Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.06.2026 р. № 3378/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ «» (далі – ТОВ) щодо оподаткування податком на прибуток підприємств операції з ліквідації або продажу об’єкта інвестицій, які обліковуються за методом участі у капіталі та, керуючись ст. 52 та п.п. «в» п.п. 69.41.3 п.п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє. 

Як зазначено у зверненні, ТОВ є платником податку на прибуток на загальних підставах і застосовує податкові різниці, передбачені розділом III Кодексу.

ТОВ володіє корпоративними правами (часткою у статутному капіталі) інших юридичних осіб. На балансі ТОВ зазначені інвестиції обліковуються за методом участі в капіталі. Власниками об’єктів інвестиції прийнято рішення про ліквідацію об’єкта інвестиції в одному випадку та продаж корпоративних прав в іншому випадку. У зв’язку з цим у ТОВ може виникнути як дохід від ліквідації/продажу фінансової інвестиції, так і витрати.

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи зобов’язане ТОВ застосовувати податкову різницю щодо зменшення фінансового результату до оподаткування у разі ліквідації або продажу об’єкта інвестицій, якщо вартість отриманих від ліквідації активів/сума продажу перевищує балансову вартість інвестиції (дохід відповідно до бухгалтерського обліку?)?
2. Чи зобов’язане ТОВ застосовувати податкову різницю щодо збільшення  фінансового результату до оподаткування у разі ліквідації або продажу об’єкта інвестицій, якщо вартість отриманих від ліквідації активів/сума продажу є меншою за балансову вартість інвестиції (витрати відповідно до бухгалтерського обліку?)

 

Щодо питань 1, 2

Відповідно до п.п. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 Кодексу інвестиції – господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно.

Фінансовими інвестиціями, як встановлено абзацом першим п.п. «б» п.п. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, є господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів.

Корпоративні права – права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (п.п. 14.1.90 п.14.1 ст. 14 Кодексу).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44 ст. 44 Кодексу.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Водночас п.п. 140.4.1 п. 140.4 ст. 140 Кодексу зазначено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного податку та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників цього податку (крім інститутів спільного інвестування та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування відповідно до положень цього Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування).

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму втрат від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, розрахованих за методом участі в капіталі або методом пропорційної консолідації (п.п. 140.5.3 п. 140.5 ст. 140 Кодексу).

При визначенні фінансового результату до оподаткування враховуються, зокрема, різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів у порядку, встановленому п. 141.2 ст. 141 Кодексу.

При цьому Кодексом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування за операціями між резидентами України з продажу або іншого відчуження корпоративних прав в іншій, ніж цінні папери формі та отримання відповідної компенсації.

Такі операції відображаються при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку.

 Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами)).

Тож питання бухгалтерського обліку підприємством операцій з продажу або іншого відчуження корпоративних прав в іншій, ніж цінні папери формі належать до компетенції Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).