Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.06.2026 р. № 3288/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Комунального закладу охорони здоров’я (далі – Заклад) щодо отримання індивідуальної податкової консультації з плати за землю та, керуючись статтею  52 Податкового кодексу України (далі − Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Заклад поінформував, що утримується за рахунок місцевого бюджету, є неприбутковою організацією, веде фінансову звітність відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №  228 (із змінами) Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ. Заклад надає платні послуги згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року №  796 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності» (із змінами)        (далі – Постанова №  796, Перелік послуг). Доходи від платних послуг зараховуються до кошторису (на спеціальний рахунок), використовуються виключно для фінансування видатків (у тому числі фінансування господарської діяльності) згідно з цим кошторисом і Статутом.

Заклад, посилаючись на пільгу щодо сплати земельного податку            (далі – Податок), визначену у підпункті 282.1.4 пункту 282.1 статті 282 Кодексу, просить надати роз’яснення чи є Заклад платником плати за землю на загальних підставах.

У зверненні не надано інформацію про земельні ділянки (далі – Ділянки), які підтверджують наявність права власності та/або права користування на Ділянки (копії підтверджуючих документів щодо державної реєстрації права власності, права постійного користування чи на умовах оренди, витягів з Державного земельного кадастру тощо), тому надається роз’яснення загальних норм податкового законодавства.

Принцип платності користування землею, передбачений статтею  206 Земельного кодексу України, реалізовано у Кодексі у двох формах плати за землю: Податку, який сплачується власниками земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачами, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, та орендної плати, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункти  14.1.72,  14.1.136, 14.1.147 пункту  14.1 статті  14, пункт  269.1 статті  269, пункт  288.1 статті  288 Кодексу).

Підставою для нарахування Податку є дані Державного земельного кадастру, дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно тощо (підпункти  «а», «б» пункту  286.1 статті  286 Кодексу), підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт  288.1 статті  288 Кодексу).

Відповідно до підпункту 282.1.4 пункту  282.1 статті 282 Кодексу від сплати Податку звільняються, зокрема заклади освіти, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

При цьому, згідно з пунктом 284.3 статті 284 Кодексу якщо платники Податку, які користуються пільгами з цього Податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, Податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з  урахуванням прибудинкової території.

Вказана норма не поширюється на  бюджетні установи, у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) у тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування (абзац другий пункту 284.3 статті 284 Кодексу).

Бюджетним кодексом України визначено, що до бюджетних установ належать організації, які створені у встановленому порядку органами державної влади та  органами місцевого самоврядування, повністю утримуються за рахунок державного чи місцевого бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими (пункт  дванадцятий частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України).

Відповідно до пункту 15 статті 2 Бюджетного кодексу України до власних надходжень бюджетних установ належать, зокрема плата за надання послуг, гранти. Згідно з частинами третьою та четвертою статті 13 Бюджетного кодексу України власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету, які  мають цільове спрямування.

Згідно з реєстраційними даними Заклад внесений 07.12.2016 до Реєстру неприбуткових установ та організацій з ознакою неприбутковості «031 – бюджетні установи».

Звільнення, передбачене підпунктом  282.1.4 пункту  282.1 статті  282 Кодексу, поширюватиметься на Заклад виключно у разі якщо у порядку, визначеному законодавством, Закладом оформлено право власності / постійного користування на Ділянки та не має інших джерел фінансування, крім фінансування з місцевого бюджету.

У разі надання в оренду Ділянок, окремих будівель, споруд або їх частин, Податок за такі Ділянки та Ділянки під такими будівлями (їх частинами) (крім надання в тимчасове користування (оренду) бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування відповідно до абзацу другого пункту 284.3 статті 284 Кодексу) Заклад зобов’язаний сплачувати Податок на загальних підставах з  урахуванням прибудинкової території.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт  52.2 статті  52 Кодексу).

 

 

 

 

 

 

 

 

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.