Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.06.2026 р. № 3568/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо деяких питань, пов’язаних із реорганізацією юридичної особи шляхом перетворення та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ПП змінює організаційно-правову форму на ТОВ, тобто проводить реорганізацію шляхом перетворення із збереженням всіх активів, прав та обов’язків (без зміни ідентифікаційного коду (ЄДРПОУ) та індивідуального податкового номера (далі – ІПН)).

З огляду на викладене ПП просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1.1. Чи необхідно ПП подавати «ліквідаційну» декларацію з податку на додану вартість (далі – ПДВ)?

1.2. Чи продовжувати діяльність вже від ТОВ як правонаступника і підписувати податкову декларацію з ПДВ ключами ТОВ?

1.3. Чи необхідно ПП подавати «ліквідаційну» декларацію з податку на прибуток?

2.  Чи потрібно ТОВ визначати нову частку використання товарів / послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних / неоподатковуваних операціях?

3.  Який порядок подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), якщо перетворення відбудеться посеред місяця?

Відповідно до статті 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов’язки попередньої юридичної особи.

Підпунктом 16.1.10 пункту 16.1 статті 16 Кодексу визначено, що платник податків зобов’язаний повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов’язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).

Облік платників податків в контролюючих органах є похідною процедурою від державної реєстрації та здійснюється відповідно до норм статей 64–70 Кодексу.

Частиною шостою статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», із змінами, визначено, що у разі перетворення юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення, та державна реєстрація новоутвореної юридичної особи. Перетворення вважається завершеним з дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи.

Відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр), контролюючі органи отримують у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами ДПС.

Щодо питання 1.1

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Порядок реєстрації, перереєстрації та анулювання реєстрації платників ПДВ регулюється статтями 183–184 Кодексу та регламентується розділами ІІІ–V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233, зі змінами (далі – Положення № 1130).

Пунктом 183.15 статті 183 Кодексу та пунктами 4.1–4.2 розділу ІV Положення № 1130 визначено, зокрема, що у разі перетворення юридичної особи – платника ПДВ проводиться перереєстрація платника ПДВ. Для перереєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ або виникли інші підстави для перереєстрації.

У разі перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою перереєстрації є останній день строку у 3 робочих дні від дня отримання додаткової реєстраційної заяви за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація».

За бажанням та згідно із заявою платника ПДВ датою перереєстрації може бути встановлено день до закінчення строку у 3 робочих дні від дня отримання додаткової реєстраційної заяви за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація». При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою перереєстрації є бажана дата перереєстрації платником ПДВ.

Контролюючий орган здійснює перереєстрацію платника ПДВ з дотриманням правил та у строки, визначені для реєстрації платників ПДВ.

Якщо особа, утворена шляхом перетворення, не подала у встановлений строк заяви для перереєстрації, її реєстрація платником ПДВ анулюється відповідно до статті 184 Кодексу та розділу V Положення № 1130.

Відповідно до пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Кодексу податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема, звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація, повне найменування (прізвище, ім’я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами, а також ІПН згідно з даними реєстру платників ПДВ (далі – Реєстр) за звітний (податковий) період.

Пунктом 202.1 статті 202 Кодексу визначено, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Особа є зареєстрованою платником ПДВ з відповідної дати реєстрації, внесеної до Реєстру. Особі, яка реєструється як платник ПДВ, присвоюється ІПН, який зберігається за платником ПДВ до моменту анулювання реєстрації платника ПДВ. Реєстрація платника ПДВ є анульованою з дати виключення цього платника ПДВ з Реєстру згідно з розділом V Положення № 1130 (пункт 1.6 розділу І, пункт 3.1 розділу ІІІ Положення № 1130).

У разі перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ не змінюється (пункт 4.2 розділу ІV Положення № 1130).

Отже, у разі перетворення юридичної особи – платника ПДВ, за умови дотримання вимог порядку перереєстрації платника ПДВ, визначених пунктом 183.15 статті 183 Кодексу та розділом IV Положення № 1130, дата реєстрації платником ПДВ та ІПН такого платника ПДВ не змінюються, відповідно звітним (податковим) періодом для такого платника є календарний місяць, який включає період з першого по останній день (включно) такого місяця. При цьому у податковій декларації з ПДВ, що подається за звітний (податковий) період в якому здійснено перетворення, у полі 03 «Платник» зазначається повне найменування згідно з реєстраційними документами такого платника на момент подання податкової декларації з ПДВ (тобто нове найменування), а у полі «Відмітка про подання за останній звітний (податковий) період у разі анулювання реєстрації платником податку» відмітка не проставляється.

Щодо питання 1.2

Підпунктом 48.5.1 пункту 48.5 статті 48 Кодексу визначено, що податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до норм Кодексу (пункт 42.6 статті 42 Кодексу) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827, зі змінами (далі – Порядок № 557).

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Закону України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг», зі змінами (далі – Закон № 851) та Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами (далі – Закон № 2155).

Керівник та самозайнята особа, для якої згідно з податковим законодавством встановлено обов’язок подання звітності та інших електронних документів засобами електронного зв’язку в електронній формі, для надання кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, зобов’язані на електронних документах під час передачі таких документів до контролюючого органу використовувати особистий ключ, кваліфікований сертифікат якого надано керівником і такою самозайнятою особою до контролюючого органу з першим електронним документом або повідомленням про надання інформації щодо кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (пункт 1 розділу ІІІ Порядку № 557).

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 557 платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності), керуючись Порядком № 557.

Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та печатки (за наявності) підписувача (підписувачів).

Після накладання кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки, платник здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням засобів електронного зв’язку до адресата протягом операційного дня (пункт 3 розділу ІІ Порядку № 557).

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 розділу ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується (пункт 8 розділу ІІ Порядку № 557).

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа (пункт 9 розділу ІІ Порядку № 557).

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках, передбачених четвертим абзацом пункту 42.6 статті 42 Кодексу.

Щодо питання 1.3

Відповідно до пункту 137.4 статті 137 Кодексу податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 статті 137 Кодексу, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім особливостей, визначених підпунктами 137.4.1–137.4.3 пункту 137.4 статті 137 Кодексу.

Якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації (підпункт 137.4.3 пункту 137.4 статті 137 Кодексу).

Частиною третьою статті 13 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами) визначено, що звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію.

Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 11.11.2015 № 1415/27860, зі змінами, затверджена форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація).

Отже, платник податку на прибуток підприємств, який прийняв рішення про реорганізацію шляхом перетворення подає останню Декларацію до дати перетворення.

У полі 10 «Особливі відмітки» Декларації платник податку, який подає останню («ліквідаційну») Декларацію, проставляє позначку «платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) рік у періоді, на який припадає дата його ліквідації».

Разом з Декларацією платник податку подає фінансову звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), яка є додатком до Декларації та її невід’ємною частиною (пункт 46.2 статті 46 Кодексу).

Щодо питання 2

Відповідно до пункту 199.2 статті 199 Кодексу частка використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Пунктом 199.3 статті 199 Кодексу визначено, що платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.

Розрахунок частки використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, зі змінами (далі – Порядок № 21).

Розрахунок частки використання товарів / послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних / неоподатковуваних операціях здійснюється в таблиці 1 додатка 5 (Д5) до податкової декларації з ПДВ.

Таблиця 1 додатка 5 (Д5) заповнюється в розрізі таких рядків:

рядок 1 – для платників податку, які здійснюють розрахунок (перерахунок) частки відповідно до підпунктів 199.2 та 199.4 статті 199 Кодексу (за підсумками поточного календарного року);

рядок 2 – для платників податку, які здійснюють розрахунок частки відповідно до пункту 199.3 статті 199 Кодексу (за підсумками першого звітного (податкового) періоду, в якому одночасно задекларовані оподатковувані та неоподатковувані операції).

Отже, у разі перетворення юридичної особи – платника ПДВ, за умови дотримання вимог порядку перереєстрації платника ПДВ, визначених пунктом 183.15 статті 183 Кодексу та розділом IV Положення № 1130, дата реєстрації платником ПДВ та ІПН такого платника ПДВ не змінюються, відповідно такий платник ПДВ нову частку використання товарів / послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних / неоподатковуваних операціях не визначає, а застосовує ту, що була визначена до перетворення.

Щодо питання 3

Порядок заповнення та подання податковими агентами Розрахунку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556, зі змінами (далі – Порядок № 4)

Порядок № 4 визначає порядок заповнення і подання до органів ДПС Розрахунку платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, визначеними пунктами 1, 16 частини першої статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», зі змінами (далі – Закон № 2464), відповідно до вимог статті 51 глави 2, підпункту 70.16.1 пункту 70.16 статті 70 глави 6 розділу II, підпункту 170.4.2 пункту 170.4 статті 170, підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 розділу IV, підпункту 1.6 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу, пункту 4 частини другої статті 6 Закону № 2464.

Подання платником Розрахунку за період, у якому проводилася процедура припинення, здійснюється до завершення таких процедур (державної реєстрації припинення юридичної особи та/або державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця) (пункт 4 розділу І Порядку № 4).

Розрахунок подається до контролюючих органів за основним місцем обліку (пункт 3 розділу ІІ Порядку № 4).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).