Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.06.2026 р. № 3566/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                       Товариство на отримання індивідуальної податкової консультації щодо окремих питань із визначення доходу юридичною особою - платником єдиного податку та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомило, що у березні 2026 році, перебуваючи на загальній системі оподаткування та будучи платником податку на прибуток підприємств, уклало договір про надання послуг.

Відповідно до умов договору:

у березні – травні 2026 року замовник здійснює три авансові платежі;

акт наданих послуг буде підписано у грудні 2026 року;

остаточний розрахунок між сторонами також буде проведено у грудні 2026 року.

При цьому з 01.07.2026 року Товариство планує перейти на спрощену систему оподаткування (єдиний податок). 

Товариство, просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи включаються до доходу платника єдиного податку кошти авансових платежів, отриманих у березні-травні 2026 року під час перебування Товариства на загальній системі оподаткування, якщо акт наданих послуг буде підписано вже після переходу на спрощену систему оподаткування – у грудні 2026 року?
2. Чи виникає у Товариства об’єкт оподаткування єдиним податком щодо сум авансових платежів, отриманих до переходу на спрощену систему оподаткування?
3. Яким чином повинна оподатковуватися операція з надання послуг у грудні 2026 року після підписання акта наданих послуг, якщо попередня оплата була отримана під час перебування на загальній системі оподаткування?
4.  Чи підлягає включенню до доходу платника єдиного податку  лише сума остаточного розрахунку, отримана у грудні 2026 року після підписання акта?

Щодо першого – четвертого питання.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

        Відповідно до пункту 44.1 статті  44 Кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

       Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

       Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.2                                 статті 44 Кодексу).

       Відповідно до абзацу першого підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу, об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

       Отже, формування доходів та витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування за звітний податковий період здійснюється виходячи з національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

       Таким чином, операції з отримання попередньої оплати (авансових платежів) за послуги, що будуть надані платником податку на прибуток під час перебування на спрощеній системі оподаткування, відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування та, відповідно, об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

       Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами)).

З питання відображення у бухгалтерському обліку підприємства операцій з отримання попередньої оплати (авансових платежів) за надані послуги доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.       

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV Кодексу.

Згідно статті 291 Кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених підпунктом 297.1                 статті 297 Кодексу.

Відповідно до  підпункту 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу платниками єдиного податку третьої групи можуть бути юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на  1 січня податкового (звітного) року.

 Платники єдиного податку третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі - готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей) (пункт 291.6 статті 291 Кодексу).

Порядок визначення доходів та їх склад, зокрема, для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи визначено статтею 292 Кодексу.

Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу доходом платника єдиного податку юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті  292 Кодексу.

Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених Кодексом.

Юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 цього Кодексу (абзац п’ятий пункту 296.1 статті 296 Кодексу).

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених цим Кодексом (абзац четвертий пункту 292.3 статті 292 Кодексу).

Пунктом 292.6 статті 292 Кодексу датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

     Враховуючи зазначене та з урахуванням інформації зазначеної у зверненні, вартість реалізованих протягом звітного періоду робіт, послуг, за які отримана юридичною особою попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених Кодексом включається до складу доходу юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи за датою виконання робіт, надання послуг, за які отримана попередня оплата (аванс) у періоді сплати інших податків і зборів.

     Сума остаточного розрахунку за зазначеною господарською операції, що надійде Товариству в періоді перебування на спрощеній системі оподаткування включається до складу доходу платника єдиного податку  на  дату фактичного надходження коштів.

Крім цього зазначаємо, що  будь-яка господарська операція, що спрямована на отримання доходу і проводиться суб’єктом господарювання самостійно або через свої відокремлені підрозділи відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, є господарською діяльністю. Тому, оцінка відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій здійснюється в межах перевірки контролюючого органу відповідно до вимог Кодексу.

Відповідно до статті 36 Кодексу платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).