Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.06.2026 р. № 3525/ІПК/20-40-04-05-12

 

Головне управління ДПС у Харківській області розглянуло звернення на отримання індивідуальної податкової консультації  Підприємства щодо практичного застосування норм податкового законодавства під час виконання господарської діяльності в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02.12.10р. № 2755-VI (далі – Кодекс) повідомляє.

Як зазначено у звернені Підприємство є юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків без сплати ПДВ. Здійснює господарську діяльність у сфері будівництва, виконанням проектних робіт, інжинірингових послуг та авторського нагляду

Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з  наступних питань:

1. Чи містять норми Податкового кодексу України заборону щодо врахування юридичною особою — платником єдиного податку третьої групи у складі договірної ціни (вартості робіт/послуг) сум:

• єдиного податку;
• військового збору?

2. Чи має право юридична особа — платник єдиного податку третьої групи формувати договірну ціну за договорами підряду на виконання будівельних, проектних робіт та авторського нагляду з урахуванням усіх обов’язкових платежів, передбачених Податковим кодексом України?
3. Чи передбачено нормами Податкового кодексу України обов’язок юридичної особи — платника єдиного податку третьої групи виключати суми єдиного податку та військового збору зі складу договірної ціни при виконанні робіт або наданні послуг, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів?
4. Чи містять норми Податкового кодексу України будь-які обмеження щодо права юридичної особи — платника єдиного податку третьої групи визначати договірну ціну за договорами підряду відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України та статті 189 Господарського кодексу України за домовленістю сторін?

 

Щодо 1-4 питання.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від  01 листопада 2021 року № 281 затверджено Кошторисні норми України
у будівництві, а саме Настанова з визначення вартості будівництва та Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво.

Основні правила застосування кошторисних норм та нормативі з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам’яток архітектрури та містобудування визначаються у Настанові з визначення вартості будівництва (далі - Настанова).

Відповідно до Настанови договірна ціна – кошторис, яким визначається вартість будівельних робіт, узгоджена сторонами (замовником та підрядником) та обумовлена у договорі.

Система ціноутворення у будівництві базується на кошторисних нормах, нормативах, розрахункових показниках і поточних цінах трудових та матеріально-технічних ресурсів (абзац перший пункт 2.1 Настанови ).

Пунктом 5.34 Настанови до складу ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) включаються встановлені чинним законодавством податки, збори, обов’язкові платежі, не враховані складовими вартості будівництва. Розмір цих витрат визначається, виходячи з норм і бази для їх нарахування, встановлених законодавством.

Податковий кодекс України (далі - Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абзац перший пункту 1.1 статті 1 Кодексу).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (пункт 291.2 статті 291 Кодексу).

До суб’єктів господарювання третьої групи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, відносяться юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (підпункт 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу).

Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) період у в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3  статті 292 Кодексу.

Абзацом першим пункту  293.3 статті 293 Кодексу встановлено, що відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;

2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Юридичні особи - платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. (абзац 3  пункту 44.2 статті 44 Кодексу).

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи та податкових агентів платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) є календарний квартал (крім податкового періоду податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного пунктом 202.1  статті 202 Кодексу) (абзац другий пункту 294.1 статті 294 Кодексу).

Військовий збір для платників збору, зазначених, зокрема, у підпункті 3 підпункту 1.1 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, встановлюється з 01 січня 2025 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України від 24 лютого 2024 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» (абзац п’ятий підпункту 1.1 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у  підпункті 3 підпункту 1.1 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи визначені статті 292 Кодексу (підпункт 3 підпункт 1.2 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору для платників, зазначених у підпункті 3 підпункту1.1 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить  – 1 відсоток від доходу, визначеного ст. 292 Кодексу (підпункт 3 підпункту 1.3 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Платники військового збору, зазначені у підпункті 3 підпункту 1.1 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, сплачують військовий збір протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації платника єдиного податку за податковий (звітний) квартал (абзац другий підпункт 1.11 пункт 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Відповідно до абзацу третього підпункту 1.11 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу платники військового збору, зазначені, зокрема, у підпункті 3 підпункту 1.1 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, відображають суми військового збору (в тому числі щомісячні авансові внески військового збору) у складі податкової декларації платника єдиного податку.

Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм підпункту 296.5 і 296.6 статті 296 Кодексу (пункт 296.7 статті 296 Кодексу).

Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку визначено статтею 295 Кодексу.

Так, відповідно до пункту 295.3 статті 295 Кодексу платники єдиного податку третьої групи (крім електронних резидентів (е-резидентів) сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (пункт 295.3 статті 295 Кодексу).

Таким чином, відповідно до норм Кодексу, оскільки єдиний податок є податковим зобов’язанням, яке нараховується та сплачується платниками єдиного податку третьої групи з суми доходу за результатами податкового (звітного) періоду, а не стягується безпосередньо з окремої господарської операції, тому сума  єдиного податку  та військового збору не може включатися до складу договірної ціни при укладенні договорів на виконання будівельних робіт.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).