Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.06.2026 р. № 3299/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

           Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                                     Товариства щодо окремих питань з визначення доходу юридичною особою – платником єдиного податку, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомило, що платник належить до транспортних підприємств. Управлінням державного нагляду було складено Постанову про застосування до Товариства адміністративно-господарського штрафу  у розмірі   17 000 грн., з якою платник не погодився та звернувся з позовом до суду.

Водночас, Управлінням державного нагляду передало постанову до державної виконавчої служби, яким було відкрито виконавче провадження та в примусовому порядку стягнуто штраф у розмірі 17 000, 00 грн., виконавчий збір     1 700,00 грн. та розміру мінімальних витрат виконавчого провадження                          303,00 грн. В подальшому, позовні вимоги Товариства  суд задовольнив, а саме скасовано Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу  у розмірі 17 000 грн. та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства сплачений судовий збір.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

Чи включаються до доходу юридичної особи – платника єдиного податку сума повернутих коштів, а саме: адміністративного – господарського штрафу, виконавчого збору та розміру мінімальних витрат виконавчого провадження, неправомірно стягнутого з такого платника?

 

Щодо зазначеного питання.

Оскільки Товариством не надано інформації, достатньої для однозначної ідентифікації суті операцій, що ним здійснюються, ДПС надає загальні роз'яснення щодо оподаткування операцій, описаних у зверненні.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Особливості застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (пункт 291.2 статті 291 Кодексу).

До суб’єктів господарювання третьої групи, належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (підпункт 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу).

Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній                               пунктом 292.3 статті 292 Кодексу.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (пункт 292.6 статті 292 Кодексу).

Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування                            (пункт 292.14 статті 292 Кодексу).

Статтею 292 Кодексу визначено перелік доходів та їх склад для юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи.

Дохід визначається на підставі даних спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 Кодексу (пункт 292.13 статті 292 та пункт 296.1 статті 296 Кодексу).

Дохід обліковується згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та/або іншими нормативно-правові актами Міністерства фінансів України з питань бухгалтерського обліку.

Разом з цим пунктом 292.15 статті 292 Кодексу встановлено, що при визначенні обсягу доходу, що дає право суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування в наступному податковому (звітному) періоді, не включається дохід, отриманий як компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди.

Водночас якщо юридична особа - платник єдиного податку отримує суму коштів як компенсацію (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди, то така сума, визначена згідно з бухгалтерським обліком як дохід, має включатися до об'єкта оподаткування єдиним податком у податковому (звітному) періоді у якому така сума отримана.

Враховуючи зазначене, суми грошових коштів, які повернуті за рішенням суду включаються до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи та є об’єктом оподаткування військовим збором.

При цьому вищезазначені суми не враховуються при визначенні обсягу доходу, що дає право суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування в наступному податковому (звітному) періоді.

Статтею 36 розділу І Кодексу визначено, що податковим обов’язком визначається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом. Податковий обов’язок виникає у платника за кожним податком та збором, та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).