Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.06.2026 р. № 3522/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК

                            

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих положень Податкового кодексу України (далі – Кодекс) щодо визнання скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії (далі – КІК) доходом від операцій з активами інституту спільного інвестування та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Кодексу, у межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації зумовлена винятковою важливістю для нього, як професійного учасника ринку капіталу (згідно із Законом України від 5 липня 2012 року № 5080-VI «Про інститути спільного інвестування» (далі – Закон № 5080) та Законом України від 23 лютого 2006 року
№ 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки»), що несе підвищену відповідальність за належне управління активами та податкове адміністрування.

Платник податків проінформував, що діє від імені та в інтересах Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд» (далі – ІСІ) на підставі договору про управління активами, який є інститутом спільного інвестування у формі корпоративного інвестиційного фонду, що здійснює діяльність із спільного інвестування відповідно до Закону № 5080.

Платник податків здійснює управління активами ІСІ та розглядає можливість здійснення інвестицій в інтересах ІСІ та за рахунок коштів ІСІ шляхом набуття частки у розмірі 100 відсотків у статутному капіталі іноземної компанії. У результаті такої операції ІСІ набуде статусу контролюючої особи КІК.

Набуття 100 відсоткової частки у статутному капіталі КІК планується здійснити за рахунок прибутку, одержаного від здійснення операцій з активами ІСІ, які згідно із Закон № 5080 мають статус коштів спільного інвестування.

У зв’язку з цим платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи вважається в такому випадку скоригований прибуток КІК доходом від операцій з активам ІСІ у розумінні підпункту 141.6.1 пункту 141.6 статті 141 розділу ІІІ Кодексу?
2. Чи звільняється такий прибуток КІК від оподаткування податком на прибуток підприємств на рівні ІСІ на підставі підпункту 141.6.1 пункту 141.6 статті 141 розділу ІІІ Кодексу, враховуючи, що всі доходи ІСІ є коштами спільного інвестування?
3. Чи поширюється положення підпункту 141.6.1 пункту 141.6 статті 141 розділу ІІІ Кодексу (щодо звільнення від оподаткування коштів спільного інвестування) на скоригований прибуток КІК, розрахований відповідно до статті 39² розділу І Кодексу, якщо контролюючою особою є ІСІ у формі корпоративного інвестиційного фонду?
4. Чи звільняється ІСІ від обов’язку нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток КІК навіть якщо не виконуються умови звільнення, передбачені підпунктом 39²4.1 пункту 39².4 статті 39² розділу I Кодексу?
5. Чи виникає у ІСІ обов’язок подавати Звіт про КІК та копії фінансової звітності КІК якщо такий прибуток звільнений від оподаткування?
6.  Яким чином ІСІ має відобразити скоригований прибуток КІК у податковій декларації з податку на прибуток підприємств та Додатку КІК щоб забезпечити правомірне застосування пільги відповідно до підпункту 141.6.1 пункту 141.6 статті 141 розділу ІІІ Кодексу?

 

Щодо питань 1- 4

Підпунктом 14.1.86 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу визначено, що інститути спільного інвестування – це інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній, корпоративні інвестиційні фонди та пайові інвестиційні фонди, створені відповідно до законодавства.

Положення статті 39² розділу І Кодексу не встановлюють застосування окремих правил КІК до інституту спільного інвестування.

Підпунктом 39².1.1 пункту 39².1 статті 39² розділу І Кодексу визначено, що КІК визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених Кодексом.

Згідно з підпунктом 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² розділу І Кодексу з урахуванням положень цієї статті контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) КІК.

Зокрема, іноземна компанія визнається КІК, якщо фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України (далі – контролююча особа):

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

в) окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України не визнаються контролюючими особами, якщо їх володіння часткою у КІК реалізовано через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній особі – резиденті України, за умови якщо остання визнається контролюючою особою згідно з цим пунктом та на неї покладається зобов’язання щодо оподаткування скоригованого прибутку КІК.

Підпунктом 39².1.6 пункту 39².1 статті 39² розділу І Кодексу встановлено, що особа вважається такою, що здійснює фактичний контроль над юридичною особою, у разі, якщо така особа має можливість здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на рішення такої юридичної особи щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу.

Для цілей цієї статті фактичний контроль встановлюється на підставі, зокрема, але не виключно, хоча б однієї з таких обставин:

а) надання особою зобов’язуючих вказівок органам управління юридичної особи;

б) ведення особою перемовин щодо укладення правочинів юридичною особою та узгодження суттєвих умов таких правочинів, які в подальшому лише формально затверджуються органами управління юридичної особи або виконуються органами управління юридичної особи без подальшого додаткового затвердження;

в) наявність у особи довіреності на здійснення суттєвих правочинів від імені юридичної особи, що видана на термін більш ніж один рік, та не передбачає попереднього погодження таких правочинів органами управління юридичної особи;

г) здійснення особою операцій за банківськими рахунками юридичної особи або наявність можливості блокувати операції за такими рахунками;

ґ) зазначення особи в якості засновника (бенефіціара, фактичного вигодонабувача) юридичної особи під час відкриття рахунків такою юридичною особою, крім випадків, якщо активи такої юридичної особи є частиною активів трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, засновником (бенефіціаром, фактичним вигодонабувачем) якого є така особа.

Згідно з підпунктом 134.1.7 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток зокрема є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до статті 39² розділу І Кодексу.

Пунктом 39².2 статті 39² розділу I Кодексу встановлено особливості оподаткування прибутку КІК.

Так, відповідно до підпункту 39².2.2. пункту 39².2 статті 39² розділу I Кодексу об’єктом оподаткування для податку на прибуток підприємств контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така юридична особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК, що обчислюється відповідно до правил, визначених статтею 39² розділу І Кодексу.

Зазначена частина прибутку КІК за результатами звітного податкового року збільшує об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи в порядку, визначеному розділом III Кодексу.

Водночас пунктом 39².4 статті 39² розділу І Кодексу визначено підстави щодо звільнення від оподаткування прибутку КІК.

Підпунктом 39².4.1 пункту 39².4 статті 39² розділу І Кодексу передбачено, що скоригований прибуток КІК не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі додержання таких умов:

а) між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) КІК є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією та

б) виконується будь-яка з таких умов:

КІК фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, що є не меншою за базову (основну) ставку податку на прибуток підприємств в Україні, визначену пунктом 136.1 статті 136 розділу ІII Кодексу, або є меншою за таку ставку не більше ніж на п’ять відсоткових пунктів, або

частка пасивних доходів КІК становить не більше 50 відсотків загальної суми доходів КІК із всіх джерел.

У разі якщо частка пасивних доходів КІК становить більше 50 відсотків загальної суми доходів КІК із всіх джерел, для цілей застосування цієї статті такі доходи визнаються активними, за умови що КІК:

фактично виконує суттєві функції, несе ризики та використовує активи в операціях, що призводять до отримання відповідних активних доходів;

має необхідні ресурси для виконання зазначених функцій, управління ризиками та використання активів (кваліфікований персонал, основні фонди у власності або користуванні, достатній власний капітал тощо).

Для цілей цієї статті ефективна ставка податку на прибуток підприємств розраховується шляхом ділення суми витрат зі сплати податку на прибуток підприємств на суму прибутку до оподаткування за даними фінансової звітності за відповідний календарний рік та множення на 100 відсотків.

Відповідно до підпункту 39².4.2 пункту 39².4 статті 39² розділу І Кодексу, незалежно від виконання умов, передбачених підпунктом 39².4.1 пункту 39².4 статті 39² розділу І Кодексу, скоригований прибуток КІК не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі, якщо виконується будь-яка з таких умов:

загальний сукупний дохід усіх КІК однієї контролюючої особи із всіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 мільйони євро на кінець звітного періоду (підпункт 39².4.2.1 підпункту 39².4.2 пункту 39².4 статті 39² розділу І Кодексу);

КІК є публічною компанією, акції (частки) якої перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі. Перелік бірж та вимоги до визнання акцій (часток) публічних компаній такими, що перебувають в обігу на зазначеній фондовій біржі, встановлюються Кабінетом Міністрів України (підпункт 39².4.2.2 підпункту 39².4.2 пункту 39².4 статті 39² розділу І Кодексу);

КІК є організацією, яка відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснює благодійну діяльність та не розподіляє доходи на користь її засновників (учасників) (підпункт 39².4.2.3 підпункту 39².4.2 пункту 39².4 статті 39² розділу І Кодексу).

Згідно із підпунктом 39².4.3 пункту 39².4 статті 39² розділу I Кодексу у разі якщо прибуток КІК звільняється від оподаткування, контролююча особа звільняється від обов’язку розраховувати скоригований прибуток такої КІК відповідно до положень підпункту 39².3.2 пункту 39².3 статті 39² розділу I Кодексу.

Водночас підпунктом 39².4.4 пункту 39².4 статті 39² розділу I Кодексу передбачено, що контролююча особа має право добровільно відмовитися від звільнення від оподаткування прибутку КІК відповідно до положень підпунктів 39².4.1 або 39².4.2 пункту 39².4 статті 39² розділу I Кодексу та прийняти рішення про оподаткування прибутку КІК шляхом подання відповідної заяви у довільній формі одночасно з поданням Звіту.

Особливості оподаткування податком на прибуток підприємств інститутів спільного інвестування встановлено пунктом 141.6 статті 141 розділу ІІІ Кодексу.

Так, відповідно до положень підпункту 141.6.1 пункту 141.6 статті 141 розділу ІІІ Кодексу звільняються від оподаткування кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо).

Для цілей підпункту 141.6.1 пункту 141.6 статті 141 розділу ІІІ Кодексу під активами інститутів спільного інвестування розуміється сформована (оплачена) за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, нерухомості (в тому числі у вигляді неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості та/або подільного об’єкта незавершеного будівництва), майнових прав, вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі – Комісія).

Правові та організаційні основи створення, діяльності, припинення суб’єктів спільного інвестування, особливості управління активами зазначених суб’єктів визначає Закон № 5080, що спрямований на забезпечення залучення та ефективного розміщення фінансових ресурсів інвесторів, встановлює вимоги до складу, структури та зберігання таких активів, особливості емісії, обігу, обліку та викупу цінних паперів інститутів спільного інвестування, а також порядок розкриття інформації про їх діяльність.

Відповідно до статтею 2 Закону № 5080 дія цього Закону поширюється на суспільні відносини, що виникають у сфері спільного інвестування у зв’язку з утворенням та діяльністю суб’єктів спільного інвестування, з метою забезпечення гарантування права власності на цінні папери інститутів спільного інвестування та захисту прав учасників інститутів спільного інвестування.

Пунктами 1, 10, 13 частини першої статті 1 Закону № 5080 визначено:

активи інституту спільного інвестування – сформована за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості та спеціальних майнових прав на них, корпоративних прав, майнових прав і вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Комісії;

інститут спільного інвестування – корпоративний або пайовий фонд;

кошти спільного інвестування – кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та у випадках, передбачених Законом № 5080, інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо). Кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, вважаються коштами спільного інвестування після внесення такого фонду до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування.

Відповідно до пункту 1 розділу II Положення про склад та структуру активів інституту спільного інвестування, затвердженого рішенням Комісії від 10.09.2013 № 1753, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.10.2013 за № 1689/24221, зі змінами та доповненнями, активи інституту спільного інвестування складаються з грошових коштів, у тому числі в іноземній валюті, на поточних та депозитних рахунках, відкритих у банківських установах, банківських металів, об’єктів нерухомості, цінних паперів, визначених Законом України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», цінних паперів іноземних держав та інших іноземних емітентів, корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, майнових прав і вимог, а також деривативних контрактів та інших активів, дозволених законодавством України, з урахуванням обмежень, установлених Законом № 5080 безпосередньо для конкретних типів та видів інвестиційних фондів.

Зазначені активи формуються (оплачуються) за рахунок коштів спільного інвестування.

Відповідно до підпункту 59 пункту 4 Положення про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1063/2011 «Про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку» із змінами та доповненнями, питання встановлення вимог щодо складу та структури активів інституту спільного інвестування належить до компетенції Комісії.

Враховуючи викладене, доход від операцій з активами ІСІ згідно з підпунктом 141.6.1 пункту 141.6 статті 141 розділу ІІІ Кодексу звільняється від оподаткування податком на прибуток підприємств.

З приводу належності частки у розмірі 100 відсотків у статутному капіталі іноземної компанії до активів ІСІ та прибутку КІК до доходів від операцій з активами ІСІ необхідно звернутися до Комісії.

 

Щодо питань 5-6

Пунктом 39².5 статті 39² розділу І Кодексу встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про КІК.

Згідно із підпунктом 39².5.2 пункту 39².5 статті 39² розділу I Кодексу контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

До Звіту про КІК в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.

Відповідно до підпункту 39².5.4 пункту 39².5 статті 39² розділу I Кодексу у разі якщо контролююча особа не має можливості забезпечити складання фінансової звітності КІК та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку КІК до дати граничного строку подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, така контролююча особа подає Звіт за скороченою формою, який містить лише відомості, передбачені підпунктами «а» – «в» підпункту 39².5.3 цього пункту. Контролююча особа зобов’язана подати повний Звіт до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком.

Враховуючи викладене у випадку набуття майнових прав на частку в активах іноземної юридичної особи, яка згідно з вимогами підпунктів 39².1.1 та 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² розділу І Кодексу визнається КІК, контролююча особа зобов’язана подавати Звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік.

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20 лютого 2023 року) зі змінами та доповненнями передбачає відображення у рядку 06.1 Декларації податку на прибуток КІК, який розраховується у Додатку КІК до рядку 06.1 КІК Декларації.

Абзацом другим пункту 46.4 статті 46 розділу II Кодексу встановлено, що у разі необхідності платник податків може подати разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу).