Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.06.2026 р. № 3601/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку формування податкового кредиту та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство є платником ПДВ та одночасно здійснює операції по яких дата виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту визначається  як за касовим методом згідно з пунктом 187.10 статті 187 розділу V ПКУ, так і за загальними правилами (першої події).

У зв’язку із цим, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) чи має право платник ПДВ, у випадку одночасного здійснення операцій за касовим методом та за загальним правилом першої події, здійснювати розподіл суми ПДВ, зазначеної в одній податковій накладній, між такими видами операцій;

2) чи має право платник ПДВ включити до складу податкового кредиту суму ПДВ за однією податковою накладною частково за касовим методом, а частково – за загальним правилом першої події;

3) чи має право платник ПДВ за однією податковою накладною формувати податковий кредит частинами у різних звітних (податкових) періодах: як за касовим методом (здійснення фактичної оплати), так і за загальним правилом першої події (в межах граничного терміну включення податкової накладної до податкового кредиту);

4) чи не вважається порушенням податкового законодавства включення сум ПДВ до податкового кредиту частинами за однією податковою накладною, у різних звітних (податкових) періодах, у разі, якщо платник застосовує внутрішню методику пропорційного розподілу податкового кредиту між операціями різних типів?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами (далі – Закон № 996).

Бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону № 996).

Згідно зі статтею  9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділами 2, 10 розділу XX ПКУ.

Відповідно до підпункту 187.10 статті 187 розділу V ПКУ, платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, інші житлово-комунальні послуги, перелік яких визначений законом, нараховують плату за абонентське обслуговування, послуги (роботи), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, фізичним особам, бюджетним установам, незареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, управителям багатоквартирних будинків, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов’язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для житлово-експлуатаційних контор, управителів багатоквартирних будинків та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.

Підпунктом 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ визначено, що  під касовим методом для цілей оподаткування згідно з розділом V ПКУ розуміється метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (підпункт).

Правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198 розділу V ПКУ.

Пунктом 198.2 статті 198 розділу V ПКУ встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН)  є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

Форму та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України
від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за  № 159/28289 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 21).

Згідно з  пунктом 1 розділу III Порядку № 21 до податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Відповідно до пунктів 9 та 11 Порядку № 21 у складі декларації подаються передбачені Порядком № 21 додатки. Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших зазначених вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1 - 4

При придбанні/виготовленні товарів/послуг, які призначаються для застосування у операціях, за якими ПКУ не передбачено застосування касового методу податкового обліку з ПДВ, податковий кредит формується на дату, визначену пунктом 198.2 статті 198 розділу V ПКУ (за умови дотримання інших правил, встановлених ПКУ для формування податкового кредиту).

При придбанні товарів/послуг, які призначаються для застосування у операціях, зокрема визначених пунктом 187.10 статті 187 розділу V ПКУ, за якими застосовується касовий метод податкового обліку ПДВ, дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається також за касовим методом та за умови наявності відповідної податкової накладної, складеної постачальником та зареєстрованої в ЄРПН.

Якщо платником податку одночасно здійснюються операції за якими застосовуються різні способи податкового обліку з ПДВ, а саме: за касовим методом (в тому числі згідно з пунктом 187.10 статті 187 розділу V ПКУ) та за першою подією, а придбані та/або виготовлені ним товари/послуги призначені для часткового використання в операціях, за якими дата виникнення податкових зобов’язань визначається як за касовим методом, так і за першою подією, то податковий кредит за такими придбаними (виготовленими) товарами/послугами відповідно формується пропорційно такому призначенню та використанню таких товарів/послуг у зазначених операціях (в тому числі на підставі однієї податкової накладної).

Отже, при одночасному застосуванні платником ПДВ двох способів обліку податкових зобов’язань, а саме, за касовим методом та за подією, що сталася раніше, а придбані ним товари/послуги за одною податковою накладною призначені для часткового використання в операціях, за якими дата виникнення податкових зобов’язань визначається частково за касовим методом, а частково – за подією, що сталася раніше, то податковий кредит відповідно виникатиме (виключно) пропорційно такому призначенню та використанню таких товарів/послуг.

З метою визначення сум ПДВ, які платник податку має право включити до податкового кредиту у поточному місяці за товарами/послугами, при постачанні яких застосовуються одночасно касовий метод та загальні правила визначення податкових зобов'язань і податкового кредиту, у складі декларації передбачено додаток 5 (Д5). Розрахунок розподілу таких сум ПДВ, податкового кредиту здійснюється у таблиці 3 зазначеного додатку до декларації.

У графах 3 і 4 таблиці 3 додатку 5 зазначаються обсяги придбання товарів/послуг (оплачені) та податок на додану вартість за такими товарами/послугами, який включається до податкового кредиту звітного періоду за наявності податкової накладної.

У графах 5 – 10 вказуються обсяги придбання товарів/послуг (неоплачені) та податок на додану вартість за такими товарами/послугами, у тому числі у графах 7 – 8 та 9 – 10 – за товарами/послугами (неоплаченими), придбаними  для використання в операціях, за якими застосовується касовий метод та відповідно загальні правила податкового обліку ПДВ. 

При цьому платник податку самостійно, згідно з даними бухгалтерського обліку визначає частку (обсяг) таких товарів/послуг, яка підлягає використанню в операціях, за якими застосовується касовий метод, та  частку таких товарів/послуг, яка буде використовуватися в операціях, податкові зобов’язання за якими визначаються за правилом «першої події».  

У графах 11 і 12 зазначаються обсяги оплати у звітному місяці товарів/послуг та сума ПДВ за ними, які призначаються для використання в операціях, за якими застосовується касовий метод податкового обліку ПДВ,  та які були придбані та не оплачені у попередньому(іх) періоді(ах) (з колонок 1 та 2 таблиці 3 додатку 5 відповідно).

Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку – покупця товарів/послуг на підставі податкової накладної, складеної з дотриманням норм податкового законодавства та зареєстрованої в ЄРПН платником податку – постачальником товарів/послуг на такого покупця за фактом здійснення господарської операції з постачання товарів/послуг, показники якої відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією.

За загальними правилами, визначеними нормами ПКУ, платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку з ПДВ, мають право включити до податкового кредиту суми ПДВ за операціями з придбання товарів/послуг, зазначені у зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних, не раніше дати оплати вартості таких товарів/послуг:

якщо оплата відбулася до закінчення терміну, встановленого                  пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ, − в будь-якому звітному періоді у межах такого терміну;

якщо оплата відбулася після сплину терміну, встановленого                    пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ, – протягом 60 календарних днів з дати оплати.

При цьому обов’язковою умовою для формування податкового кредиту у вищевказані терміни є наявність відповідної податкової накладної, складеної і зареєстрованої в ЄРПН постачальником.

Таким чином, якщо платник ПДВ, який застосовує касовий метод податкового обліку з ПДВ, здійснює оплату за товари/послуги частково                       (в різних звітних (податкових) періодах), то суми ПДВ (в тому числі                         на підставі однієї податкової накладної) відносяться до податкового                 кредиту тих звітних періодів, в яких відбувається така оплата або надання інших компенсацій вартості придбаних товарів/послуг (з урахуванням дотримання інших правил формування податкового кредиту, визначених ПКУ).

За операціями, за якими податкові зобов’язання нараховуються в загальновстановленому порядку відповідно до статті 187 розділу V ПКУ, податковий кредит виникає за правилами, визначеними статтею 198 розділу V ПКУ.

Таким чином, якщо платник податку на підставі однієї податкової накладної формує  податковий кредит як за загальним правилом (першої події) так і за касовим методом, то в частині, яка формується за загальними правилами право на податковий кредит виникає на дату складання / реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної, а в частині, яка формується за касовим методом – на кожну дату здійснення оплати за товари/послуги, зазначеними у такій податковій накладній.

При цьому розподіл сум податку на додану вартість, нарахованого (сплаченого) у зв’язку з отриманням товарів/послуг, при постачанні яких застосовуються одночасно касовий метод визначення податкових зобов’язань і податкового кредиту та загальні правила визначення податкових зобов’язань і податкового кредиту здійснюється в порядку, визначеному у таблиці 3 додатку 5 до податкової декларації, а не за внутрішньою методикою платника податку.

Згідно зі статтею 36 розділу І ПКУ платники податку повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II ПКУ).