Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо перебування юридичної особи на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності у разі наявності у платника дозволу на спеціальне водокористування та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами (далі – Кодекс) та у межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні Товариство повідомило, що є платником єдиного податку третьої групи та розглядає питання встановлення свердловини для видобутку води у власних цілях з отримання дозволу на спеціальне водокористування з лімітом 15 кубічних метрів на добу.
Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:
Чи потрібно буде Товариству після отримання дозволу на спеціальне водокористування переходити на загальну систему оподаткування?
Щодо зазначеного питання.
Cпеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування (далі - Дозвіл) (стаття 49 Водного кодексу України).
Дозвіл видається територіальними органами Державного агентства водних ресурсів України (пункт 2 Порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 13 березня 2002 року № 321 (далі – Порядок)), істотними умовами якого згідно з пунктом 5 Порядку є ліміти забору води, використання води та скидання забруднюючих речовин у складі зворотних вод.
Відповідно до підпункту 14.1.91 пункту 14.1 статті 14 Кодексу корисні копалини - природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки.
Добування корисних копалин - сукупність технологічних операцій з вилучення, зокрема з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини та спеціальних видів робіт з добування корисних копалин, до яких відноситься підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм (підпункт 14.1.51 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV Кодексу.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (пункт 291.2 статті 291 Кодексу).
Пунктом 291.3 статті 291 Кодексу визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Кодексу.
До суб’єктів господарювання третьої групи, належать, зокрема, юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (підпункту 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу).
Відповідно до підпункту 5 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють, зокрема, видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів (підпункт 298.2.2 пункту 298.2 статті 298 Кодексу).
Відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку третьої групи здійснюється в порядку, визначеному підпунктами 298.2.1-298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу.
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) (підпункт 298.2.1 пункту 298.2 статті 298 Кодексу).
Враховуючи вищезазначене, юридична особа - платник єдиного податку третьої групи, яка має Дозвіл не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та зобов'язана перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом.
У разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми (підпункт 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу).
При виявленні відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (пункт 299.11 статті 299 Кодексу).
Крім цього зазначаємо, що наявність Дозволу є підставою для визнання власника такого Дозволу платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата) відповідно до підпункту 252.1.4 пункту 252.1 статті 252 Кодексу та рентної плати за спеціальне використання води (далі – Плата) відповідно до пункту 255.1 статті 255 Кодексу.
Тому, у Товариства у разі отримання Дозволу на вилучення ним обсягів води із підземного водного простору, виникають обов’язки платника Рентної плати та Плати.
Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |