Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.06.2026 р. № 3547/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо податкових наслідків у разі отримання резидентом від нерезидента агентських послуг та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненні, Банк є платником ПДВ та планує укласти з юридичною особою резидентом Королівства Великобританії і Північної Ірландії договір про надання агентських послуг (далі – Договір). Предметом Договору є надання нерезидентом послуги Банку у сприянні укладенню Банком договорів з клієнтами, які є резидентами України, щодо відкриття та обслуговування платіжних карток, емітованих Банком та доступних для відкриття за допомогою системи дистанційного обслуговування Банку, а також надання послуг із залучення клієнтів для укладення Банком відповідних договорів.

Враховуючи вищевикладене, Банк просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1) чи є об’єктом оподаткування ПДВ операції з надання нерезидентом Банку агентських послуг згідно з Договором, предметом якого є сприяння укладенню договорів з клієнтами;

2) чи підлягають оподаткуванню податком на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України у вигляді агентської винагороди, сплаченої Банком на користь нерезидента за агентські послуги, які надаються таким нерезидентом на території України на користь резидентів?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Згідно з пунктами 5.1 − 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені в ПКУ та законах із питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених у статті 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до частини першої статті 1000 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними (частина перша статті 1003 ЦКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 180.2 статті 180 розділу V ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених статтею 208¹ розділу V ПКУ.

Порядок визначення місця постачання послуг встановлено статтею 186 розділу V ПКУ.

Пунктами 186.2 – 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається по місцю реєстрації постачальника, або отримувача відповідних послуг, або по місцю фактичного надання відповідних послуг.

Так, місцем постачання послуг, зазначених у пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання, або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

До таких послуг, зокрема, належать

рекламні послуги (підпункт «б» пункту 186.3 статті 186 розділу V ПКУ);

консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем (підпункт «в» пункту 186.3 статті 186 розділу V ПКУ).;

посередницькі послуги від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ (підпункт «є» пункту 186.3 статті 186 розділу V ПКУ).

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.3¹ статті 186 розділу V ПКУ, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 розділу V ПКУ).

Особливості оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначено у статтях 180 і 208 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктом 180.2 статті 180 розділу V ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених статтею 208¹ розділу V ПКУ.

Пунктами 208.2, 208.3 статті 208 розділу V ПКУ визначено, що отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відсотків для послуг, визначених абзацами четвертим – шостим підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 розділу V ПКУ.

При цьому отримувач послуг – платник податку у порядку, визначеному статтею 201 розділу V ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.

Така податкова накладна підлягає обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Якщо отримувача послуг зареєстровано як платника податку, сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов'язань декларації за відповідний звітний період.

Особливості оподаткування нерезидентів регулюються пунктом 141.4 статті 141 розділу ІІІ ПКУ.

Перелік доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, які оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними статтею 141 розділу ІІІ ПКУ, встановлений підпунктом 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 розділу ІІІ ПКУ.

Так, відповідно до підпункту «з» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 розділу ІІІ ПКУ до доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, зокрема відносяться брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів щодо брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом на території України на користь резидентів.

Підпунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 розділу ІІІ ПКУ встановлено, що резидент, у тому числі фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 розділу ІІІ ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.5 та 141.4.11 пункту 141.4 статті 141 розділу ІІІ ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Враховуючи викладене, платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

Податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, а тому при визначенні порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання тих, чи інших товарів/послуг необхідно встановити фактичну сутність таких операцій і місце їх постачання, а також враховувати те, яким чином у бухгалтерському обліку відображається факт здійснення таких операцій.

Щодо питання 1

Порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.

Якщо зазначені у зверненні послуги за своєю фактичною сутністю відносяться до категорії послуг, перелік яких наведено у пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, то місцем постачання таких послуг є місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання. Оскільки отримувачем таких послуг є Банк, який зареєстрований на митній території України, то операції з постачання таких послуг Банку нерезидентом є об'єктом оподаткування ПДВ та, відповідно, оподаткування ПДВ таких операцій здійснюється за правилами, встановленими статтею 208 розділу V ПКУ.

За такою операцією Банк, як отримувач від нерезидента послуг, місце постачання яких знаходиться на митній території України, зобов'язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за ставкою 20 відсотків та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.

У випадку, якщо зазначені у зверненні послуги за своєю фактичною сутністю не належать до категорії послуг, визначених у пунктах 186.2, 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, то місце постачання таких послуг відповідно до пункту 186.4 статті 186 розділу V ПКУ знаходиться за межами митної території України та операція з їх постачання не є об’єктом оподаткування ПДВ.

З питання віднесення зазначених у зверненні послуг до тієї чи іншої категорії послуг та визначення коду для таких послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП) ДПС рекомендує звернутися до ДП «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем», яке є розробником ДКПП, за адресою: 79008, м. Львів, вул. Кривоноса, 6.

Щодо питання 2

У разі якщо агентські послуги надаються нерезидентом на території України, то винагорода за такі послуги, сплачена Банком нерезиденту, оподатковується податком на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).