Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.06.2026 р. № 3666/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податку на додану вартість (далі – ПДВ) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у звернені, Товариство закуповує у постачальників пластикову фурнітуру. У первинних документах (видаткових накладних) та податкових накладних постачальника цей товар зазначено під загальним найменуванням «Пластикова фурнітура».

З метою подальшої ідентифікації товару, ведення внутрішнього складського обліку, формування комерційних пропозицій та маркування (артикулом) Товариство планує деталізувати (змінити) найменування товару. Фізичні чи хімічні властивості товару, а також його код УКТ ЗЕД при цьому не змінюються. При подальшому перепродажу (реалізації) покупцям у видаткових накладних та податкових накладних Товариство планує зазначати нове, деталізоване найменування товару, а саме: «Пластикова фурнітура (півкільце)».

Враховуючи вищевикладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи має право Товариство деталізувати (змінювати) найменування товару з «Пластикова фурнітура» на «Пластикова фурнітура (півкільце)» у видаткових та податкових накладних при його перепродажі?

2. Чи не буде така зміна найменування (за умови збереження незмінним коду УКТ ЗЕД) підставою для визнання операції нереальною або причиною для блокування податкових накладних?

3. Якими первинними документами (наприклад, внутрішній наказ, розпорядження, акт відповідності) Товариству слід оформити таку деталізацію назви для підтвердження зв’язку між придбаним та проданим товаром?

4. Чи є правомірним зазначення у видатковій накладній та податковій накладній назви товару, яка містить додаткові характеристики, порівняно з назвою у первинних документах постачальника, якщо код УКТ ЗЕД не змінюється?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами (далі – Закон № 996), бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Під поняттям «первинний документ» розуміється документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1, частина перша статті 9 Закону № 996).

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів (частина друга статті 8 Закону № 996).

Відповідно до пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246, зі змінами, одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону № 996).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов’язкових реквізитів) регулюються статтею 201 Кодексу та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267, зі змінами (далі – Порядок № 1307).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.

Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах «а»–«л» пункту 201.1 статті 201 Кодексу, зокрема такими реквізитами є:

опис (номенклатура) товарів / послуг та їх кількість, обсяг;

код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП); платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 1307 до розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів / послуг:

до графи 2 – опис (номенклатура) товарів / послуг постачальника (продавця) (підпункт 1 пункту 16 Порядку № 1307);

до граф 3.1, 3.3 – код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП. У разі постачання товару заповнюється графа 3.1, у разі постачання послуги – графа 3.3 (підпункт 2 пункту 16 Порядку № 1307).

Пунктом 201.16 статті 201 Кодексу встановлено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи викладене і виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1, 3 та 4

Опис (номенклатура) товарів / послуг, що зазначається у графі 2 розділу Б податкової накладної, має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів / послуг.

З питань складання первинних документів за господарськими операціями, що здійснюються суб’єктами господарювання, а також ведення бухгалтерського обліку на підприємстві платнику податку доцільно звернутися до Міністерства фінансів України як до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Щодо питання 2

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», зі змінами (далі – Порядок зупинення).

Відповідно до положень Порядку зупинення реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування може бути зупинена за результатами проведення автоматизованого моніторингу відповідності податкової накладної / розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, який включає в себе перевірку на відповідність податкової накладної / розрахунку коригування ознакам безумовної реєстрації (пункти 3 або 3¹ Порядку зупинення) та критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку зупинення), на відповідність платника податків критеріям ризиковості платника ПДВ (додаток 1 до Порядку зупинення) та показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ (додаток 2 до Порядку зупинення).

Пунктом 4 Порядку зупинення визначено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пунктах 3 або 3¹ цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в ЄРПН.

Відповідно до пункту 5 Порядку зупинення платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в ЄРПН податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Згідно з пунктом 6 Порядку зупинення у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну / розрахунок коригування для реєстрації в ЄРПН, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів «б» і «в» підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу XX Кодексу).

Пунктом 7 Порядку зупинення визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування (крім податкової накладної / розрахунку коригування, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19² Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність», зі змінами) встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування може бути зупинена:

у разі відповідності платника податку, яким складено такі податкову накладну / розрахунок коригування, критеріям ризиковості платника ПДВ крім  випадків, коли складені таким платником податків податкова накладна / розрахунок коригування відповідають хоча б одній ознаці безумовної реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування;

або у разі відповідності зазначеної в податковій накладної / розрахунку коригування операції критеріям ризиковості здійснення операцій крім випадків, коли платник податків, яким складено такі податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія платника ПДВ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).