Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.06.2026 р. № 3541/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 53 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), надає нову індивідуальну податкову консультацію на звернення (   ) з урахуванням висновків, викладених у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.05.2026 (справа № () ), і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається відповідно до норм, які діяли на момент звернення за індивідуальною податковою консультацією.

Як зазначено у зверненні, приватний виконавець за рішенням суду відповідно до відкритого виконавчого провадження стягує з Банку у примусовому порядку на користь фізичної особи суму боргу, у тому числі: вклад, судові витрати, проценти за вкладом, пеню, інфляційні витрати та 3 % річних за прострочення суми боргу.

В резолютивній частині рішення суду немає вказівки на те, що сума доходу фізичної особи підлягає стягненню за відрахуванням податків та інших обов’язкових платежів, а саме податку на доходи фізичних осіб та військового збору, тому для закриття провадження приватний виконавець повинен стягнути    з Банку та сплатити фізичній особі суму в повному обсязі згідно рішення суду.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи повинен Банк відобразити суму стягнутих приватним виконавцем процентів за вкладом, пені, інфляційних витрат та 3 % річних за прострочення боргу в податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб і утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок)?

2. Якщо на перше питання відповідь ствердна, чи вірно, що у вказаному вище випадку фізична особа відповідно до п.п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу суму стягнутих з Банку та отриманих від приватного виконавця процентів за вкладом, пені, інфляційних витрат та 3% річних за прострочення боргу зобов’язана самостійно включити до загального річного оподатковуваного доходу, подати річну декларацію та сплатити в установлені законом терміни податок на доходи фізичних осіб та військовий збір?

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом ІV Кодексу, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, податковий агент.

Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Водночас п. 164.2 ст. 164 Кодексу визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Відповідно до п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається, зокрема, дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім:

сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом (п.п. «а» п.п. 164.2.14  п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов’язання (п.п. «б» п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у п.п. 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).

Також вказаний дохід для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Крім того, п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету визначено ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Отже, поняття «дохід з джерелом походження з України», яке міститься в Кодексі, ґрунтується на діяльності, яку провадить особа та не включає у себе компенсацію втрат, якими, за своєю правовою природою, є інфляційні втрати та 3% річних.

Крім того, відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового місяця, податковий Розрахунок. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, із змінами, затверджені форма Розрахунку та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку (далі – Порядок).

Порядок заповнення показників Додатка 4 до Розрахунку визначений п. 4 розділу IV Порядку.

Так, графи 3а, 3, 4а, 4, 5а та 5 розділу I додатка 4ДФ до Розрахунку заповнюються відповідно до п.п. 2 п. 4 розділу IV Порядку, а саме:

у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний період місяць) дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу, наведеній у розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» (додаток 2 до Порядку).

У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов'язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.

у графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

у графі 4а «Сума нарахованого податку» відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством за звітний період;

у графі 4 «Сума перерахованого податку» відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету у звітному періоді;

у графі 5а «Сума нарахованого військового збору» відображається сума збору, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством;

у графі 5 «Сума перерахованого військового збору» відображається фактична сума перерахованого збору до бюджету.

у графі 6 «Ознака доходу» вказується ознака доходу, наведена у розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку, яка визначається відповідно до нарахованого доходу.

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведених у додатку 2 до Порядку, доходи, наведені у вашому зверненні, відображаються під ознакою доходу:

«120» - дохід у вигляді матеріальних збитків (інфляційних витрат та 3 % річних за прострочення боргу), а також пені;

«110» – дохід у вигляді процентів (крім процентів, визначених у п.п. 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Враховуючи викладене та з огляду на викладені у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду висновки, слід зазначити, що оскільки інфляційні втрати та 3% річних за прострочення боргу за своєю правовою природою є компенсацією втрат, і фактично є формою відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання, то оподаткування доходу у вигляді інфляційних втрат та 3% річних здійснюється з урахуванням п.п. «а» та «б» п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, а також відображаються Банком як податковим агентом у додатку 4ДФ до Розрахунку.

Тобто, якщо постановою приватного виконавця передбачено окремі суми коштів, які підлягають стягненню з Банка як боржника, а саме сума процентів за вкладом, пені та сума матеріальних втрат кредитора (інфляційні витрати та 3 % річних за прострочення боргу), то Банк відображає у Додатку 4ДФ до Розрахунку під ознаками доходу:

«110» – дохід у вигляді процентів (крім процентів, визначених у п.п. 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);

«120» - дохід у вигляді матеріальних збитків (інфляційних витрат та 3 % річних за прострочення боргу), а також пені.

Зауважуємо, що у Додатку 4ДФ до Розрахунку відображаються усі доходи, які виплачуються на користь платників податків, у тому числі й доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, тобто не оподатковуються.

Пунктом 49.2 ст. 49 Кодексу встановлено обов’язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу.

Відповідно до п. 179.1 ст. 179 Кодексу платник податку – фізична особа зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) у випадках передбачених розділом IV розділом Кодексу.

Разом з тим, відповідно до п. 179.2 ст. 179 Кодексу обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував:

доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з Кодексом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу.

Додатково повідомляє, що з урахуванням положень ст. 53 Кодексу зазначена консультація, надана на виконання висновків, викладених у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 та постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.05.2026 (справа № 380/19555/25), має індивідуальний характер та може застосовуватись виключно Банком.