Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення ( ) щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні Товариство повідомило, що має намір здійснювати господарську діяльність з розповсюдження державних лотерей підприємства з іноземними інвестиціями, яке є оператором державних лотерей. Товариство планує укласти з оператором державних лотерей договір доручення на розповсюдження державних лотерей та здійснювати всі операції, пов’язані з розповсюдженням державних лотерей виключно через електронну систему прийняття ставок. Товариство буде здійснювати діяльність щодо прийняття сплати участі у державних лотереях (продажу лотерейних білетів), виплату виграшів (призів) гравцям у лотерею – фізичним особам.
Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
6. Чи необхідно Товариству відображати у Таблиці 1 Додатку 4 до податкової декларації з ПДВ (далі – Декларація) операцій з розповсюдження лотерейних білетів, та включення їх до складу рядка 5 Декларації?
Щодо питання першого - четвертого
Відповідно до п. 3 частини першої ст. 1 Закону України від 06 вересня
2012 року № 5204-VI «Про державні лотереї в Україні» (далі – Закон № 5204) визначено, що державна лотерея – це лотерея, що проводиться оператором лотерей відповідно до Закону № 5204.
Оператор державних лотерей – юридична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, що одержала право на проведення державних лотерей у порядку, визначеному Законом № 5204 (п. 11 частини першої ст. 1 Закону № 5204).
Оператор державних лотерей укладає письмові договори з розповсюджувачами державної лотереї – юридичними чи фізичними особами (частина друга ст. 9 Закону № 5204).
Розповсюджувач державної лотереї – це юридична або фізична особа, яка за дорученням оператора державних лотерей здійснює у сукупності або окремо прийняття ставок безпосередньо у учасників, виплату призів, а також інші операції, пов’язані з розповсюдженням державних лотерей (п. 12 частини першої ст. 1 Закону № 5204).
Розповсюджувач державної лотереї виконує такі функції:
здійснює прийом ставок від учасників і передає їх оператору державних лотерей;
видає (виплачує) призи переможцям державних лотерей у випадках, передбачених умовами проведення державної лотереї;
веде облік і надає оператору державних лотерей звітність про рух лотерейних білетів і виручки;
забезпечує вільний доступ громадянам до придбання лотерейних білетів і отримання призів;
проводить популяризацію державної лотереї та роз’яснює правила участі в ній;
виконує інші функції, визначені в укладеному між розповсюджувачем та оператором договорі про розповсюдження державних лотерей (частина перша ст. 9 Закону № 5204).
Слід зазначити, що відповідно до частини першої ст. 1000 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя.
У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними (частина перша ст. 1003 ЦКУ).
Виплата призів здійснюється за рахунок коштів призового (виграшного) фонду, накопиченого оператором державних лотерей (частина перша ст. 12 Закону № 5204).
При цьому виплата призів здійснюється через каси операторів державних лотерей (їх відокремлених підрозділів чи уповноважених ними осіб), а у випадках, передбачених умовами проведення державної лотереї, – через розповсюджувачів державних лотерей у готівковому вигляді або за бажанням переможця у безготівковому вигляді на його рахунок за рахунок суми призу (частина шоста ст. 12 Закону № 5204).
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку є фізичні особи – резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні.
Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються, зокрема доходи у вигляді виграшів, призів (п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Порядок оподаткування виграшів та призів регулюється п. 170.6 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.6.1 якого податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).
Згідно з п.п. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 Кодексу податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені Кодексом для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.
Податкові агенти – оператори лотереї у податковому розрахунку, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу, відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них податку. При цьому у податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього податку, а також відомості про фізичну особу – платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).
Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»
Кодексу, – 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п..п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Враховуючи викладене, оскільки розповсюджувач державної лотереї (Товариство) діє від імені і за рахунок оператора державної лотереї, то оператор, який нараховує платнику податку – фізичній особі доходи у вигляді виграшу в державну грошову лотерею, має виконати усі функції податкового агента, визначені Кодексом. Тобто нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету та подання звітності, здійснюються виключно оператором державної лотереї.
Щодо питання п’ятого та шостого
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до
ст. 186 розділу V Кодексу.
Згідно з п.п 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що постачання послуг − будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Відповідно до п. 189.4 ст. 189 розділу V Кодексу базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів/послуг, визначена у порядку, встановленому ст. 188 розділу V Кодексу.
Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими ст. ст. 187 і 198 розділу V Кодексу.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 розділу V Кодексу встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, ‒ дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку ‒ дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої ‒ дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів ‒ дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг ‒ дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Відповідно до п. 188.1 ст. 188 розділу V Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до п.п. п.п. 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 розділу VІ Кодексу, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками − суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Згідно з п.п. 196.1.4 п. 196.1 ст. 196 розділу V Кодексу не є об'єктом оподаткування ПДВ, зокрема, операції з випуску, обігу та погашення лотерейних білетів, інших документів, що засвідчують право участі в лотереях; придбання фішок, жетонів, внесення в інший спосіб плати за право участі в азартній грі, виплата (передача) виграшу організатором азартних ігор; внесення ставки з метою укладення парі та виплата виграшу суб’єктом господарювання, який проводить парі (букмекерське парі, парі тоталізатора); виплати грошових виграшів (призів) і грошових винагород.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 розділу V Кодексу передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 розділу V Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п. 199.1 ст. 199 розділу V Кодексу у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково − ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 розділу V Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (п. 199.4 ст. 199 розділу V Кодексу).
Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджені наказом Міністерства фінансів України
від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, із змінами та доповненнями (далі − Порядок № 21).
Відповідно до п.п.у 6 п. 3 розділу V Порядку № 21 обсяги операцій з постачання товарів/послуг, які відповідно до ст. 196 розділу V Кодексу включені до переліку операцій, що не є об'єктом оподаткування, вказуються у рядку 5 Декларації.
Додатки додаються до Декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (п. 11 розділу III Порядку № 21).
Додатком до Декларації, зокрема, є «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю, та окремих показників, визначених п. 68 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу» (додаток 4 (Д4)). Зазначений додаток подається у разі заповнення рядка 5 Декларації. У таблиці 1 додатка 4 до Декларації відображаються, зокрема, обсяги операцій, що не є об'єктом оподаткування ПДВ.
Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Операції, пов’язані з проведенням державних лотерей (зокрема, прийняття оплати участі у державних лотереях (продаж лотерейних білетів), виплата виграшів (призів) гравцям у лотерею), які здійснюються розповсюджувачем державних лотерей на підставі договору доручення з оператором державних лотерей та відповідно до п.п. 196.1.4 п. 196.1 ст. 196 розділу V Кодексу не є об’єктом оподаткування ПДВ, підлягають відображенню у рядку 5 Декларації та у додатку 4 (Д4) до Декларації.
Якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи використовуються частково в оподатковуваних, а частково – в неоподатковуваних операціях (зокрема в операціях з обігу та погашення лотерейних білетів, які згідно з п.п. 196.1.4 п. 196.1 ст. 196 розділу V Кодексу не є об’єктом оподаткування ПДВ), платник податку – розповсюджувач державних лотерей зобов’язаний нараховувати податкові зобов'язання відповідно до ст. 199 розділу V Кодексу.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |