Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.06.2026 р. № 3303/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування норм статті 42 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 3817) стосовно розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство зазначає, що здійснює господарську діяльність з роздрібної торгівлі через мережу магазинів, розташованих як в обласних центрах, так і за їх межами. При цьому, для працівників встановлено різний рівень заробітної плати залежно від місця роботи.

Товариство просить надати  індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Яким чином визначається розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої працівникам у випадку різного рівня оплати праці залежно від місця роботи?
2. Яким чином здійснюється розрахунок розміру середньої щомісячної заробітної плати для працівників, які працювали неповний місяць, зокрема, у випадках прийняття, звільнення протягом місяця, тощо?

3. Чи можливе застосування єдиного підходу до розрахунку розміру середньої місячної заробітної плати для всіх працівників Товариства, незалежно від місця роботи?

4. Чи застосовується порядок визначення розміру середньої місячної заробітної плати виключно до працівників торгових точок чи до всіх працівників Товариства (включаючи адміністративний та інший персонал)?

Щодо зазначених питань

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема, алкогольними напоями,  тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах,  а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначає Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 3817).

Відповідно до частини тринадцятої ст. 42 Закону № 3817 розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним, має становити не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним та всі місця роздрібної торгівлі (місця роздрібної торгівлі пальним) якого розташовані за межами населених пунктів - адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею до 500 метрів квадратних, має становити не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Розрахунок розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, здійснюється відповідно до даних податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, шляхом ділення сумарно нарахованої заробітної плати, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів платника податків, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України, на кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення).

При визначенні розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, застосовуються показники, які відображені у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), заповнені відповідно до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (далі – Порядок), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, а саме:

сума нарахованої заробітної плати – рядок 1.1 розділу І Розрахунку;

сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів платника податків – рядок 1.3 розділу І Розрахунку;

сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України – рядок 1.4 розділу І Розрахунку;

кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення) – рядок 103 Розрахунку.

Таким чином, для розрахунку розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, сума показників рядків 1.1, 1.3, 1.4 розділу І Розрахунку ділиться на кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення) – рядок 103 Розрахунку.

При цьому, ні Порядком, ні формою Розрахунку не передбачено будь-яких особливостей щодо відображення у рядку 1.1 розділу Розрахунку інформації стосовно працівників, які працюють неповний робочий місяць (зокрема, у випадку прийняття чи звільнення протягом календарного місяця, перебування у відпустці), отже стосовно них інформація у зазначених рядках враховується на загальних підставах.

Вимоги частини тринадцятої ст. 42 Закону № 3817 щодо розміру середньої щомісячної заробітної плати працівників суб’єкта господарювання у розмірі                  1,5 мінімальної заробітної плати застосовуються до суб’єкта господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами, якщо всі його місця роздрібної торгівлі підакцизними товарами, на які отримано ліцензію, знаходяться за межами населених пунктів - адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею до 500 метрів квадратних.

У випадку, якщо у суб’єкта господарювання є хоча б одне місце роздрібної торгівлі, яке не відповідає одночасно критеріям, визначеним абзацом другим частини тринадцятої ст. 42 Закону № 3817, до нього застосовується вимога щодо розміру середньої щомісячної заробітної плати / загального місячного оподатковуваного доходу – не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Отже, якщо суб’єкт господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами, має місця роздрібної торгівлі, які розташовані як в межах адміністративних центрів областей, так і за межами населених пунктів - адміністративних центрів областей, м. Києва та                                       м. Севастополя на будь-якій відстані від адміністративних центрів областей,                   м. Києва та м. Севастополя, то розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, повинен становити не менше ніж                         2 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Такі вимоги щодо розміру середньої щомісячної заробітної плати поширюються на всіх працівників суб’єкта господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами, а не тільки до працівників, що безпосередньо працюють у місці такої  роздрібної торгівлі підакцизними товарами. Тобто розрахунок розміру середньої щомісячної заробітної плати здійснюється не окремо по кожному місцю торгівлі, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами, а по суб’єкту господарювання в цілому.

Відповідно до статті 8 Закону України від 19.11.2024 № 4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 мінімальна заробітна плата становить 8 000,0 грн.

Згідно зі статтею 8 Закону України від 03.12.2025 № 4695-ІХ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01.01.2026 мінімальна заробітна плата становить 8 647,0 грн.

Тобто, розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який здійснює торгівлю підакцизними товарами в місцях роздрібної торгівлі, які розташовані як в межах адміністративних центрів областей, так і за межами населених пунктів - адміністративних центрів областей, м. Києва та м. Севастополя на будь-якій відстані від адміністративних центрів областей, м. Києва та м. Севастополя, в 2025 році мав становити не менше 16 000,0 грн, а починаючи з січня 2026 року – не менше 17 294,0 грн.

Відповідно до пункту 49 частини другої статті 46 Закону № 3817 підставою для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є факт невідповідності розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, розміру, визначеному частиною тринадцятою статті 42 Закону № 3817, протягом трьох повних календарних місяців поспіль у період дії ліцензії, встановлений контролюючим органом під час проведення перевірки з питань дотримання вимог цього Закону та зафіксований в акті такої перевірки.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).