Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.06.2026 р. № 3469/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (   ), щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомила, що перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку (3 група 5 відсотків). Платник податків планує здійснювати продаж шкіряних виробів через міжнародні онлайн – платформи: Shopify; Etsy. Оплата за товари планується отримуватись від покупців з різних країн світу через міжнародні системи та платіжних посередників (Shopify Payments, Payoneer).

Враховуючи викладене, платник податків просить роз’яснити:

1. Фізична особа – підприємець здійснює продаж шкіряних виробів через онлайн – платформу Shopify. Оплата за товари проводиться через інтернет – еквайрінг Hutko, а програмний реєстратор розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО)  Checkbox формує чек, у якому назва товару зазначається англійською мовою, при цьому інші реквізити чека формуються українською мовою. Фіскальний чек надсилається покупцю на електронну пошту. Чи вважається порушенням формування у фіскальному чеку назви товару англійською мовою? Чи необхідно додатково зазначити переклад назви товару українською мовою?

2. Якщо продаж товарів через онлайн – платформу Shopify здійснюється цілодобово, а закриття зміни (каси) РРО/ПРРО відбувається о 21:00, чи допускається формування (реєстрація) фіскальних чеків за оплатами, отриманими після закриття зміни, наступного календарного дня після відкриття нової зміни ?

3. Фізична особа – підприємець здійснює продаж шкіряних виробів через онлайн – платформу Etsy. Оплата від покупців надходить через сервіс Payoneer один раз на тиждень (по понеділках), після чого кошти перераховуються на банківський рахунок фізичної особи – підприємця. Чи виникає у такому випадку обов’язок застосування РРО/ПРРО та формування фіскальних чеків? Якщо так, то якою датою необхідно формувати фіскальний чек: датою оплати покупцем, датою надходження коштів та Payoneer чи датою зарахування коштів на рахунок фізичної особи – підприємця?

4. Фізична особа – підприємець зі здійсненням продажу товарів сплачує нерезидентам  комісію за користування онлайн – платформами, а також витрати на рекламу та просування товарів. Чи виникає у фізичної особи – підприємця обов’язок щодо сплати податку на доходи нерезидентів (податку на репатріацію) та/або податку на додану вартість (далі -ПДВ) у разі придбання таких послуг у нерезидентів у таких випадках: оплата здійснюється з банківського рахунку фізичної особи – підприємця; оплата здійснюється з особистої банківської картки фізичної особи?

5. Фізична особа – підприємець планує надавати послуги з дизайну через онлайн – платформу Redbubble та отримати оплату через платіжну систему PayPal. У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення щодо порядку оподаткування таких доходів, а саме: яким чином правильно визначити момент отримання доходу для цілей єдиного податку, чи не буде помилкою виведення коштів з PayPal на рахунок  фізичної особи – підприємця та чи підлягають такі операції фіскалізації із застосуванням РРО/ПРРО, а також якою датою необхідно формувати фіскальний чек у разі виникнення такого обов’язку?

6. Фізичній особі – підприємцю при отриманні доходу в іноземній валюті через платіжні системи (PayPal, Payoneer) потрібно здійснювати перерахунок такого доходу в гривню за офіційним курсом НБУ. Яка дата вважається датою визначення доходу для такого перерахунку: дата надходження коштів на рахунок у платіжній системі чи дата зарахування коштів на банківський рахунок фізичної особи – підприємця?

Щодо питань першого, другого, третього та п’ятого

Правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені в Законі України від 06 липня 1995 року       № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), що є спеціальним, та нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено в розділі ІІ Закону № 265.

Зокрема, у ст. 3 Закону № 265 встановлено обов’язок суб’єктів господарювання проводити розрахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО / ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Форми та зміст розрахункових документів визначені у Положенні про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України
від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13) у вигляді уніфікованих таблиць, що містять окремі визначені поля, а зміст розрахункового документа передає інформацію, що повинна зазначатись платниками податків у встановлених формою вигляді і полі – які є окремими реквізитами розрахункового документа.

Відповідно до визначень наведених у п. 2 розділу І Положення № 13, назва товару (послуги) – це слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу суб’єкта господарювання.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Також згідно з частиною другою ст. 30 Закону України від 25 квітня
2019 року № 2704-VIII «Про забезпечення функціонування української мови як державної» підприємства, установи та організації всіх форм власності, фізичні особи – підприємці, інші суб’єкти господарювання, що обслуговують споживачів (крім випадків, встановлених частиною третьою цієї статті), здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари (послуги), у тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, державною мовою. Інформація державною мовою може дублюватися іншими мовами.

Таким чином, хоча назва товару (послуги) повинна зазначатися українською мовою в обов’язковому порядку, додаткове зазначення назви товару (послуги) будь-якою іноземною мовою не буде призводити до порушення вимог законодавства України.

Фіскалізація розрахунків відповідно наведених фактичних обставин та у спосіб зазначений у зверненні не буде суперечити вимогам Закону № 265.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст. 8 Конституції України).

Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст. 91 Конституції України).

Оскільки закони України приймає Верховна Рада України, то і дія таких законів, зокрема і Закону № 265, поширюється на учасників господарських відносин, які здійснюють свою діяльність на території України.

Отже, продаж товарів (послуг) та здійснення розрахунків на іноземних маркетплейсах має здійснюватись суб’єктом господарювання відповідно до вимог законодавства тієї держави, на території якої здійснюється такий продаж (вручення товару) та проводяться розрахунки за товари (послуги).

Разом з цим відповідно до визначень наведених у ст. 2 Закону № 265 місце проведення розрахунків – це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Таким чином, у разі отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) на території України, такі операції підлягатимуть обов’язковій фісказізації на загальних підставах, незважаючи на приймання оплат за допомогою сервісу Payoneer / платіжної системи PayPal (в контексті звернення).

Слід зазначити, що Закон № 265 не встановлює конкретних часових проміжків фіскалізації розрахунків, а лише визначає обов’язок її здійснення.

Основною нормою законодавства в Україні, відповідно до якої визначена мітка часу протягом якої необхідно надати покупцю розрахунковий документ, є абзац 3 п. 11 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів».

Таким чином, фіскальний касовий чек має бути наданий покупцю до, але не пізніше вручення йому товару (завершення послуги), при цьому дата чеку може не співпадати з датою (в контексті звернення): оплати покупцем товару (послуги), надходження коштів на Payoneer / PayPal, зарахування коштів на рахунок підприємця.

Щодо питання четвертого та шостого

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон
№ 959) зовнішньоекономічна діяльність – це, зокрема, діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, користуються зазначеним правом, якщо вони зареєстровані як підприємці у порядку, визначеному законом (частина друга ст. 5 Закону № 959).

Відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами НБУ, прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності регулюється главою 1 розділу XIV Кодексу.

Умови перебування фізичної особи – підприємця на єдиному податку третьої групи встановлені п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу, а саме до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Пунктом 291.5 ст. 291 Кодексу визначені види діяльності, здійснюючи які фізичні особи – підприємці не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп.

Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3
ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 Кодексу).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Таким чином, якщо кошти, отримані від здійснення зовнішньоекономічної діяльності, зараховані на рахунок, відкритий, зокрема у системах Payoneer, PayPal та в подальшому перераховуються на рахунок, відкритий у банківській установі в Україні для здійснення підприємницької діяльності (впродовж звітного періоду, але не пізніше річного податкового (звітного) періоду), то такі кошти включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку та оподатковуються у порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Кодексу.

При цьому для фізичної особи – підприємця усі вартісні показники, що включаються до доходу, відображаються у національній валюті України. 

Показники, виражені в іноземній валюті, перераховуються у національну валюту за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату їх отримання у системах Payoneer, PayPal

Разом з тим, якщо зазначені кошти залишаються на кінець звітного податкового періоду на рахунку, відкритому у системах Payoneer, PayPal тобто не зараховуються на рахунок, відкритий у банківській установі України для здійснення підприємницької діяльності, або зараховуються на рахунок в Україні, який відкритий для власних потреб, то такі кошти оподатковуються як іноземний дохід за правилами, встановленими для платників податків – фізичних осіб.

З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства в частині виникнення обо'язку у платника податків щодо сплати податку на доходи нерезидентів (податку на репатріацію ) та/або ПДВ у разі придбання послуг у нерезидентів, будь-які висновки щодо господарських операцій можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались, зокрема, договорів тощо.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.