Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.06.2026 р. № 3336/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (   ) щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що у грудні 2025 року вийшов зі складу засновників фермерського господарства та бажав отримати у якості своєї частки у статутному капіталі та нерозподіленого прибутку за минулі роки грошові кошти. Протоколом загальних зборів платнику податку нараховано грошові кошти:

у частині статутного капіталу – (  ) грн., з яких (  ) грн – виплати грошовими коштами та ( ) – повернуто майном (негрошовий вклад).

у частині нерозподіленого прибутку – (  ) грн. – шляхом передання майна.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи підлягає оподаткуванню вартість частки у статутному капіталі вибулого засновника фермерського господарства, що повертається йому під час виходу зі складу засновників? У разі якщо так, яка правова природа такого доходу, якими податками він обкладається та які дії слід вчинити вибулому засновнику, а саме, (  ) грн, з яких (  ) грн – виплати грошовими коштами та (  ) – повернуто майном (негрошовий вклад), які були внесені в статутний капітал підприємства ?

2. Чи підлягає оподаткуванню вартість частки у статутному капіталі вибулого засновника фермерського господарства, що повертається йому під час виходу зі складу засновників згідно з п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деревативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери формах, крім доходу від операцій, зазначених у         п.п. 165.1.40 та п.п. 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу?     

3. Чи підлягає оподаткуванню вартість частки нерозподіленого прибутку, виплаченого фермерським господарством засновнику при виході зі складу засновників? У разі якщо так, яка правова природа такого доходу, якими податками він обкладається та які дії слід вчинити?

4. Чи є частина нерозподіленого прибутку на суму 11608804,42 грн, що виплачена в натурі (майном), операцією з продажу інвестиційного активу та відповідно чи вважається інвестиційним прибутком?

5. Чи є виплати здійснені підприємством на користь засновника при його виході зі складу засновників у вигляді частки нерозподіленого прибутку дивідендами у розумінні п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу?

6. Які коди ознак доходів мало відобразити  фермерське господарство при виході зі складу засновників у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок)?

Правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств, як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України, визначає Закон України
від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» (далі – Закон № 973). 

Згідно з частиною першою ст. 1 Закону № 973 фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа – підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи – статуту, для господарства без статусу юридичної особи – договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України (частина четверта
ст. 1 Закону № 973). За рішенням Голови фермерського господарства до його статуту можуть бути внесені зміни або доповнення, зокрема, й щодо порядку нарахування та виплат дивідендів.

Згідно з п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дивіденди – платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Кодексу.

Відповідно до п. 162.1 ст. 162 Кодексу платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Статтею 165 Кодексу визначено перелік доходів, які не включаються
до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків.

При цьому п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у
п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається, зокрема:

 інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у п.п. 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

пасивні доходи (крім зазначених у п.п. 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Пасивні доходи для цілей розділу IV Кодексу – це доходи, отримані
у вигляді, зокрема, дивідендів (п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).

Згідно з п.п. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 Кодексу доходи у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування) оподатковуються у розмірі 5 відсотків.

Відповідно до п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу доходи у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатів, корпоративних
правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток оподатковуються у половинному розмірі ставки, встановленої у п. 167.1 ст. 167 Кодексу (9 відсотків).

Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором
для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить 5 відс.
від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10
розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Особливості оподаткування інвестиційного прибутку визначено п. 170.2
ст. 170 Кодексу, згідно з п.п. 170.2.2 якого інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу, або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об'єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9⁴ розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, з урахуванням норм пп. 170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Кодексу (крім операцій з деривативами).

До продажу інвестиційного активу прирівнюються, зокрема, також операції з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним (або особою, у якої інвестиційний актив був придбаний прямо чи опосередковано) до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента, зменшення статутного капіталу такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Відповідно до п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Кодексу облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

Згідно з п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Кодексу до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Водночас згідно з п.п. «а» п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 Кодексу не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу.

Відповідно до п.п. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 Кодексу податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець. Податковий агент під час кожного нарахування платнику інвестиційного прибутку нараховує (утримує) податок за ставкою, визначеною п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, та сплачує (перераховує) утриманий податок до бюджету під час кожного нарахування такого доходу, що не звільняє платника податку від подання річної податкової декларації при отриманні ним доходу, зазначеного у п. 170.2 ст. 170 Кодексу.

Порядок оподаткування дивідендів визначено п. 170.5 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.5.1 якого податковим агентом платника податку під
час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у
п.п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування.

Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального
(є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (п.п. 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 Кодексу).

Доходи, зазначені в п. 170.5 ст. 170 Кодексу, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною пп. 167.5.1, 167.5.2 і 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу (п.п. 170.5.4
п. 170.5 ст. 170 Кодексу).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету визначено ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Враховуючи викладене, дохід, отриманий фізичною особою – резидентом у вигляді інвестиційного прибутку від продажу інвестиційного активу (корпоративного права) включається до її загального річного оподатковуваного доходу та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах. При цьому об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором вважатиметься інвестиційний прибуток, при визначенні якого враховуються витрати (вартість внеску до статутного капіталу товариства), пов’язані з придбанням зазначеного корпоративного права.

У разі якщо розмір доходу, отриманого фізичною особою від продажу належного йому інвестиційного активу менший або дорівнює сумі внеску у статутний капітал, то доходу у вигляді інвестиційного прибутку не виникає.

Разом з тим зазначена фізична особа зобов’язана подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року, незалежно від того, що стороною договору купівлі-продажу інвестиційного активу є юридична або фізична особа.

Крім того, у разі нарахування юридичною особою на користь фізичної особи доходу у вигляді дивідендів, то сума такого доходу включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такої особи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною ст. 167 Кодексу та військовим збором у розмірі 5 відсотків. При цьому юридична особа зобов’язана виконати усі функції податкового агента, визначені Кодексом.

Відповідно до п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані, зокрема, подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового місяця, крім податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, податковий Розрахунок до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Форма Розрахунку та Порядок заповнення та подання податковими агентами Розрахунку (далі – Порядок), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зі змінами.

Відповідно до довідника ознак доходів фізичних осіб, наведеного у додатку 2 до Порядку:

 інвестиційний прибуток (дохід) від операцій з інвестиційними активами відображається податковим агентом у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «112»;    

дохід у вигляді дивідендів (крім дивідендів, визначених у п.п. 165.1.18        п. 165.1 ст. 165 Кодексу, відображається податковим агентом у Додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «109».

Крім того, будь-які висновки щодо оподаткування конкретних операцій платників податків можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжуються.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).