Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.06.2026 р. № 3555/ІПК/99-00-07-04-02 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що здійснює імпорт спеціалізованого обладнання для потреб енергетичної галузі України. Виробничий цикл виготовлення обладнання, строки міжнародного перевезення та митного оформлення об’єктивно перевищують граничні строки розрахунків, установлені валютним законодавством. Товариство завчасно та добросовісно звертається до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України щодо продовження граничних строків розрахунків, однак отримує відмови, що створює ризик застосування штрафних санкцій попри фактичне постачання товару та вжиття всіх необхідних заходів для дотримання вимог законодавства.

Враховуючи викладене вище, платник податків просить надати консультацію з таких питань.

1. Чи можуть застосовуватись штрафні санкції за порушення граничних строків розрахунків у випадку, якщо Товариство завчасно та добросовісно вживало всіх можливих заходів для дотримання вимог валютного законодавства та неодноразово зверталося до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України щодо продовження граничних строків розрахунків?

2. Чи враховується контролюючим органом факт добросовісної поведінки платника податків та вжиття ним усіх необхідних заходів при прийнятті рішення щодо застосування штрафних санкцій?

3. Які документи або обставини можуть підтверджувати відсутність вини платника податків у разі перевищення граничних строків розрахунків у зв’язку з об’єктивною тривалістю виробництва, доставки та митного оформлення спеціалізованого обладнання?

4. Чи має право контролюючий орган застосовувати штрафні санкції у випадку, якщо товар фактично поставлений, митно оформлений та використовується за призначенням, а перевищення строків пов’язане з об’єктивною тривалістю виробництва обладнання та відсутністю висновку Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України?

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм податкового та валютного законодавства, опису питань і обставин, що наявні у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1 – 4

Відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Закон № 2473 визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону № 2473 питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно у Законі № 2473.

У частині першій статті 13 Закону № 2473 визначено, що Національний банк України має право встановлювати:

граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;

винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України;

мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до Закону № 2473 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого НБУ граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати) (частина третя статті 13 Закону № 2473).

У постанові правління Національного банку України від 14.05.2019 № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» визначено товари, роботи (послуги), на які не поширюються граничні строки розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.

Звертаємо увагу, що граничні строки розрахунків за операціями з імпорту товарів, починаючи з 05.04.2022, визначені в пункті 14² постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» та становлять 180 календарних днів.

У пункті 7 розділу ІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» (далі – Інструкція № 7), визначено підстави для відліку банком установлених Національним банком граничних строків розрахунків, а у пункті 9 розділу ІІІ Інструкції № 7 – підстави для завершення банком здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, зокрема у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну і підлягає митному оформленню).

Необхідно зазначити, що Інструкція № 7 передусім регламентує лише дії банків у частині валютного нагляду за дотриманням резидентами встановлених у законодавстві граничних строків розрахунків за експортними, імпортними операціями.

Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону № 2473 за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, приймає рішення про видачу чи відмову у видачі зазначеного висновку протягом десяти робочих днів із дня отримання відповідної заяви. Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному вебсайті цього органу не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п’яти робочих днів із дня видачі висновку, зазначеного в абзаці першому частини четвертої статті 13 Закону № 2473, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про видачу такого висновку.

Порядок видачі висновку, у тому числі перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду, включаючи перелік товарів, за якими документи для видачі висновку підлягають залишенню без розгляду, встановлює Кабінет Міністрів України. Видача висновку здійснюється безоплатно.

Порушення резидентами граничного строку розрахунків, встановленого згідно із частиною п’ятою статі 13 Закону № 2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів.

Сам по собі факт завчасного та добросовісного звернення Товариством до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України не є підставою для незастосування відповідальності у вигляді пені за порушення граничних строків розрахунків, передбаченої в Законі № 2473.

Разом із тим оцінка добросовісності поведінки резидента та вжиття ним заходів щодо належного виконання зовнішньоекономічного договору не належить до визначених у Законі № 2473 підстав для  продовження або зупинення перебігу граничних строків розрахунків та ненарахування пені за порушення таких строків.

Факт ввезення товару на митну територію України, його митного оформлення та використання за призначенням свідчить про реальне виконання зовнішньоекономічного договору.

Водночас якщо поставка товару і розмитнення з випуском у вільним обіг відбулася після спливу встановленого граничного строку розрахунків та відсутності передбачених у законодавстві підстав для продовження або зупинення такого строку, контролюючий орган має правові підстави для нарахування пені за період прострочення відповідно до частини п’ятої статті 13 Закону № 2473.

Поряд із цим, висновки щодо наявності факту порушення граничних строків розрахунків за операцією з імпорту товарів та підстав для нарахування пені згідно з частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473 можливо зробити лише за результатами проведеної документальної перевірки Товариства та детального вивчення суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та регістрів бухгалтерського обліку.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).

 

 

Ця індивідуальна податкова консультація діє до змін/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.