Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.06.2026 р. № 3650/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                             ТОВ «» (далі – ТОВ) щодо питань, пов'язаних із застосуванням податкового законодавства, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ надає послуги з консультування у сфері бухгалтерського обліку та оподаткування підприємству, яке засноване громадським об’єднанням осіб з інвалідністю, яке має дозвіл на право користування пільгами для підприємств осіб з інвалідністю.

Підприємство у межах господарської діяльності залучає фізичних осіб на підставі договорів цивільно-правового характеру (договорів підряду, договорів про надання разових послуг, тощо).

Як зазначає платник норми Кодексу не містять прямого визначення щодо включення або невключення осіб, які виконують роботи (надають послуги) за договорами цивільно-правового характеру, до:

середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу;

кількості осіб з інвалідністю, які мають основне місце роботи;

фонду оплати праці осіб з інвалідністю;

загальної суми витрат на оплату праці для цілей підтвердження права на застосування податкових пільг.

 ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи враховуються фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) за договорами цивільно-правового характеру, при визначенні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу для цілей застосування пільг, передбачених п. 142.1 ст. 142 Кодексу та п. 197.6 ст. 197 Кодексу?
2. Чи враховуються особи з інвалідністю, які виконують роботи (надають послуги) за договорами цивільно-правового характеру, при визначенні кількості осіб з інвалідністю, які мають на підприємстві основне місце роботи, для дотримання критерію у розмірі не менше 50 відсотків для цілей застосування пільг, передбачених п. 141 ст. 142 Кодексу та п. 197.6 ст. 197 Кодексу?
3. Чи включаються виплати за договорами цивільно-правового характеру:

до загальної суми витрат на оплату праці;

до фонду оплати праці осіб з інвалідністю для цілей дотримання критерію у розмірі не менше як 25 відсотків?

для цілей застосування пільг, передбачених п. 142.1 ст. 142 Кодексу та п. 197.6 ст. 197 Кодексу.

 

Щодо питань 1-3

Відповідно до п. 142.1 ст. 142 Кодексу звільняється від оподаткування прибуток підприємств та організацій, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю і є їх повною власністю, отриманий від продажу (постачання) товарів, виконання робіт і надання послуг, крім підакцизних товарів, послуг із поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари, де протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість осіб з інвалідністю, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.

Зазначені підприємства та організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який видається уповноваженим органом відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

У разі порушення вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з цього податку за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до цього Кодексу.

Підприємства та організації, на які поширюється дія цього пункту, реєструються у відповідному контролюючому органі в порядку, передбаченому для платників цього податку.

Згідно п. 197.6 ст. 197 Кодексу звільняються від оподаткування операції з постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю, де кількість осіб з інвалідністю, які мають у таких організаціях основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менш як 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат з оплати праці, що належать до складу витрат згідно з правилами оподаткування податком на прибуток підприємств.

Безпосереднім вважається виготовлення товарів/послуг, у результаті якого сума витрат з переробки (обробка, інші види перетворення) сировини, комплектувальних виробів, складових частин, інших покупних товарів/послуг, які використовуються при виготовлені таких товарів/послуг, становить не менш як 8 відсотків ціни постачання таких виготовлених товарів/послуг.

Зазначені підприємства та організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю мають право застосовувати зазначену пільгу за наявності реєстрації у відповідному контролюючому органі, яка здійснюється на підставі відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу і рішення уповноваженого органу відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".

У разі порушення вимог цього підпункту платником податку контролюючий орган скасовує його реєстрацію як особи, що має право на податкову пільгу, а податкові зобов'язання такого платника податку перераховуються з податкового періоду, за результатами якого були виявлені такі порушення, відповідно до загальних правил оподаткування, встановлених цим Кодексом, та з одночасним застосуванням відповідних фінансових санкцій.

Податкова звітність таких підприємств та організацій подається в порядку, встановленому законодавством.

Згідно з частиною першою ст. 14¹ Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон № 875-XII) підприємства та організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю мають право на пільги із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України з питань оподаткування. Застосовувати зазначені пільги такі підприємства та організації мають право за наявності дозволу на право користування пільгами з оподаткування, який надається на квартал, півріччя, три квартали, рік центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту осіб з інвалідністю, ветеранів війни.

Рішення про надання дозволу підприємствам та організаціям громадських об'єднань осіб з інвалідністю на право користування пільгами з оподаткування, отримання позик, фінансової допомоги, дотацій приймаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту осіб з інвалідністю, ветеранів війни, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань соціальної політики, виходячи з техніко-економічного та соціального обґрунтування заходів, для здійснення яких використовуватимуться ці кошти (частина перша ст. 14² Закону № 875-XII).

Механізм надання підприємствам та організаціям, які засновані громадськими організаціями осіб з інвалідністю, дозволу на право користування пільгами з оподаткування (далі - дозвіл), відмови у його наданні чи скасування дозволу Нацсоцслужби або обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань соціального захисту населення визначає Порядок надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 № 1010 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 518) (далі – Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку дозвіл підприємствам та організаціям, які засновані громадськими організаціями осіб з інвалідністю (далі - підприємства, організації), надається за умови їх відповідності таким критеріям:

1) кількість осіб з інвалідністю, які мають на підприємствах, в організаціях основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного (податкового) періоду не менш як 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу;

2) фонд оплати праці осіб з інвалідністю, які мають на підприємствах, в організаціях основне місце роботи, становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що належать до складу витрат згідно з правилами оподаткування податком на прибуток підприємств;

3) сума витрат підприємства, організації з переробки (обробки, інших видів перетворення) сировини, комплектувальних виробів, складових частин, інших покупних товарів (послуг), які використовуються для виготовлення товарів (надання послуг) безпосередньо підприємствами, організаціями, становить не менш як 8 відсотків ціни постачання таких виготовлених товарів (надання послуг).

Зазначений критерій застосовується для надання дозволу згідно з п. 197.6 ст. 197 та абзацом першим пункту 8 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України;

4) розмір середньомісячної заробітної плати в еквіваленті повної зайнятості осіб з інвалідністю, які мають на підприємствах, в організаціях основне місце роботи, повинен бути не менше законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати;

5) виконання підприємствами, організаціями рішень Нацсоцслужби та обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань соціального захисту населення (крім підприємств, організацій, які звернулися вперше).

Обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань соціального захисту населення розглядають подані підприємством, організацією документи та приймають відповідне розпорядження протягом строку, визначеного пунктом 7 цього Порядку (п. 5 Порядку).

Згідно з п. 6 Порядку обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань соціального захисту населення можуть проводити перевірку достовірності інформації, що міститься в поданих підприємством, організацією документах, у межах строків, визначених пунктом 7 цього Порядку.

Нацсоцслужба, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань соціального захисту населення аналізують діяльність підприємств, організацій, яким надано дозвіл, забезпечують здійснення контролю відповідно до повноважень, визначених законодавством (п. 14 Порядку).

Водночас зазначаємо, що методологічні положення щодо визначення показників кількості  працівників  у  формах  державних статистичних    спостережень   з   метою   одержання   об'єктивної статистичної інформації щодо зайнятості  працівників  та  розмірів їхньої оплати праці визначає Інструкція зі статистики кількості працівників, затверджена наказом Державного комітету                                       статистики України від 28.09.2005 № 286, який зареєстрований в Міністерстві                                       юстиції України 30.11. 2005 за № 1442/11722 (далі – Інструкція) (зі змінами).

 До облікової кількості  включаються  штатні  працівники, передбачені у
п. 2.4 Інструкції.

Згідно п.п. 2.6.2 п. 2.6 Інструкції не   включаються   до   облікової   кількості    штатних працівників такі категорії, як залучені  до  виконання  робіт  за   цивільно-правовими договорами (договорами підряду).

Крім того повідомляємо, що методологічні положення щодо визначення показників оплати праці у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об’єктивної статистичної інформації про розміри та структуру заробітної плати найманих працівників містить Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004
№ 5.

Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері статистики, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України та який бере участь у формуванні державної політики у сфері статистики і забезпечує її реалізацію є Державна служба статистики України (Держстат).

Відповідно до п.п. 32 п. 4 Положення про Державну службу статистики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2014  № 481 (зі змінами) Держстат відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує здійснення соціального діалогу у питаннях реалізації державної політики у сфері трудових відносин, оплати праці, охорони праці та соціального захисту.

Згідно п.п. 70 п. 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 (зі змінами) ДПС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, надає індивідуальні податкові консультації, інформаційно-довідкові послуги з питань податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.

Отже, питання включення виплат за договорами цивільно-правового характеру до суми витрат на плату праці осіб з інвалідністю для цілей дотримання критерію у розмірі не менше як 25 відсотків з метою застосування пільг, передбачених п. 142.1 ст. 142, п. 197.6 ст. 197 Кодексу не належить до компетенції ДПС.

Водночас зазначаємо, що з питань визначення критеріїв, а саме, наявність у підприємств та організацій, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю і є їх повною власністю не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці для цілей застосування пільг, передбачених п. 142.1 ст. 142, п. 197.6 ст. 197  Кодексу необхідно звернутись до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту осіб з інвалідністю, ветеранів війни, який надає дозвіл на право користування пільгами з оподаткування, зокрема, з податку на прибуток підприємств з використанням таких критеріїв.

Крім того повідомляємо, що п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу передбачено, що особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані, зокрема, подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового місяця, крім податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб і сум утриманого із них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Форма Розрахунку та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового Розрахунку затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).

При визначенні середньої зарплати застосовуються показники, які відображені у Розрахунку, заповнені відповідно до Порядку, а саме:

1. сума нарахованої заробітної плати – рядок 1.1 розділу І Розрахунку;

2. сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів платника податків – рядок 1.3 розділу І Розрахунку;

3. сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України – рядок 1.4 розділу І Розрахунку;

4. кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення) – рядок 103 Розрахунку.

Таким чином, фізичні особи, які виконують роботу (надають послуги) на підставі цивільно-правових договорів, не включаються до зазначених показників.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).