Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.06.2026 р. № 3427/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні Військова частина була створена       .2022 та з початку заснування перебувала на фінансовому забезпеченні інших Військових частин (з 11.03 по 28.02.2026). З       .2026 Військова частина була зарахована на фінансове забезпечення до Командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України з відкриттям окремого фінансового господарства та присвоєнням відомчого коду розпорядника коштів. З        2026 Військова частина була взята на облік як платник єдиного внеску у          ДПІ ГУ ДПС у               області).

Відповідно до Порядку виплати грошового ззабезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженого наказом Міністерства оборони України № 260 (зі змінами) грошове забезпечення виплачується:

щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий;

одноразові додаткові види – в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).

Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника).

Після постановки Військової частини на облік як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та відкриття власних рахунків на адресу Військової частини надійшли документи, які є підставою для нарахування грошового забезпечення за попередні періоди, що у Військової частини виникли зобов’язання з виплати грошового забезпечення військовослужбовцям за періоди, до її постановки на облік як платника єдиного внеску, у тому числі для таких, яким Військова частина не виступала страхувальником.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи допускається сплата єдиного внеску Військовою частиною за військовослужбовців, які проходили службу у Військовій частині для яких вона не була страхувальником (до постановки Військової частини на облік платника єдиного внеску)?

2. Який порядок відображення в Додатку 4 ДФ до Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) виплачених сум та податків за військовослужбовців, які проходили службу у Військовій частині, для яких вона не була страхувальником?

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року
№ 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Відповідно до п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 2464 страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок.

Застрахована особа – фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Відповідно до абзацу сьомого п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства, зокрема, для таких осіб як військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України від 21 жовтня 1993 року
№ 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та від 25 березня
1992 року № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу».

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 є, зокрема, сума грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства (абзац другий
п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу (абзац третій п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Відповідно до частини четвертої ст. 9 Закону № 2464), обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п’ятою ст. 10 Закону № 2464, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок.

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

Таким чином, для цілей нарахування і сплати єдиного внеску страхувальником є Військова частина, яка фактично нараховує та виплачує дохід, у вигляді грошового забезпечення на користь військовослужбовців, які продовжують проходить військову службу, в тому числі і за минулі періоди.

Разом з цим, якщо зазначені суми виплачуються на користь військовослужбовця, який звільнився, то такі виплати не є базою нарахування єдиного внеску.

При цьому відповідно до ст. 6 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов’язані:

своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Кодексом. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (п. 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового Розрахунку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зі змінами (далі – Порядок).

Порядок заповнення показників додатка 4ДФ до Розрахунку визначений п. 4 розділу IV Порядку.

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеного у додатку 2 до Порядку:

сума грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, відображаються податковим агентом за ознакою доходу «185»;

інші доходи відображаються податковим агентом під ознакою доходу «127».

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

__________________________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.