Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.06.2026 р. № 3612/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…) щодо окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що в органах (…) поза штатом є працівники, відновлені на посади за рішенням судів (люстровані або ті, що не пройшли атестацію), зокрема, є такі, що працюють і отримують заробітну плату, а є такі, що не приступили до роботи і відповідно не отримують заробітну плату.

Кабінетом Міністрів України постановою від 25 лютого 2026 року № 268 затверджено Порядок обчислення середньомісячної заробітної плати (винагороди) для розрахунку внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю» (далі – Порядок № 268). Порядок № 268 регламентує розрахунок середньомісячної заробітної плати (винагороди), розрахованої на одного працівника  відповідному календарному кварталі, для цілей розрахунку внеску.

Таким чином платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи необхідно включати чисельність вищезазначених працівників при визначені середньої кількості працівників, які працюють на умовах трудового договору (контракту), договору про стажування, контракту про проходження служби або на інших умовах, передбачених законодавством, крім цивільно – правових договорів, та яким нараховано заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) за відповідний календарний квартал (далі – Середня кількість працівників)?
2. Чи необхідно при розрахунку середньомісячної заробітної плати (винагороди) на одного працівника за відповідний календарний квартал включати вихідну допомогу при звільнені у зв’язку з виходом на пенсію; грошову компенсацію при переїзді на роботу в іншу місцевість; виплати за рішеннями судів (середній заробіток за час вимушеного прогулу, вихідна допомога, затримка виплат при звільненні); компенсації за невикористані відпустки, нараховані після звільнення працівників?

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантування їм рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначено Законом України від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон № 875).

З 1 січня 2026 року введено в дію Закон України від 15 січня 2025 року
№ 4219-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (далі – Закон № 4219), яким внесено зміни до порядку працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, до Закону № 875.

При цьому, на період адміністрування податковими органами внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – внесок) (з дати початку і до дати припинення адміністрування з одночасною передачею цієї функції Пенсійному фонду України та його територіальним органам) окремі норми Закону № 875 діють у редакції, визначеній Законом № 4219.

Відповідно до статті 18² Закону № 875 платниками внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – внесок) є роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить вісім і більше працівників та які в цьому кварталі не виконали обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого статтею 18² Закону № 875.

Не є платниками внеску:

роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить менше восьми працівників;

роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить вісім і більше працівників та які в цьому кварталі виконали обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого цією статтею;

дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав.

Крім того, положеннями статті 18² Закону № 875 визначено, що розмір внеску обраховується платником шляхом визначення результату добутку таких показників:

40 відсотків середньомісячної заробітної плати (винагороди) у відповідному календарному кварталі, розрахованої на одного працівника;

кількість місяців у кварталі;

різниця між встановленим нормативом робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю і середньообліковою кількістю штатних працівників – осіб з інвалідністю за квартал, які працевлаштовані роботодавцем з урахуванням вимог, визначених статтею 18² Закону № 875 щодо розміру оплати праці.

Розмір внеску розраховується з показників кварталу, за який він сплачується.

Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю встановлюється у кількості:

одного робочого місця з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час заробітної плати, розмір якої перевищує розмір мінімальної заробітної плати, – для платників внеску, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить від 8 до 25 працівників;

4 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час заробітної плати, розмір якої перевищує розмір мінімальної заробітної плати, – для платників внеску, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить більше 25 працівників;

2 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час заробітної плати, розмір якої перевищує розмір мінімальної заробітної плати, – для платників внеску закладів охорони здоров’я, реабілітаційних закладів та надавачів соціальних послуг; державних, комунальних та недержавних підприємств, установ, організацій, основним видом діяльності яких є реабілітація осіб

з інвалідністю, навчання таких осіб або догляд за ними.

Роботодавці самостійно розраховують показник нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановлений статтею 18² Закону № 875, з округленням його до цілого значення згідно з математичними правилами округлення.

Разом з цим, згідно з частиною другою розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4219 на період адміністрування податковими органами внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (з дати початку і до дати припинення адміністрування з одночасною передачею цієї функції Пенсійному фонду України та його територіальним органам) окремі норми Закону № 875 діють у такій редакції:

Роботодавці/платники внеску зобов’язані, зокрема:

подавати звітність про нарахування, обчислення та сплату внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 875, до податкового органу за основним місцем обліку платника внеску у строки та в порядку, встановлені Законом № 875. Форма, за якою подається звітність про нарахування, обчислення та сплату внеску, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

у випадках, передбачених Законом № 875 і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 875, стати на облік у податковому органі як платник внеску.

Для цілей розрахунку внеску середньомісячна заробітна плата (винагорода) обчислюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
09 березня 2019 року № 227 (далі – Положення № 227), Державна податкова служба України (далі – ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до підпунктів 12 та 70 пункту 4 Положення № 227 ДПС здійснює адміністрування податків, зборів, платежів, єдиного внеску, у тому числі проводить відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (платників єдиного внеску); надає індивідуальні податкові консультації, інформаційно-довідкові послуги з питань податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.

Водночас частинами третьою та четвертою статті 19 Закону № 875 передбачено, що порядок здійснення контролю за виконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та проведення перевірки роботодавців щодо його виконання встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, проводить перевірки роботодавців щодо виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до пункту 1 Положення Про Державну службу України з питань праці затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96 «Про затвердження Положення Про Державну службу України з питань праці» (далі – Постанова № 96) Державна служба України з питань праці (далі - Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем’єр-міністра України – Міністра економіки, і який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням підприємствами, установами та організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, які використовують найману працю, законодавства про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у частині виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю (підпункт 11 пункту 4 Постанови № 96).

Разом з цим, відповідно до абзацу першого пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 року № 904 (далі – Положення № 904), Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України (далі - Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, зокрема, соціального захисту населення.

При цьому відповідно до пункту 3 Положення № 904 основним завдання Мінсоцполітики є забезпечення формування та реалізації державної політики, зокрема у сфері соціального захисту населення, осіб з інвалідністю.

Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань розробляє проєкти законів та інших нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції (підпункт 2 пункту 4 Положення № 904).

На виконання вимог статті 18² Закону № 875, пункту 1.15 Плану організації підготовки проектів актів на виконання інших завдань, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 15 січня 2025 року № 4219-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» та на підставі підпункту 2 пункту 4 Положення № 904 Мінсоцполітики розроблено Порядок № 268.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 року № 903 затверджено Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, відповідно до пункту 1 якого Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (далі - Мінекономіки) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу.

Отже, питання щодо категорій працівників (зазначених у зверненні), які включаються до розрахунку Середньої кількості працівників, та щодо влючення виплат (зазначених у зверненні) до розрахунку середньомісячної заробітної плати (винагороди), для цілей розрахунку внеску, не належать до компетенції ДПС, але відносяться до повноважень Держпраці, Мінсоцполітики та Мінекономіки.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.