Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.06.2026 р. № 3463/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю «»
(далі – Товариство) від  №  (вх. ДПС № від) (далі – звернення) про надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє таке.

Відповідно до тексту звернення, Товариство здійснює діяльність у сфері роздрібної торгівлі пальним.

Товариство має кілька автозаправних станцій (далі – АЗС), на яких здійснюється роздрібна торгівля пальним (бензин, дизпаливо та скраплений газ), має ліцензії на роздрібну та оптову торгівлю пальним. На одній із АЗС планується здійснювати одночасно оптову торгівлю пальним (бензин та дизпаливо) та роздрібну торгівлю скрапленим газом.

Враховуючи викладене вище, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань (в контексті звернення):

1. На АЗС зареєстрований РРО, як проводити розрахункові операції на відпуск оптової партії пального із застосуванням РРО та паливної колонки?

2. Чи потрібно при такій торгівлі застосовувати РРО?

3. Якщо потрібно застосовувати РРО, то як цю операцію відобразити у фіскальному чеку, які обов'язкові реквізити?

4. Як правильно в чеку зазначати як відпускається оптове пальне (безготівкові розрахунки, відомість, талони)?

5. Чи потрібно відображати в чеку суму в гривнях відпущеного палива?

6. Чи має право Товариство маючи кілька АЗС, де здійснюється роздрібна торгівля паливом (дизель, бензин та скраплений газ), а на одній із них буде здійснюватися лише роздрібна торгівлю скрапленим газом, а бензином та дизелем оптова торгівля, застосовувати при сплаті авансового внеску з податку на прибуток підприємства розмір у 30 тисяч гривень за кожне місце, що передбачається п. б ст. 141.14.2. Кодексу?

 

Відповідь на питання 6

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема, пальним, а також посилення боротьби у тому числі з його незаконним виробництвом та обігом на території України визначає Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання  виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами) (далі – Закон № 3817).

Частиною першою статті 1 Закону № 3817 визначено, зокрема, що:

ліцензія – право суб’єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності (пункт 40 частини першої статті 1 Закону № 3817);

місце роздрібної торгівлі пальним – об’єкт нерухомого майна або єдиний (цілісний) майновий комплекс, на території якого розташоване технологічне обладнання, призначене для приймання, зберігання та роздрібної торгівлі пальним, який належить суб'єкту господарювання на праві власності або користування; нафтоналивний несамохідний морський/річковий бункерувальник (далі – бункерувальник); спеціалізований транспортний засіб для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом, з якого здійснюється роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів. Місце роздрібної торгівлі пальним вважається місцем зберігання пального, якщо зберігання пального здійснюється за таким місцем роздрібної торгівлі пальним (пункт 52 частини першої статті 1 Закону № 3817);

роздрібна торгівля пальним – діяльність із придбання або отримання та подальшої реалізації або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з місць роздрібної торгівлі пальним через паливороздавальні колонки, газороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, а також реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, а також заправлення з бункерувальника у водному просторі морських та річкових суден (пункт 77
частини першої статті 1 Закону № 3817).

Згідно з частиною другою статті 29 Закону № 3817 роздрібна торгівля пальним здійснюється суб’єктом господарювання за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Частиною п’ятою статті 53 Закону № 3817 визначено, зокрема, що ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним надається безстроково, а плата за неї справляється щорічно.

Відповідно до частини п’ятої статті 29 Закону № 3817 суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до пункту 137.12 статті 137 Кодексу платники податку на прибуток підприємств, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця.

Авансові внески та податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку на прибуток, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, визначаються у порядку, передбаченому пунктом 141.14 статті 141 Кодексу.

Відповідно до абзацу першого підпункту 141.14.1 пункту 141.14 статті 141 Кодексу платники податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, сплачують щомісяця не пізніше двадцятого числа поточного місяця авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесено до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному підпунктом 141.14.2 пункту 141.14 статті 141 Кодексу. 

Абзацом другим підпунктом 141.14.1 пункту 141.14 статті 141 Кодексу встановлено, зокрема, що термін «роздрібна торгівля пальним» вживається у значенні, наведеному у Законі № 3817.

Згідно з підпунктом 141.14.2 пункту 141.14 статті 141 Кодексу, авансовий внесок з податку на прибуток підприємств сплачується за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця:

а) у розмірі 60 тисяч гривень за кожне місце, крім випадків, передбачених підпунктами «б» і «в» підпункту 141.14.2 пункту 141.14 статті 141 Кодексу;

б) для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація виключно скрапленого газу, – у розмірі 30 тисяч гривень за кожне місце;

в) для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація кількох видів пального і при цьому частка реалізації скрапленого газу в літрах, приведених до температури 15° C у загальному обсязі реалізованого протягом попереднього місяця пального, становить 50 і більше відсотків, – у розмірі 45 тисяч гривень за кожне місце.

Враховуючи викладене, критерієм для визначення переліку суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним та зобов’язані щомісячно сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, є наявність ліцензії на право роздрібної торгівлі за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформацію щодо якого внесено до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця.

Отже, обов’язок зі сплати авансових внесків з податку на прибуток за місце роздрібної торгівлі пальним у розмірі, визначеному підпунктом 141.14.2 пункту 141.14 статті 141 Кодексу, виникатиме у разі, якщо платник податку на прибуток підприємств отримав ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі пальним за визначеним місцем роздрібної торгівлі, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця.

При цьому авансовий внесок з податку на прибуток підприємств сплачується для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація кількох видів пального і при цьому частка реалізації скрапленого газу в літрах, приведених до температури 15° C у загальному обсязі реалізованого протягом попереднього місяця пального, становить 50 і більше відсотків, – у розмірі 45 тисяч гривень за кожне таке місце відповідно до підпункту «в» підпункту 141.14.2 пункту 141.14 статті 141 Кодексу.

В іншому випадку, крім випадків, передбачених підпунктами «б» і «в» підпункту 141.14.2 пункту 141.14 статті 141 Кодексу, авансовий внесок з податку на прибуток підприємств сплачується у розмірі 60 тисяч гривень за кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Водночас наголошуємо, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин потребує комплексного аналізу документів та матеріалів, що дозволяють ідентифікувати предмет запиту.

Щодо питання 1 – 5

Слід зазначити, що частиною першою статті 1 Закону № 3817 визначено:

оптова торгівля пальним – діяльність з реалізації власно виробленого, ввезеного або придбаного пального суб’єктам господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю пальним, іншим суб’єктам господарювання, у тому числі в транспортному засобі, яким переміщується та/або в якому зберігається пальне. Не вважається оптовою торгівлею пальним заправлення пальним за договором підряду, що відноситься до власного споживання відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (пункт 63 частини першої статті 1 Закону № 3817);

роздрібна торгівля пальним – діяльність із придбання або отримання та подальшої реалізації або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з місць роздрібної торгівлі пальним через паливороздавальні колонки, газороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, а також реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, а також заправлення з бункерувальника у водному просторі морських та річкових суден (пункт 77 частини першої статті 1 Закону № 3817).

Як вбачається з наведеного, реалізація або відпуск пального з місця роздрібної торгівлі пальним через паливороздавальну колонку, газороздавальну колонку та/або оливороздавальну колонку є роздрібною торгівлею пальним, а оптова торгівля пальним через такі колонки не може здійснюватися.

Отже, здійснення Товариством господарської діяльності у спосіб, описаний у звернені, буде суперечити чинному законодавству України.

Такий підхід Товариства до оформлення звернення унеможливлює надання індивідуальної податкової консультації, як допомоги з практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, щодо порушених ним питань 1 – 5, при цьому, відповіді на такі питання, не можуть супроводжуватись практичним застосуванням окремих норм податкового та іншого законодавства для автора звернення.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.