Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.06.2026 р. № 3673/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо складання розрахунку коригування та зменшення податкових зобовʼязань з ПДВ і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством у 2022 році було складено та подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну, яка надалі була зареєстрована в ЄРПН на підставі рішення суду від 03.04.2025, відомості про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН було внесено 12.05.2026.

У звʼязку з тим, що така податкова накладна була складена на суму, яка не відповідає фактичному обсягу постачання, у Товариства після реєстрації в ЄРПН на підставі рішення суду зазначеної податкової накладної виникла необхідність у складанні і реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до такої податкової накладної. Однак на час внесення відомостей про її реєстрацію в ЄРПН минуло 1095 календарних днів з дати складання такої податкової накладної.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) в який спосіб Товариство може зменшити свої податкові зобовʼязання, а отримувач послуг (покупець) – податковий кредит за податковою накладною, зазначеною  у зверненні;

2) чи необхідно Товариству скласти та направити покупцю для реєстрації в ЄРПН розрахунок коригування до такої податкової накладної, якщо минуло 1095 календарних днів з дати складання такої податкової накладної?

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV        «Про  бухгалтерський  облік  та  фінансову  звітність  в  Україні»  передбачено,  що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, − дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку − дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої − дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів − дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг − дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктами 201.1, 201.10 статті 201 ПКУ встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПКУ реєстрація податкової  накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі – Порядок № 1246).

Згідно з пунктом 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до ЄРПН на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог Порядку № 1246.

Датою внесення відомостей до ЄРПН вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням (пункт 20 Порядку № 1246).

Платник податку через електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування (пункт 25 Порядку № 1246).

Правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198 ПКУ.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.6 статті 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими  в  ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань за податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної (підпункт 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПКУ).

 

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок № 21), до податкової декларації з податку на додану вартість вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункту 6 розділу ІІІ Порядку №21).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Податковий облік платника податку ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника податку.

Таким чином, податкові зобовʼязання мають бути нараховані та задекларовані у податковій звітності з ПДВ на підставі даних бухгалтерського обліку і відповідати ним. Дані, зазначені у податкових накладних, також мають відповідати даним бухгалтерського обліку платника податку.

В той же час реєстрація в ЄРПН податкової накладної за операцією з постачання товарів/послуг із показниками, які не відповідають первинним (бухгалтерським) документам (у тому числі за відсутності податкової накладної, у якій зазначено вірні показники щодо господарської операції) не звільняє платника податку – постачальника від обовʼязку нарахування і декларування податкових зобовʼязань за такою операцією у тому обсязі, який відповідає обсягу фактично здійсненої господарської операції, підтвердженому первинними (бухгалтерськими) документами.

При цьому податковий кредит може бути сформовано покупцем лише у разі наявності зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної, дані якої відповідають первинними (бухгалтерськими) документами, складеним за операцією.

Отже, щодо коригування податкових зобовʼязань постачальника / податкового кредиту покупця в описаній у зверненні ситуації.

Податкові зобовʼязання повинні були бути нараховані і задекларовані у податковій звітності постачальником  у тому періоді, в якому вони виникли, і у тому обсязі, на який було здійснено постачання товарів/послуг. Обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані у податковій накладній, складеній без факту здійснення господарської операції (тобто не підтвердженій первинними документами), не підлягають відображенню в податковій звітності з ПДВ та, відповідно, не підлягають коригуванню у разі складання і реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до такої податкової накладної.

Водночас за здійсненою господарською операцією з постачання товарів/послуг постачальник зобовʼязаний був скласти податкову накладну, дані якої (у тому числі обсяг постачання) відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за операцією. Лише така вірно складена податкова накладна,
 

зареєстрована в ЄРПН, може бути підставою для формування податкового кредиту покупцем. Отже, на підставі податкової накладної, у якій невірно зазначено обсяг здійсненої операції, покупець не мав право на формування податкового кредиту, а реєстрація в ЄРПН розрахунку коригування до такої податкової накладної не може бути  підставою для коригування податкового кредиту.

Щодо питання 2

Платник податку має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної без факту здійснення господарської операції, для виведення в нуль її показників.

При цьому розрахунок коригування  може бути зареєстрований в ЄРПН лише після реєстрації в ЄРПН податкової накладної, до якої його складено, у тому числі у разі, якщо реєстрацію в ЄРПН такої податкової накладної було зупинено згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПКУ.

Однак, відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПКУ, такий розрахунок коригування може бути зареєстрований в ЄРПН не пізніше 1095 календарного дня з дати складання податкової накладної, до якої його складено. ПКУ не передбачено особливих термінів реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, реєстрація в ЄРПН якої була зупинена та яка надалі була зареєстрована в ЄРПН згідно з рішенням суду.

Отже, розрахунок коригування до податкової накладної (у тому числі яка була зареєстрована в ЄРПН згідно з судовим рішенням) не може бути зареєстрований в ЄРПН після сплину 1095 календарних днів з дати складання такої податкової накладної.

Водночас будь-який платник податку (у тому числі покупець, зазначений у зверенні) у разі виникнення необхідності має право звернутися до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації (зокрема, щодо формування податковог кредиту) із відповідним зверненням, оформленим згідно з вимогами пункту 52.1 статті 52 ПКУ.

Індивідуальна податкова має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).