Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.06.2026 р. № 3637/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ і підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі − ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, між Товариством-1 та іншим суб’єктом господарювання (далі – Товариство-2) укладено два окремих договори купівлі-продажу, згідно з якими:

Договір 1: Товариство-1 (продавець) постачає Товариству-2 (покупець) автомобіль Porsche Cayenne 2025 р.в. (далі – Товар-1) вартістю 6,01 млн.грн, при цьому Товариство-2 перераховує аванс у розмірі 10 %, а остаточний платіж у розмірі 90 % сплачується протягом 5 банківських днів після отримання покупцем товару.

Договір 2: Товариство-2 (продавець) постачає Товариству-1 (покупець) вживаний автомобіль Porsche Cayenne 2022 р.в. (далі – Товар-2) вартістю 2,6 млн.грн, при цьому покупець має сплатити 100 % вартості товару протягом 2 робочих днів з дати його передачі та проведення державної реєстрації автомобіля на покупця.

02.04.2026 сторони уклали угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог (далі – Угода), згідно з якою сторони погодились, що вимога згідно з Договором 2 зараховується як часткове виконання зобов’язання за вимогою за Договором 1.  

02.04.2026 Товариство-2 перерахувало Товариству-1 часткову передоплату за Товар-1 та передало Товариству-2 Товар-2.

Товариство-2 склало податкову накладну від 02.04.2026 на вартість переданого Товару-2 покупцю, а Товариство-1 склало дві податкові накладні від 02.04.2026:  одну – на суму отриманого авансу за Товар-1, іншу – на суму різниці між вартістю Товару-1 та отриманим авансом, при тому, що фактична передача Товару-1 Товариством-1 покупцю відбулася 03.04.2026.

З огляду на викладене, Товариство-1 просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) чи є припинення грошового зобов’язання покупця за договором купівлі-продажу товару шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог компенсацією вартості поставленого товару для цілей застосування пункту 187.1 статті 197 розділу V ПКУ;

2) у разі якщо припинення грошового зобов’язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог вважається компенсацією вартості товару для цілей ПДВ, чи є дата укладення та набрання чинності угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ у продавця за операцією з постачання товарів у частині зобов’язання, яке було припинено таким зарахуванням;

3) чи може вважатися дата укладення угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог першою подією за операцією з постачання товару, якщо на дату такого зарахування фактичне постачання товару ще не відбулося;

4) чи зобов’язаний платник податку – продавець на дату укладення угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог скласти податкову накладну у частині вартості товару, яка була оплачена шляхом такого зарахування, якщо постачання товару відбулося пізніше;

5) чи є правильним складання Товариством-1 податкової накладної на дата укладення Угоди на суму, що відповідає частині вартості Товара-1, погашеній шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Статтею 5 розділу І ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Правила припинення зобов'язання визначено статтями 598 – 609 ЦКУ.

Відповідно до статті 601 ЦКУ зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14
пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187, 198, 199 і 201 розділу V ПКУ.

Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, − дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку − дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої − дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів − дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг − дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996), незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1 – 5

Платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

Податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, а тому при визначенні порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання тих, чи інших товарів/послуг необхідно встановити фактичну сутність таких операцій і місце їх постачання, а також враховувати те, яким чином у бухгалтерському обліку відображається факт здійснення таких операцій.

За загальновстановленими правилами податкова накладна за операцією з постачання товарів/послуг повинна складатися і реєструватися в ЄРПН безпосередньо особою (платником ПДВ), яка здійснює постачання таких товарів/послуг, на особу, якій здійснюється постачання товарів/послуг, та лише за умови, що така господарська операція мала місце або було здійснено перерахування авансу в рахунок оплати вартості товарів/послуг, постачання яких буде здійснено у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Обов’язок щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за операціями з постачання товарів/послуг виникає у платника податку на дату першої події, визначену пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ, а саме на дату зарахування коштів на рахунок постачальника або на дату відвантаження товарів.

При цьому, залік зустрічних вимог не є обʼєктом оподаткування ПДВ у розумінні пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ, отже безпосередньо факт укладання сторонами угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог не спричиняє податкових наслідків з ПДВ у сторін та не визначає дату виникнення податкових зобов'язань з ПДВ.

Як зазначено у зверненні, на дату отримання часткової попередньої оплати за товар згідно з Договором-1 постачальник склав податкову накладну на відповідну суму. Податкова накладна на суму різниці між договірною вартістю цього товару та сумою отриманої попередньої оплати за нього в описаній у зверненні ситуації повинна була бути складена постачальником на дату події, передбаченої пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ, а саме на дату передачі товару покупцю.

В межах надання індивідуальної податкової консультації контролюючий орган не надає висновки щодо правомірності формування податкових зобов’язань та правильності складання  окремих податкових накладних платником податку (така оцінка може бути здійснена виключно за результатами проведення відповідних перевірок, передбачених ПКУ).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).