Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.06.2026 р. № 3375/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо оподаткуванням податком на додану вартість операцій з нематеріальними активами (далі – НМА) і, керуючись статтею 52 глави 3  розділу ІІ і підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Товариство є платником ПДВ, платником податку на прибуток на загальних підставах. Основним видом діяльності є надання послуг, що не є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до пункту 186.3 статті 186 розділу V ПКУ.

Товариством опрацьовується питання, пов’язані зі списанням НМА (програмного забезпечення), яке використовувалося при здійсненні операцій, місце постачання яких визначається відповідно до пункту 186.3 статті 186  розділу V ПКУ, та які на дату списання мають нульову балансову (залишкову) вартість.

Враховуючи вищезазначене Товариство просить надати роз’яснення щодо наступних питань:

1. чи виникає у Товариства обов’язок нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ у разі списання НМА з нульовою залишковою вартістю, придбаних без ПДВ до 01.01.2023 (якщо так, що є базою оподаткування в такому випадку)?
2. чи виникає у Товариства обов’язок нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ у разі списання НМА з нульовою залишковою вартістю,  що були придбані з ПДВ після 01.01.2023 року та по яким вже нараховано компенсуючі податкові зобов’язання, відповідно до вимог підпункту «а» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ (якщо так, що є базою оподаткування в такому випадку)?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються нормами ПКУ та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу І ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Термін «нематеріальний актив» визначено у Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за № 750/4043 (далі – ПСБО 8).                Так, під нематеріальним активом розуміється немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований. Під немонетарними активами згідно з ПСБО 8 розуміються усі активи, крім грошових коштів, їх еквівалентів та дебіторської заборгованості у фіксованій (або визначеній) сумі грошей.

 Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об'єкта за групами, визначеними у пункті 5 ПСБО 8, в тому числі, за такою групою як авторське право та суміжні з ним права (пункт 5 ПСБО 8).

Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю (пункт 10 ПСБО 8).

Пунктом 3 розділу І Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за № 336/22868 (далі – Положення          № 73), визначено, що оборотні активи – це гроші та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи використання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу;

необоротні активи – всі активи, що не є оборотними.

При цьому, з огляду на склад «Балансу (Звіту про фінансовий стан)» як однієї із частин фінансової звітності (додаток 1 до Положення № 73), до необоротних активів, зокрема, належать нематеріальні активи.  

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V,              підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Товари – матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення (підпункт 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Постачанням товарів також вважається ліквідація платником ПДВ за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника (підпункт «д» підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпункту 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено статтями 187, 198 та 201 розділу V ПКУ.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1-2

Для цілей оподаткування ПДВ операція Товариства з ліквідації (списання) необоротних активів (у тому числі нематеріальних активів) за власним бажанням є операцією з постачання товарів, база оподаткування за якою повинна обраховуватися згідно з пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ, а саме виходячи із балансової (залишкової) вартості необоротних активів за даними бухгалтерського обліку на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюється така операція. При цьому норми пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ не застосовуються (незалежно від того, з ПДВ чи без ПДВ такі НПА були придбані).

В описаній у звернені ситуації, якщо НМА на дату їх списання є повністю замортизованими  (мають нульову залишкову (балансову) вартість), то база оподаткування дорівнює нулю, отже податкові зобов’язання з ПДВ при списанні таких НМА не нараховуються.      

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).