Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.06.2026 р. № 3638/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) на отримання індивідуальної податкової консультації щодо перебування на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок четвертої групи) за умови надання послуг з перевезення вантажів власним автомобільним транспортом, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство поінформувало, що є сільськогосподарським товаровиробником, знаходиться на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку четвертої групи). В статуті Товариства і витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб зазначений вид діяльності 49.41 – вантажний автомобільний транспорт. Товариство планує надавати послуги з перевезення вантажів власним вантажним автомобільним транспортом іншим підприємствам на загальній та спрощеній системі оподаткування. Заправка автомобілів буде здійснюватися власним пальним.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи має Товариство право здійснювати вказану господарську операцію знаходячись на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку четвертої групи)? Чи вплине вказана господарська операція на статус платника єдиного податку четвертої групи?
2. Чи не буде заправка автомобілів власним пальним прирівняна до реалізації пального та чи є необхідність реєстрації Господарством платником акцизного податку та сплати акцизного податку із заправленого власного пального?

 

Щодо першого питання.

Главою 1 розд. XIV Кодексу встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Відповідно до п.п. «а» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи - сільськогосподарські товаровиробники, належать юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Сільськогосподарський товаровиробник - зокрема, юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Разом з цим пунктом 291.5¹  ст. 291 Кодексу встановлено перелік обмежень для платників єдиного податку четвертої групи.

Відповідно до п.п. 291.5¹.2 п. 291.5¹  ст. 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи суб'єкти господарювання, зокрема, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства, які експортуються цими підприємствами, вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва та/або придбаних плодів, ягід, винограду, меду, за умови що такі придбані плоди, ягоди, виноград, мед мають виключно українське походження.

Отже, платнику єдиного податку четвертої групи не заборонено здійснювати діяльність з надання послуг з перевезення вантажів власним вантажним автомобільним транспортом.

Разом з тим, повідомляємо, що перелік доходів, що включаються до доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, визначений п.п. 298.8.3 п. 298.8 ст. 298 Кодексу.

Частка сільськогосподарського товаровиробництва для цілей глави 1 розділу XIV Кодексу - питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку (п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Форма розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва (далі - Розрахунок) затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 "Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва", який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 06.04.2012 за № 510/20823 (далі – Розрахунок).

Суми доходів, отримані від надання послуг з перевезення вантажів власним вантажним автомобільним транспортом включаються до загальної суми доходу сільськогосподарського товаровиробника у Розрахунку та не включаються до доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки.

Оскільки частка сільськогосподарського товаровиробництва визначається шляхом співвідношення суми доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, до його скоригованого доходу, включення до складу загального доходу сум доходів, отриманих від надання послуг з перевезення вантажів власним вантажним автомобільним транспортом вплине на розмір частки сільськогосподарського товаровиробництва.

 

Щодо другого питання.

Правові основи оподаткування акцизним податком встановлено
розділом VI та підрозділами 5 та 10 розділу XX Кодексу.

Згідно з п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Кодексу підакцизні товари (продукція) – це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Пунктом 215.1 ст. 215 Кодексу визначено вичерпний перелік підакцизних товарів до яких, зокрема, належить пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у п.п. 215.3.4 п.  215.3 ст. 215 (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД).

Згідно з ст. 212 Кодексу платниками акцизного податку є, зокрема:

особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

Підпунктом 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

при використанні пального суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками  акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб'єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Відповідно до п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад – приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Згідно із абзацом «г» п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу не є акцизним складом паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі, або обладнанні чи пристрої.

Згідно із п.п. 14.1.6 1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу не є акцизним складом пересувним:

транспортний засіб, що використовується суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального для потреб власного споживання чи промислової переробки;

паливний бак транспортного засобу.

Згідно з п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу розпорядник акцизного складу – суб’єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб’єкт господарювання – платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Відповідно до п.п. 14.1.224-1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу розпорядник акцизного складу пересувного – суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який є власником пального або здійснює діяльність з виробництва спирту етилового та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб:

реалізує або зберігає пальне або спирт етиловий;

ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229  Кодексу.

Не є розпорядником акцизного складу пересувного суб’єкт господарювання (перевізник, експедитор), який здійснює транспортування пального або спирту етилового.

Відповідно до п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Отже, операція з заправлення власних транспортних засобів власним пальним не є операцією з реалізації пального в розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, та за такими операціями суб’єкту господарювання не потрібно реєструватись платником акцизного податку з реалізації пального, об’єкт оподаткування акцизним податком при цьому не виникатиме.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатись з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).