Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.06.2026 р. № 3298/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

           Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                                     Підприємства щодо оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість коштів, які надійдуть за рішенням суду на відшкодування збитків (матеріальної та немайнової шкоди), завданих Підприємству внаслідок дій органу місцевого самоврядування  та понесених судових витрат (судовий збір та витрати на правову допомогу), керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

У своєму зверненні Підприємство повідомило, що є власником нежитлових приміщень (магазин). Перебуває на загальній системі оподаткування, не є платником ПДВ. З 01.07.2026 переходить на спрощену систему оподаткування.

Внаслідок неправомірних дій Департаменту інфраструктури та благоустрою міської ради у 2025 році був повністю зруйнований вхід до належного Підприємству нежитлового приміщення (магазину).

Підприємство у 2026 році звернулося до суду з позовом про стягнення з Департаменту інфраструктури та благоустрою міської ради збитків (майнової та немайнової шкоди), які були завдані внаслідок неправомірних дій органу місцевого самоврядування. В результаті розгляді даної справи в суді на рахунок Підприємства може надійти певна сума коштів.

Враховуючи вищевикладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань?

        1. Чи є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств кошти, які надійдуть Підприємству за рішенням суду на відшкодування збитків (матеріальної та немайнової шкоди), завданих Підприємству внаслідок незаконних дій органу місцевого самоврядування?

        2. Чи є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств кошти, які надійдуть Підприємству за рішенням суду на відшкодування понесених судових витрат (судовий збір та витрати на правову допомогу), завданих Підприємству внаслідок незаконних дій органу місцевого самоврядування?

       3. Чи є вказані вище кошти об’єктом оподаткування податком на додану вартість?

       4.  Які податкові зобов’язання виникнуть у Підприємства при отриманні відшкодування за рішенням суду матеріальної та немайнової шкоди, понесених витрат?

Оскільки Підприємством не надано документів та детальної інформації щодо надходження коштів за рішенням суду відповідь надається на загальних підставах.

Щодо першого- другого питань.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 Кодексу для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними  положеннями Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму коштів, отриманих платником податку на прибуток за рішенням суду як відшкодування  (матеріальної та немайнової шкоди) від органу місцевого самоврядування та судових витрат (судовий збір та витрати на правову допомогу), понесених таким платником.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

 Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).

Отже, з питання порядку відображення у бухгалтерському обліку коштів, отриманих платником податку на прибуток за рішенням суду як відшкодування  (матеріальної та немайнової шкоди) від органу місцевого самоврядування та судових витрат (судовий збір та витрати на правову допомогу), понесених таким платником, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Щодо третього питання.

        Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Також пунктом 201.8 статті 201 Кодексу визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 Кодексу.

Отже, при здійсненні особою, яка не зареєстрована як платник ПДВ, операцій з постачання товарів/послуг на митній території України, обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та сплати цього податку в бюджет у такої особи не виникає.

Щодо четвертого питання.

Згідно даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС та зі змісту звернення встановлено, що Підприємство з 01.07.2026 року переходить на спрощену систему оподаткування, платник єдиного податку третьої групи за ставкою 5%.

Відповідно до підпунктів 16.1.2 – 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Кодексу платник податків зобов'язаний:

вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;

подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Статтею 36 розділу І Кодексу визначено, що податковим обов’язком визначається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом. Податковий обов’язок виникає у платника за кожним податком та збором, та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно із статтею 38 розділу І Кодексу виконанням податкового обов’язку визначається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Особливості застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (пункт 291.2 статті 291 Кодексу).

До суб’єктів господарювання третьої групи, належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (підпункт 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу).

Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (пункт 292.6 статті 292 Кодексу).

Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування                            (пункт 292.14 статті 292 Кодексу).

Статтею 292 Кодексу визначено перелік доходів та їх склад для юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи.

Дохід визначається на підставі даних спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 Кодексу (пункт 292.13 статті 292 та пункт 296.1 статті 296 Кодексу).

Дохід обліковується згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та/або іншими нормативно-правові актами Міністерства фінансів України з питань бухгалтерського обліку.

Абзацом першим пункту  293.3 статті 293 Кодексу встановлено, що відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;

2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи та податкових агентів платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) є календарний квартал (крім податкового періоду податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного пунктом 202.1                статті 202 Кодексу) (абзац другий пункту 294.1 статті 294 Кодексу).

Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм підпункту 296.5 і 296.6 статті 296 Кодексу (пункт 296.7 статті 296 Кодексу).

Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку визначено статтею 295 Кодексу.

Разом з цим пунктом 292.15 статті 292 Кодексу встановлено, що при визначенні обсягу доходу, що дає право суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування в наступному податковому (звітному) періоді, не включається дохід, отриманий як компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди.

Враховуючи вищевикладене, у разі отримання юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи суми коштів як компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди, то така сума, визначена згідно з бухгалтерським обліком включається до складу доходу платника єдиного податку та оподатковується за ставкою єдиного податку, встановленою для такого платника пунктом 293.3 статті 293 Кодексу.

При цьому вищезазначені суми не враховуються при визначенні обсягу доходу, що дає право суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування в наступному податковому (звітному) періоді.

Водночас, юридична особа – платник єдиного податку є платником військового збору відповідно до підпункту 3 підпункту 1.1 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).