Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.06.2026 р. № 3438/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань визнання господарських операцій з нерезидентами контрольованими відповідно до статті 39 розділу І Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до вимог підпункту 140.5.5¹ пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ Кодексу, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу, в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків зазначив, що у 2025 році здійснював господарські операції з придбання промислового обладнання у резидента Федеративної Республіки Німеччина, який має організаційно-правову форму SE+Co. KG – Societas Europaea & Compagnie Kommanditgesellschaft (далі – нерезидент 1) та господарські операції з резидентом Об’єднаних Арабських Еміратів (далі – ОАЕ), який має організаційно-правову форму LLC (далі – нерезидент 2).

Обсяг таких операцій перевищує вартісні критерії, встановлені підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу.

Платник податків отримав від нерезидента 2 Довідку про податкове резидентство (сертифікат № TRC-71046-2025), видану Federal Tax Authority ОАЕ, що охоплює період з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року.

У зв’язку з цим, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи вважається організаційно-правова форма SE+Co.KG такою, що відповідає або прирівнюється до форми KG (Kommanditgesellschaft), зазначеної у переліку організаційно-правових форм, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 липня 2017 року № 480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм», зі змінами (далі – Перелік № 480) для Федеративної Республіки Німеччина? Відповідно, чи можуть операції з таким нерезидентом визнаватися контрольованими за критерієм організаційно-правової форми нерезидента?

2. Якщо операції визнаються контрольованими, чи виникає обов’язок подавати звіт про контрольовані операції та складати документацію з трансфертного ціноутворення – за умови перевищення вартісних критеріїв, встановлених підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу (річний дохід платника податків понад 150 млн грн та обсяг операцій з контрагентом понад 10 млн грн)?

3. Чи матиме подання звіту про контрольовані операції із включенням до нього цих операцій наслідки як помилкове декларування, якщо за результатами отриманої індивідуальної податкової консультації буде встановлено, що такі операції не є контрольованими?

4. Чи має значення для цілей підпункту 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу наявність довідки про податкове резидентство нерезидента 1 та/або його учасників у Федеративній Республіці Німеччина, залежно від того, на кого така довідка може бути видана компетентним органом Федеративної Республіки Німеччина, та чи може така довідка, подана до контролюючого органу не пізніше 1 жовтня 2026 року, бути підставою для невизнання господарських операцій з нерезидентом 1 за 2025 рік контрольованими?

5. Чи звільняє подання до контролюючого органу Довідки про резидентство (сертифікат TRC-71046-2025) не пізніше 1 жовтня 2026 року від визнання господарських операцій з нерезидентом 2 контрольованими на підставі підпункту 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, з урахуванням того, що організаційно-правова форма нерезидента 2 (LLC) включена до Переліку № 480?

6. Якщо зазначена Довідка є підставою для невизнання операцій контрольованими – чи виникає у платника податків обов’язок здійснювати коригування фінансового результату до оподаткування по господарських операціях з нерезидентом 2 відповідно до вимог підпункту 140.5.5¹ пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ Кодексу, зважаючи на те, що:

(а) організаційно-правова форма нерезидента 2 (LLC) включена до Переліку № 480;

(б) ОАЕ з 1 січня 2025 року не є низькоподатковою юрисдикцією;

 (в) між Україною та ОАЕ діє угода про уникнення подвійного оподаткування;

(г) контрагент підтвердив своє резидентство Довідкою?

7. Якщо платнику податків необхідно здійснювати коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до вимог підпункту 140.5.5¹ пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ Кодексу, чи може платник податків уникнути його шляхом підготовки документації з трансфертного ціноутворення, що підтверджує відповідність умов операцій принципу «витягнутої руки», за аналогією з механізмом, передбаченим для контрольованих операцій?

 

Щодо питань 1– 3

Підпунктом 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу визначено, що контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів – нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав (територій);

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, організаційно – правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2¹ цього підпункту;

ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Відповідно до підпункту «а» підпункту 39.2.1.4 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема, але не виключно операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо.

Згідно з підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Підпунктом 39.2.1.9 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу встановлено, що обсяг господарських операцій платника податків для цілей підпункту 39.2.1.7 цього підпункту обраховується за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки».

Відповідно до підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції.

Звіт про контрольовані операції подається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Згідно з підпунктом 39.4.2.1 підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу у звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді.

Перелік № 480 не містить організаційно-правової форми нерезидента 1 –SE+Co.KG з місцем реєстрації у Федеративній Республіці Німеччина та відповідно операції з таким нерезидентом не є контрольованими у розумінні підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу.

Враховуючи викладене, у разі, якщо операції між платником податків та нерезидентом 1, який має організаційно-правову форму SE+Co. KG з місцем реєстрації у Федеративній Республіці Німеччина, не відповідають іншим критеріям, визначеним підпунктом 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, такі операції не визнаватимуться контрольованими, а отже у платника податків відсутній обов’язок щодо подання звіту про контрольовані операції.

У разі, якщо платник податків подав звіт про контрольовані операції за відсутності такого обов’язку, таке подання звіту є помилковим, проте не призводить до будь-яких наслідків.

 

Щодо питань 4 – 5

Підпунктом 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу встановлено, що господарські операції платника податків з нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена Кабінетом Міністрів України до переліку організаційно-правових форм нерезидентів, за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а»-«в», «ґ» підпункту 39.2.1.1 цього підпункту, визнаються неконтрольованими за наявності хоча б однієї з таких умов:

нерезидент є резидентом держави (території), з якою Україною укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується шляхом подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено відповідний міжнародний договір України (крім держави (території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту), відповідно до пункту 103.5 статті 103 розділу ІІ Кодексу;

всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами держав (територій), з якими Україною укладено міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується шляхом подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», яка підтверджує, що всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами країни, з якою укладено міжнародний договір України (крім держав (територій), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту), відповідно до пункту 103.5 статті 103 розділу ІІ Кодексу.

Пунктом 103.5 статті 103 розділу II Кодексу визначено, що довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Отже, положення підпункту 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу не можуть бути застосовані до господарських операцій, здійснених платником податків із нерезидентом 1, організаційно-правова форма якого не включена до Переліку № 480.

У випадку подання платником податків до Державної податкової служби України до 1 жовтня 2026 року довідки, яка відповідає вимогам пункту 103.5 статті 103 розділу ІІ Кодексу та підтверджує, що нерезидент 2 є резидентом країни, з якою укладено відповідний міжнародний договір України, то господарські операції, здійснені протягом 2025 року з нерезидентом 2 за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» - «в», «ґ» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, визнаватимуться неконтрольованими.

 

Щодо питань 6-7

Згідно з абзацом третім підпункту 140.5.5¹ пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується: на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 розділу I Кодексу), реалізованих на користь, зокрема: нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Абзацом п’ятим підпункту 140.5.5¹ пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу встановлено, що вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 розділу I Кодексу, але без подання звіту.

Таким чином, платник податків, який проводив протягом 2025 року господарські операції із нерезидентом 2, організаційно-правова форма якого включена до Переліку № 480, може бути звільнений від обов’язку збільшувати фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств податкового (звітного) року на різниці, визначені підпунктом 140.5.5¹ пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу за одночасного дотримання умов, а саме: що такі операції визнаються неконтрольованими та підтвердження ним суми таких доходів за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 розділу I Кодексу, але без подання звіту.

Особливості щодо підтвердження платником податку сум доходів за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 розділу I Кодексу, але без подання звіту роз’яснені у відповіді на питання 8 Узагальнюючої податкової консультації щодо застосування окремих положень статті 39 Податкового кодексу України, у тому числі під час коригування фінансового результату до оподаткування на підставі підпунктів 140.5.4, 140.5.5¹ та 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14 травня 2021 № 266 (далі – УПК № 266).

Водночас, згідно з відповіддю на питання 6 УПК № 266, якщо нерезидент, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) у державі, в якій він зареєстрований як юридична особа (за даними відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації) у відповідній організаційно-правовій формі), такий нерезидент може вважатися податковим резидентом зазначеної держави. Відповідно, якщо платник податку на прибуток підприємств здійснює операції з таким контрагентом – нерезидентом, для платника податку відсутні підстави збільшувати фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств на різниці, визначені підпунктом 140.5.5¹ пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу. Достатнім підтвердженням для цього буде документ, який свідчитиме про сплату податку нерезидентом у відповідній державі у періоді здійснення операції, у загальному розумінні (наприклад, у якості зареєстрованого платника податку на прибуток (корпоративного податку). Така довідка має містити інформацію про сплату податку саме нерезидентом, який є контрагентом платника податків, а не іншими фізичними, юридичними особами або утвореннями без статусу юридичної особи (зокрема, засновниками партнерства як організаційно-правової форми нерезидента тощо).

Зазначений підпункт статті 140 розділу III Кодексу не містить спеціальних вимог щодо форми документа для підтвердження сплати податку нерезидентом, а також вимог щодо органу, який має видавати такий документ. Водночас, з урахуванням вимог пункту 103.5 статті 103 розділу II Кодексу, доцільним є отримання від нерезидента документа, виданого фінансовим (податковим) органом відповідної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни. Такий документ повинен бути належним чином легалізований та перекладений відповідно до законодавства України.

Зважаючи на зазначене, платник податків, який проводить господарські операції із нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку № 480, може бути звільнений від обов’язку збільшувати фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств податкового (звітного) року на різниці, визначені підпунктом 140.5.5¹ пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу, за умови надання документа, який підтверджує сплату саме таким нерезидентом, який є контрагентом платника податків, податку на прибуток (корпоративного податку) у державі його реєстрації (ОАЕ) у періоді здійснення господарських операцій (2025 рік), який виданий уповноваженим органом зазначеної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни, належним чином легалізованого, перекладеного відповідно до законодавства України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).