат звільненому військовослужбовцю за період виконання  обов’язків під час проходження військової служби, згідно судових рішень прийнятих не на користь Збройних Сил України (у адміністративних справах)?

4. Чи є виплати діючим військовослужбовцям, проведені на виконання судових рішень, прийнятих не на користь Збройних Сил України (у адміністративних справах), щодо перерахунку грошового забезпечення, грошових винагород, додаткової винагороди (бойові) та інших виплат базою нарахування єдиного внеску за ставкою 22 відсотка відповідно до Закону
№ 2464, якщо так, то яким чином здійснювати нарахування єдиного внеску, якщо перерахунок здійснюється за 2020-2025 роки, а сума виплат складає більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску (15 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом), виплати здійснюються в одному місяці?

5. Чи компенсується податок на доходи фізичних осіб (18 відсотків) нарахований на суму перерахунку грошового забезпечення, грошових винагород, додаткової винагороди (бойові) та інших виплат діючим військовослужбовцям згідно судових рішень прийнятих не на користь Збройних Сил України (у адміністративних справах)?

6. У якому розмірі оподатковується військовим збором сума перерахунку грошового забезпечення, грошових винагород, додаткової винагороди (бойові) та інших виплат діючим військовослужбовцям згідно судових рішень прийнятих не на користь Збройних Сил України (у адміністративних справах)?

Статтею 129¹ Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства
(пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Пунктом 19¹.1 статті 19¹ Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Щодо першого – шостого питань

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 якого об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Відповідно до підпункту 1.7 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпункті 165.1.36 пункту 165.1 статті 165, підпунктах 3 і 4 пункту 170.13¹ статті 170 Кодексу та пункту 14 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Водночас пунктом 164.2 статті 164 Кодексу визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 Кодексу (підпункт 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 Кодексу).

Згідно з пунктом 167.1 статті 167 Кодексу ставка податку становить
18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5
статті 167 Кодексу).

Відповідно до пункту 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками військового збору є особи, визначені пунктом 162.1
статті 162 Кодексу (підпункт 1 підпункту 1.1 пункту 16¹ підрозділу 10
розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені статтею 163 Кодексу (підпункт 1 підпункту 1.2 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить, зокрема:

для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 підпункту 1.3
пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу
(підпункт 1 підпункту 1.3 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу);

для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань - 1,5 відсотка з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу) (підпункт 4 підпункту 1.3 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Відповідно до частини дев’ятої статті 1 Закону України від 25 березня
1992 року № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» військовослужбовці – це особи, які проходять військову службу.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому статтею 168 Кодексу та підпунктом 1.4 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Податковий агент, поняття якого наведено у підпункті 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену підпунктом 1.3 пункту 16¹ підрозділу 10
розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Кодексу та підпункту 1.4 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Разом з тим пунктом 168.5 статті 168 Кодексу передбачено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» членами сім’ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв’язку з виконанням обов’язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, згідно з нормами якого визначено умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).

Пунктом 2 Порядку № 44 встановлено, що грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв’язку з виконанням обов’язків під час проходження служби.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон № 2464.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 1 Закону № 2464 страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону
№ 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок.

Застрахована особа – фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (пункт 3 частини першої статті 1 Закону
№ 2464).

Відповідно до абзацу сьомого пункту 1 частини першої статті 4 Закону
№ 2464 платниками єдиного внеску є, зокрема військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення для військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу», осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань.

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 є, зокрема, сума грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства (абзац другий пункту 1 частини першої статті 7 Закону № 2464).

Частиною третьою статті 7 Закону № 2464 визначено, що нарахування єдиного внеску здiйснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 7 Закону № 2464 для осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду – середню заробітну плату за вимушений прогул, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону № 2464, обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п’ятою статті 10 Закону № 2464, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок.

Нарахування та сплата єдиного внеску за осіб, зазначених у абзацах дев’ятому, одинадцятому – тринадцятому пункту 1 та пункті 17 частини першої статті 4 Закону № 2464, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу (абзац третій пункту 1 частини першої статті 7 Закону № 2464).

Єдиний внесок для зазначених платників встановлюється у розмірі
22 відсотка до визначеної статтею 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята статті 8 Закону № 2464).

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок (частина друга статті 9 Закону № 2464).

Разом з цим відповідно до частини сьомої статті 7 Закону № 2464 перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджено Постановою Кабінету Міністрів України
від 22 грудня 2010 року № 1170.

Враховуючи викладене, у разі якщо виплати, наведені у вашому зверненні, які виплачуються за рішенням суду, включаються до грошового забезпечення  діючих військовослужбовців та нараховані і виплачені під час проходження ними служби (переведені для проходження військової служби до інших військових частин), то дохід у вигляді таких виплат включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як грошове забезпечення та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків з урахуванням положень пункту 168.5 статті 168 Кодексу та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка, незалежно за який період такі доходи нараховані. При цьому вказані доходи є базою нарахування єдиного внеску. Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску застосовується для кожного окремомого місяця, за який здійснено нарахування доходу за рішенням суду, з урахуванням раніше нарахованого доходу, який є базою нарахування єдиного внеску.

Разом з тим, якщо зазначені виплати виплачуються на користь військовослужбовців, які звільнилися, або ці суми не включаються до грошового забезпечення діючих військовослужбовців, то такі виплати включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб (18 відсотків) і військовим збором за ставкою 5 відсотків на загальних підставах та не є базою нарахування єдиного внеску. При цьому положення пункту 168.5 статті 168 Кодексу в такому випадку не застосовуються.

Водночас повідомляємо, що з питання віднесення виплат, наведених вами у зверненні, до грошового забезпечення військовослужбовців доцільно звернутися до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.