Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.06.2026 р. № 3439/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                       Товариства щодо окремих питань з визначення доходу юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомило, що є платником єдиного податку 3 групи за ставкою               5 % та планує здійснювати діяльність з надання доступу користувачам  до онлайн – платформи на умовах платної підписки. Оплата за користування сервісом буде здійснюватися фізичними особами (користувачами платформи) виключно в безготівковій формі із використанням  платіжного провайдера (еквайра) шляхом введення користувачами даних банківських платіжних карток на сайті (в тому числі, з використанням платіжних систем Liqpay, Wayforpay тощо) та через платіжні сервіси (зокрема, Apple Pay/Google Pay).

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Яка саме дата є датою отримання доходу платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5% в описаній ситуації: дата здійснення покупцем оплати банківською карткою через платіжний сервіс чи дата фактичного зарахування коштів від платіжного провайдера (еквайра) на поточний рахунок Товариства?
2. Якщо, наприклад, користувач здійснює оплату  підписки  31.12.2025 року о 20:00 шляхом введення даних банківської платіжної карток на сайті (в тому числі, з використання платіжних систем Liqpay, Wayforpay) або через платіжні сервіси (зокрема, Apple Pay/ Google Pay), при цьому фактичне зарахування коштів на поточний рахунок Товариства відбудеться 01.01.2026 о 14:00, то до якого податкового (звітного) періоду платника єдиного податку відноситься такий дохід?».

Щодо першого - другого питання.

Оскільки Товариством не надано інформації, достатньої для однозначної ідентифікації суті операцій, що ним здійснюються, ДПС надає загальні роз'яснення щодо оподаткування операцій, описаних у зверненні.

Поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, зокрема, встановлення виключного переліку платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначення загальних засад функціонування платіжних систем в Україні визначено Законом України «Про платіжні послуги» від 30 червня 2021 року № 1591-IX              (далі – Закон № 1591).

Для проведення платіжних операцій використовуються кошти в готівковій або безготівковій формі (частина перша статті 4 Закону № 1591).

Відповідно до пункту третього частини першої статті 1 Закону № 1591  безготівкові розрахунки - перерахування коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів.

Надавати платіжні послуги мають право лише особи, зазначені у частині першій статті 10 Закону № 1591 (частина друга статті 10 Закону № 1591).

Еквайрингова установа (далі - еквайр) - надавач платіжних послуг, який надає послугу еквайрингу платіжних інструментів та має ліцензію на надання такої послуги (пункт 11 частини першої статті 1 Закону № 1591).

Фінансова установа, що має право на надання платіжних послуг - небанківська фінансова установа, що не має статусу платіжної установи або установи електронних грошей та має право надавати окремі фінансові платіжні послуги, перелік яких визначений законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг (пункт 94 частини першої статті 1 Закону № 1591).

Відповідно до частини шостої статті 10 Закону № 1591 фінансова установа, що має право на надання платіжних послуг, має право надавати фінансову платіжну послугу за умови включення права на надання такої фінансової платіжної послуги до ліцензії на діяльність такої фінансової установи відповідно до закону з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг, а також включення такої особи до Реєстру.

Небанківський надавач платіжних послуг - надавач платіжних послуг, що не є банком. До небанківських надавачів платіжних послуг для цілей Закону                                          № 1591 належать надавачі платіжних послуг, передбачені пунктами 2-7 частини першої статті 10 Закону № 1591 (пункт 40 частини першої статті 1 Закону № 1591).

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 1 Закону № 1591 електронний платіжний засіб (далі – ЕПЗ) – це платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.

Згідно з пунктом 57 частини першої статті 1 Закону № 1591 платіжна операція - будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього.

Крім того, загальні вимоги, зокрема, до порядку здійснення операцій з використанням ЕПЗ, визначені постановою Правління Національного банку України вiд 29.07.2022 № 164 «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів».

Згідно з підпункту 24 пункту 3 розділу І Положення № 164 платіжна операція – це дія, ініційована користувачем, із внесення, переказу або зняття коштів незалежно від правовідносин, між платником і отримувачем, які є підставою для цього.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (пункт 291.2 статті 291 Кодексу).

До суб'єктів господарювання третьої групи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, відносяться, зокрема, юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (підпункт 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу).

Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої – третьої груп встановлено статтею 292  Кодексу.

Підпунктом 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу визначено, що доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) період у в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3  статті 292 Кодексу.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (абзац перший пункту 292.6 статті 292 Кодексу).

Пунктом 292.4 статті 292 Кодексу визначено, що у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 цього Кодексу (абзац п’ятий пункту 296.1 статті 296 Кодексу).

Згідно пункту 292.13. статті 292 Кодексу дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 Кодексу.

Враховуючи зазначене, датою отримання доходу юридичної особи  - платника єдиного податку третьої групи є дата фактичного надходження коштів на поточний рахунок платника.

У разі здійснення розрахунків за допомогою платіжних терміналів                         (POS-терміналів) з видачею фіскального (касового) чека – дата, вказана у фіскальному чеку. При здійсненні розрахунків за допомогою платіжної системи або платіжних сервісів без видачі фіскального (касового) чека датою отримання доходу юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи є дата фактичного надходження коштів на поточний рахунок платника.

Тому, якщо користувач здійснює оплату підписки  31.12.2025 року о 20:00, а фактичне зарахування коштів  на поточний рахунок  Товариства відбувається 01.01.2026, то датою отримання доходу платника єдиного податку є дата зарахування коштів такому платнику, що підтверджено первинними документами.

При цьому зазначаємо, що при здійсненні розрахунків за товари (роботи, послуги) з використанням платіжних терміналів із суми виручки банком утримується комісійна винагорода за послуги з розрахункового обслуговування, то доходом юридичної особи – платника єдиного податку є повна сума виручки (з врахуванням комісії, утриманої банком).

Разом з тим зазначаємо, що відповідно до пункту 291.6 статті 291 Кодексу платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі - готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).

Самостійне утримання юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи належної йому винагороди за надані послуги, виконані роботи за посередницькими договорами розцінюється як взаємозалік зустрічних грошових зобов’язань та підпадати під поняття негрошової форми розрахунків, що є порушенням вимог перебування на спрощеній системі оподаткування відповідно до пункту 291.6 статті 291 Кодексу.

Крім цього зазначаємо, що відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або  податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Крім цього зазначаємо, що будь-яка господарська операція, що спрямована на отримання доходу і проводиться суб’єктом господарювання самостійно або через свої відокремлені підрозділи відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, є господарською діяльністю. Тому, оцінка відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій здійснюється в межах перевірки контролюючого органу відповідно до вимог Кодексу.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).