Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.06.2026 р. № 3246/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (  ) щодо застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що є фізичною особою - резидентом України, та володіє часткою у розмірі 9,9 % в іноземній юридичній особі, що зареєстрована в Сполучених Штатах Америки, код платника податку у країні реєстрації (  ).

Батько – резидент України разом з платником податків сукупно володіє 100 відс. корпоративних прав зазначеної компанії та визнає себе контролюючою особою, відповідно до статті 39² Кодексу, а також, включає 100 відс. скорегованого прибутку контрольованої іноземної компанії до свого об’єкта оподаткування.

Враховуючи вищенаведене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи зобов’язана фізична особа – резидент України, яка володіє часткою у розмірі 9,9 відс. в іноземній компанії та може підпадати від визначення контролюючої особи, виключно за критерієм фактичного контролю, подавати Звіт про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт про КІК)?

2. Чи виникає обов’язок подання Звіту про КІК у випадку, якщо інша контролююча особа включає 100 відс. скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії до свого об’єкта оподаткування ?

3. Чи підлягає застосуванню підпункту 39².2.3 пункту 39².2 статті 39² розділу I Кодексу, не лише до оподаткування, але і до обов’язку подання звітності, з урахуванням принципу недопущення подвійного оподаткування?

4. Чи відповідає вимогам Кодексу підхід, за якого одна контролююча особа подає Звіт про КІК та декларує прибуток, а інша особа (за наявності формальних ознак контролю) не подає звітність, з огляду на відсутність окремого об’єкта оподаткування?

5. Який порядок дій платника податків у зазначеній ситуації, з метою належного виконання вимог Кодексу та мінімізації податкових ризиків?

Щодо питань 1- 5

Відповідно до підпункт 39².1.1 пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу контрольованою іноземною компанією (далі – КІК) визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених цим Кодексом.

Підпунктом 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу передбачено, що контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) КІК, яка:

а) володіє часткою в іноземній юридичній особи у розмірі більше ніж 50 відсотків;

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків;

в) окремо або разом із іншими резидентами України пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України не визнаються контролюючими особами, якщо їх володіння часткою у КІК реалізовано через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній особі – резиденті України, за умови якщо остання визнається контролюючою особою згідно з цим пунктом та на неї покладається зобов’язання щодо оподаткування скоригованого прибутку КІК.

Згідно з підпунктом 39².1.4 пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу для цілей визначення володіння фізичною або юридичною особою відповідною часткою в іноземній юридичній особі усі права, що належать такій фізичній або юридичній особі, вважаються сумою часток, які:

належать такій фізичній або юридичній особі безпосередньо або опосередковано через інших осіб, у тому числі через утворення без статусу юридичної особи;

належать будь-яким пов'язаним особам такої фізичної або юридичної особи безпосередньо або опосередковано через інших осіб.

Розмір частки опосередкованого володіння розраховується:

у разі володіння через один ланцюг осіб, які володіють частками одна в іншій, - шляхом множення часток;

у разі володіння через кілька ланцюгів осіб, які володіють частками одна в іншій, - шляхом підсумовування часток у кожному такому ланцюгу.

При цьому для цілей розрахунку опосередкованого володіння, у разі якщо особа фактично володіє часткою в розмірі понад 50 відс. (через один або кілька ланцюгів) над юридичною особою у ланцюгу, вважається, що фізична особа володіє часткою в такій юридичній особі у розмірі 100 відсотків.

У разі якщо особа здійснює фактичний контроль над наступною юридичною особою у ланцюгу, вважається, що така особа володіє часткою в наступній юридичній особі у розмірі 100 відсотків.

Особа вважається такою, що володіє часткою в іншій юридичній особі, у разі:

володіння на підставі права власності, або

якщо право власності на відповідну частку юридично належить іншим особам, які діють в інтересах такої особи.

Підпунктом 39².1.6 пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу визначено, що особа вважається такою, що здійснює фактичний контроль над юридичною особою, у разі, якщо така особа має можливість здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на рішення такої юридичної особи щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу.

Для цілей статті 39² Кодексу фактичний контроль встановлюється на підставі, зокрема, але не виключно, хоча б однієї з таких обставин:

а) надання особою зобов’язуючих вказівок органам управління юридичної особи;

б) ведення особою перемовин щодо укладення правочинів юридичною особою та узгодження суттєвих умов таких правочинів, які в подальшому лише формально затверджуються органами управління юридичної особи або виконуються органами управління юридичної особи без подальшого додаткового затвердження;

в) наявність у особи довіреності на здійснення суттєвих правочинів від імені юридичної особи, що видана на термін більш ніж один рік, та не передбачає попереднього погодження таких правочинів органами управління юридичної особи;

г) здійснення особою операцій за банківськими рахунками юридичної особи або наявність можливості блокувати операції за такими рахунками;

ґ) зазначення особи в якості засновника (бенефіціара, фактичного вигодонабувача) юридичної особи під час відкриття рахунків такою юридичною особою, крім випадків, якщо активи такої юридичної особи є частиною активів трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, засновником (бенефіціаром, фактичним вигодонабувачем) якого є така особа.

Положення цього підпункту не застосовуються до фізичної особи, яка виконує посадові обов’язки директора чи іншої посадової особи юридичної особи відповідно до її статутних документів, та/або до фахівців у галузі права, аудиту, бухгалтерського обліку, довірчого управління власністю, які діють на користь та в інтересах такої юридичної особи з дотриманням належних професійних стандартів (зокрема, але не виключно, адвокати, аудитори, трастові керуючі, протектори, гарантори, енфорсери, менеджери фондів, страховщики). У разі якщо зазначені в цьому абзаці особи діють на користь та в інтересах фізичної особи, виконуючи, при цьому, обов’язкові до виконання вказівки такої фізичної особи, вважається, що така фізична особа здійснює фактичний контроль над юридичною особою.

Відповідно до підпункту 39².2.1 пункту 39².2 статті 39² розділу І Кодексу якщо одна фізична особа володіє часткою або контролює частку в розмірі 25 і більше відсотків у КІК спільно з іншими фізичними особами, та при цьому жодна з осіб самостійно не визначить себе контролюючою особою щодо такої частки у повному розмірі, вважається, що всі зазначені особи є контролюючими особами для КІК у рівних частках (незалежно від того, чи досягає розмір частки кожного з них 25 відсотків).

З огляду на зазначене, фізична особа - резидент України, яка володіє часткою або контролює частку у КІК спільно з іншими фізичними особами, має право визнати себе контролюючою особою в повному розмірі щодо такої іноземної компанії та розмір її частки буде вважатись сума часток, які належать такій фізичній особі та її пов’язаній особі.

Разом з тим, згідно з підпунктом 39².2.3 пункту 39².2 статті 39² розділу І Кодексу скоригований прибуток КІК, який було включено до об’єкта оподаткування однієї контролюючої особи в порядку, передбаченому Кодексом, не може бути повторно включено до об’єкта оподаткування іншої контролюючої особи або контролюючих осіб.

Пунктом 39².5 статті 39² розділу I Кодексу встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про КІК. Зокрема, підпунктом 39².5.2 пункту 39².5 статті 39²
розділу I Кодексу передбачено, що контролюючі особи зобов'язані подавати звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

До звіту про КІК в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.

Тобто, контролююча особа зобов’язана подати Звіт про КІК одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи за відповідний календарний рік. До звіту про КІК в обов'язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК.

Враховуючи вище викладене, на підставі підпункту 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу, фізична особа – резидент України не визнаються контролюючою особою, якщо її володіння часткою у КІК реалізовано через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній особі - резиденті України, за умови якщо остання визнається контролюючою особою згідно підпункту 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу, та на неї покладається зобов’язання щодо оподаткування скоригованого прибутку КІК.

Таким чином, фізична особа – заявник, не визнається контролюючою особою по відношенню до іноземної компанії (   ), у разі якщо інша фізична особа (батько - резидент України), визнає себе контролюючою особою по відношенню до іноземної компанії (  ) в розмірі 100 відс., та на нього покладається зобов’язання щодо оподаткування скоригованого прибутку в повному обсязі та подання Звіту про КІК за звітний період. При цьому, скоригований прибуток КІК, який було включено до об’єкта оподаткування однієї контролюючої особи в порядку, передбаченому Кодексом, не може бути повторно включено до об’єкта оподаткування іншої контролюючої особи або контролюючих осіб.

Отже, у фізичної особи – заявника не виникає обов’язку подання до контролюючого органу Звіту про КІК по іноземній компанії (  ) разом з річною декларацією про майновий стан і доходи.

Водночас, варто зазначити, що кожен конкретний випадок практичного застосування положень Кодексу здійснюється на підставі аналізу деталізованої інформації та її документального підтвердження, з урахуванням усіх обставин та підстав.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.