Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.06.2026 р. № 3460/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування положень підпункту 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Податкового кодексу України (далі – Кодекс), керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ та підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX  Кодексу, в межах компетенції повідомляє.

Практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації пов’язана з необхідністю застосування положень, передбачених підпунктом 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу з метою визнання господарських операцій неконтрольованими.

У зверненні платник податків повідомив, що протягом 2025 року здійснював господарські операції з імпорту товарів з контрагентом –нерезидентом, який є резидентом Федеративної Республіки Німеччина.

Організаційно-правова форма нерезидента – GmbH & Co.KG (Командитне партнерство/Limited Partnership) включена до переліку організаційно-правових форм нерезидентів, затвердженого, відповідно до підпункту 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, постановою Кабінету Міністрів України від  4 липня 2017 року № 480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм», зі змінами (далі – Перелік № 480).

У своєму зверненні платник податків також зазначив про відсутність підстав для визнання операцій контрольованими відповідно до підпунктів «а» – «в», «ґ» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу.

Також платник податків повідомив, що обсяг його операцій з цим контрагентом за підсумком 2025 року перевищує 10 млн. грн, річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн. грн (за вирахуванням непрямих податків).  

Крім того, платник податків повідомив, що згідно з довідкою, виданою компетентним податковим органом Федеративної Республіки Німеччина (Finanzamt Mittelfranken-Ost, Standort Erlangen), контрагент – нерезидент має:

комплементара (Komplementär), який зареєстрований та здійснює свою діяльність відповідно до законодавства Федеративної Республіки Німеччина та має організаційно-правову форму GmbH (Gesellschaft mit beschränkter Haftung) та якому належить 99,998 відс корпоративних прав;

командитиста (Kommanditist), який також зареєстрований та здійснює свою діяльність відповідно до законодавства Федеративної Республіки Німеччина і також має організаційно-правову форму GmbH та якому належить 0,002 відс корпоративних прав виключно як довірчому управителю (Treuhänder) в інтересах комплементара.

Також у зверненні наведено інформацію щодо особливостей оподаткування GmbH & Co.KG відповідно до законодавства Федеративної Республіки Німеччина та зазначено, що компетентним податковим органом Федеративної Республіки Німеччина видано сертифікат податкового резидентства щодо комплементара за формою 034451.

У зв’язку з чим, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

чи достатньо отриманого сертифіката податкового резидентства комплементара для виконання вимог абзацу третього підпункту 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу?  

 

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 розділу І Кодексу, останній регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 3.1 статті 3 розділу І Кодексу податкове законодавство України складається з Конституції України; Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв’язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України, чинних міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими Кодексом.

Підпунктом 14.1.172¹ пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу встановлено, що індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

При цьому Кодекс не містить положень щодо визначення контролюючим органом статусу учасників (партнерів) іноземних організацій відповідно до законодавства іноземних держав, а також не наділяє контролюючі органи повноваженнями щодо тлумачення норм іноземного законодавства або надання оцінки правильності їх застосування.

Згідно з підпунктом 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу перелік організаційно-правових форм, що затверджується Кабінетом Міністрів України, включає організаційно-правові форми нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Господарські операції платника податків з нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена Кабінетом Міністрів України до переліку організаційно-правових форм нерезидентів, за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в», «ґ» підпункту 39.2.1.1 цього підпункту, визнаються неконтрольованими за наявності хоча б однієї з таких умов:

нерезидент є резидентом держави (території), з якою Україною укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується шляхом подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено відповідний міжнародний договір України (крім держави (території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту), відповідно до пункту 103.5 статті 103 розділу II Кодексу;

всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами держав (територій), з якими Україною укладено міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується шляхом подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», яка підтверджує, що всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами країни, з якою укладено міжнародний договір України (крім держав (територій), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту), відповідно до пункту 103.5 статті 103 розділу II Кодексу.

Пунктом 103.5 статті 103 розділу II Кодексу встановлено, що довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Угода між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно   ратифікована Законом України № 449/95-ВР від 22.11.1995 і набула чинності в українсько-німецьких податкових відносинах 04.10.1996.

Отже, довідка (сертифікат) податкового резидентства, видана щодо окремого учасника (комплементара) нерезидента, зареєстрованого у формі GmbH & Co. KG, не є достатньою підставою для підтвердження виконання вимог підпункту 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу в частині визнання неконтрольованими господарських операцій платника податків, зокрема:

щодо абзацу третього підпункту 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 розділу I статті 39 Кодексу – зазначена умова не виконується, оскільки надана довідка підтверджує статус податкового резидента лише комплементара, тоді як вимога абзацу третього передбачає підтвердження резидентства нерезидента як сторони господарських операцій відповідно до пункту 103.5 статті 103 розділу II Кодексу;

щодо абзацу четвертого зазначеного підпункту – умова також не виконується, оскільки для її застосування необхідне підтвердження того, що всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами держав (територій), з якими Україною укладено міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування, що має підтверджуватися відповідними довідками (сертифікатами), виданими компетентними органами таких держав відповідно до пункту 103.5 статті 103 розділу II Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).