Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення фізичної особи ( ) щодо застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомляє, що практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації пов’язана правильністю застосуванням окремих норм статті 392 Кодексу.
Платником повідомлено, що він є резидентом України та контролюючою особою КІК, яка зареєстрована у США.
Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання:
1. Чи зобов’язана фізична особа – резидент України сплачувати військовий збір з доходів контрольованої іноземної компанії (далі - КІК)?
2. Якщо відповідь на запитання 1 – «так», яке нормативне обґрунтування для сплати військового збору з доходів КІК?
3. Якщо відповідь на запитання 1 – «так», який розмір ставки військового збору сплачується з доходів КІК? Яке нормативне обґрунтування?
4. Чи підлягає зменшенню військовий збір на суму корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно з законодавством США, та фактично сплаченого КІК, включаючи податки, що були утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого КІК?
5. Якщо відповідь на запитання 1 – «так», чи підлягає звільненню від сплати військового збору дохід КІК у разі звільнення від оподаткування прибутку такої КІК, згідно з підпунктом 392.4.1 пункту 392.4 статті 392 Кодексу?
6. Якщо відповідь на запитання 1 – «так», чи підлягає звільненню від сплати військового збору дохід КІК у разі звільнення від оподаткування прибутку такої КІК, згідно з підпунктом 392.4.2 пункту 392.4 статті 392 Кодексу?
7. Якщо контролюючою особою за 2025 звітний (податковий) рік буде подано звіт про КІК за скороченою формою в строки, визначені Кодексом, а повний звіт про КІК буде подано протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану, чи будуть застосовуватись штрафні санкції згідно з вимогами Кодексу до контролюючої особи, якщо «так» - то які?
8. Який граничний строк для подання контролюючою особою повного звіту про КІК за 2025 рік без застосування штрафних санкцій, згідно Кодексу?
9. Який граничний строк для сплати контролюючою особою податків з прибутку КІК за 2025 звітний (податковий) рік без застосування штрафних санкцій згідно з вимогами Кодексу?
10. Чи підлягає оподаткуванню військовим збором дохід КІК за звітний (податковий) період, якщо такий дохід є нерозподіленим (дивіденди не виплачувалися)? Якщо відповідь «так», то за якою ставкою сплачується військовий збір із доходу КІК? Яке нормативне обґрунтування даного оподаткування?
Щодо питання 1-10
Відповідно до підпункту 392.1.2 пункту 392.1 статті 392 Кодексу контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) КІК.
Зокрема, іноземна компанія визнається КІК, якщо фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України (далі - контролююча особа):
а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або
б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб - резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або
в) окремо або разом з іншими резидентами України - пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.
Пунктом 392.2 статті 392 Кодексу визначено особливості оподаткування прибутку КІК.
Так, об'єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК, що обчислюється відповідно до правил, визначених статтею. 392 Кодексу (підпункт 392.2.2 пункту 392.2 статті 392 Кодексу).
Для цілей податкового контролю за оподаткуванням прибутку КІК звітним (податковим) періодом є календарний рік або інший звітний період КІК, що закінчується протягом календарного року (підпункт 392.5.1 пункту 392.5 статті 392 Кодексу)
.При цьому, норми статті 392 Кодексу передбачають перелік умов, у разі дотримання яких, скоригований прибуток КІК не включається до бази оподаткування контролюючої особи.
Підпунктом 392.4.1 пункту 392.4 статті 392 Кодексу визначено, що скоригований прибуток КІК не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі додержання таких умов:
а) між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) контрольованої іноземної компанії є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією та
б) виконується будь-яка з таких умов, зокрема:
частка пасивних доходів контрольованої іноземної компанії становить не більше 50 відсотків загальної суми доходів контрольованої іноземної компанії із всіх джерел.
У разі якщо частка пасивних доходів КІК становить більше 50 відсотків загальної суми доходів КІК із всіх джерел, для цілей застосування статті 392 Кодексу такі доходи визнаються активними, за умови, що КІК:
фактично виконує суттєві функції, несе ризики та використовує активи в операціях, що призводять до отримання відповідних активних доходів;
має необхідні ресурси для виконання зазначених функцій, управління ризиками та використання активів (кваліфікований персонал, основні фонди у власності або користуванні, достатній власний капітал тощо).
Згідно з нормами підпункту 392.4.2 пункту 392.4 статті 392 Кодексу визначено, що незалежно від виконання умов, передбачених підпунктом 392.4.1 пункту 392.4 статті 392 Кодексу, скоригований прибуток КІК не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі, якщо виконується будь-яка з таких умов:
Таке звільнення поширюється на всі КІК, включені до консолідованої фінансової звітності такої публічної КІК, а також на інші іноземні компанії, пов’язані з публічною КІК в частині дивідендів, які походять від такої публічної КІК.
У разі якщо КІК, на яку поширюється таке звільнення, виплачує дивіденди на користь КІК, яка не є публічною компанією, такі дивіденди враховуються при розрахунку скоригованого прибутку такої КІК на загальних підставах.
Згідно з підпунктом 392.4.3 пункту 392.4 статті 392 Кодексу, у разі якщо прибуток КІК звільняється від оподаткування відповідно до положень цього пункту, контролююча особа звільняється від обов’язку розраховувати скоригований прибуток КІК відповідно до положень підпункту 392.3.2 пункту 392.3 статті 392 Кодексу.
Пунктом 392.5 статті 392 Кодексу встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про КІК.
Зокрема, підпунктом 392.5.2 пункту 392.5 статті 392 Кодексу передбачено, що контролюючі особи зобов'язані подавати Звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
До Звіту про КІК в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.
Тобто, контролююча особа зобов’язана подати Звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи за відповідний календарний рік та Додатками КІК до неї.
У разі якщо контролююча особа не має можливості забезпечити складання фінансової звітності КІК та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку КІК до дати граничного строку подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, така контролююча особа подає Звіт про КІК за скороченою формою, який містить лише відомості, передбачені підпунктами «а» - «в» підпункт 392.5.3 пункту 392.5 статті 392 Кодексу.
У випадку подання Звіту про КІК за скороченою формою контролююча особа зобов’язана подати повний Звіт про КІК до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком.
При цьому, якщо відповідно до такого звіту загальний оподатковуваний дохід, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи збільшується, така особа до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком, подає уточнюючу річну декларацію про майновий стан і доходи або податкову декларацію з податку на прибуток підприємств. (підпункт 392.5.1 пункту 392.5 статті 392 Кодексу)
Наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254 затверджено форму Звіту про КІК, скорочену форму Звіту про КІК та Порядок заповнення Звіту про КІК, скороченої форми Звіту про КІК і подання до контролюючого органу (далі – Порядок).
Форма Звіту про КІК передбачає, зокрема, заповнення граф у відповідності до переліку показників, визначених підпунктом 392.5.3 пункту 392.5 статті 392 Кодексу.
Відповідно до підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Кодексу звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація про майновий стан і доходи дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу.
Пунктом 120.7 статті 120 Кодексу передбачено, що неподання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Несвоєчасне подання контролюючою особою звіту про КІК тягне за собою накладення штрафу в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання, але не більше 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Проте Законом України від 4 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», внесені зміни до пункту 72 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, якими передбачено, що за порушення, вчинені у період з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102–ІХ, по останній календарний день (включно) календарного місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, зокрема, до платників податків не застосовуються штрафні санкції – за порушення, передбачені абзацами першим – восьмим пункту 120.7 статті 120 Кодексу, за умови виконання контролюючою особою обов’язків, передбачених статтею 392 Кодексу, протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.
Порядок оподаткування прибутку КІК визначено пунктом 170.13 статті 170 Кодексу.
Згідно з підпунктом 170.13.1 пункту 170.13 статті 170 Кодексу платник податку - резидент, що визнається контролюючою особою щодо КІК, зобов’язаний визначити частину прибутку КІК відповідно до положень статті 392 Кодексу та включити її до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 Кодексу.
Керуючись вимогами підпункту 170.13.2 пункту 170.13 статті 170 Кодексу, якщо КІК розподіляє прибуток або його частину на користь контролюючої особи, і така особа фактично отримує розподілені кошти (як безпосередньо, так і через ланцюг опосередкованого володіння), застосовуються такі правила:
у разі розподілу контролюючою особою прибутку КІК (його частини) до моменту подання звіту про КІК та включення зазначеної частини прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації, до такого фактично отриманого (розподіленого) доходу застосовується ставка податку, визначена підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 Кодексу.
При цьому відповідна частина прибутку КІК не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу після подання звіту про КІК;
у разі розподілу контролюючою особою прибутку КІК (його частини) після подання звіту про КІК та включення зазначеної частини прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації, але до закінчення другого календарного року, наступного за звітним, здійснюється перерахунок податку із прибутку КІК, відображеного в податковій декларації, із застосуванням ставки податку, визначеної підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 Кодексу. Контролююча особа - резидент України має право подати уточнюючу річну податкову декларацію, що відображає результати такого перерахунку. При цьому отримана частина прибутку КІК не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу в календарному році, в якому вона фактично отримана (розподілена);
у разі розподілу контролюючою особою прибутку КІК (його частини) після моменту подання звіту про КІК та включення зазначеної частини прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації, після закінчення календарного другого року, наступного за звітним, перерахунок податку не здійснюється. При цьому отримана частина прибутку КІК не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу в календарному році, в якому вона фактично отримана (розподілена);
Відповідно до підпункту 170.13.2.4 підпункту 170.13.2 пункту 170.13 статті 170 Кодексу сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті з прибутку КІК (як розподіленого, так і не розподіленого), зменшується на суму корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, та фактично сплаченого КІК, включаючи податки, що були утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого КІК.
Сума такого податку визначається як загальна сума податку, що була фактично сплачена КІК за результатами відповідного звітного (податкового) періоду (корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, - сплачена протягом звітного періоду) пропорційна частці контролюючої особи в такій КІК, відображеній у звіті про КІК.
Платник податків має право скористатися таким зменшенням за умови документального підтвердження фактичної сплати. Копії документів, що підтверджують факт такої сплати, подаються платником податків разом із податковою декларацією.
При цьому сума зменшення податку на доходи фізичних осіб, визначеного абзацом першим цього підпункту, не може перевищувати суму податкового зобов’язання фізичної особи щодо прибутку такої КІК.
Чинне податкове законодавство України не передбачає зменшення суми військового збору, що сплачується з прибутку КІК на суму корпоративного податку чи іншого аналогічного податку, сплаченого такою компанією за законодавством іноземної держави.
Водночас, пунктом 179.7 статті 179 Кодексу передбачено, що фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
З метою забезпечення фінансування заходів з підвищення обороноздатності держави тимчасово з 3 серпня 2014 року Законом України від 31 липня 2014 року № 1621-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України» в Україні введено військовий збір.
Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 1 січня 2015 року, термін дії військового збору (далі - збір) продовжений, а тимчасовий характер його дії замінено на невизначений час, а саме до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.
Згідно з підпунктом 1 підпунктом 1.1 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 Кодексу, зокрема фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Об’єктом, оподаткування збором є :
1) доходи осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 Кодексу, визначені статтею 163 Кодексу об'єктом оподаткування резидента є:
- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
- доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
- іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
У відповідності з положеннями підпункту 1.4. пункту 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору з доходів платників збору, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, здійснюються в порядку, встановленому розділом IV
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
на сайті або по телефону (044) 495-20-60