Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.06.2026 р. № 3690/ІПК/99-00-07-05-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства, стосовно зупинення строків давності, передбачених у статті 102 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), на період, протягом якого Товариство включене до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік) та, керуючись статтею 52, підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, в межах компетенції повідомляє.

З листопада 2025 року по теперішній час Товариство включене до Переліку відповідно до критеріїв, визначених у підпункті 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань.

1 – 2. Чи є перебування Товариства у Переліку підставою для зупинення перебігу строку давності, визначеного у пункті 102.1 статті 102 Кодексу, відповідно до підпункту 102.3.2 пункту 102.3 статті 102 Кодексу, якщо
підпункт 69.41.3 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу не встановлена повна заборона на проведення всіх видів податкових перевірок такого платника?

3. Чи є проведення документальної позапланової перевірки, призначеної за зверненням платника податків, підставою для зупинення строку давності, визначеного у статті 102 Кодексу?

4. Чи є перебування платника податків у Переліку підставою для застосування підпункту 102.3.2 пункту 102.3 статті 102 Кодексу та визначення контролюючим органом грошових зобов’язань після спливу строку давності, встановленого у пункті 102.1 статті 102 Кодексу?

У підпункті 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Кодексу визначено, що контролюючі органи, визначені у підпункті 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Порядок проведення перевірок, їх види, підстави проведення та особливості здійснення визначено у главі 8 Кодексу.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Кодексу контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводять контролюючі органи в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених у Кодексі, а фактичні перевірки – в Кодексі та інших законах України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підстави щодо проведення документальних перевірок визначено в
статтях 77 та 78 Кодексу.

Водночас, обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені у Кодексі, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків (абзац перший пункту 78.2 статті 78 Кодексу).

Строки давності та порядок їх застосування визначені у статті 102 Кодексу.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених у пункті 102.2 статті 102 Кодексу, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених у Кодексі, не пізніше закінчення 1 095 дня (2 555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39² Кодексу, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4
статті 133 Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1 095 днів (2 555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39² Кодексу, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов’язаних з декларуванням податкових зобов’язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених у
пункті 102.2 статті 102 Кодексу, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1 095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених
у пункті 102.2 статті 102 Кодексу, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов’язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов’язання з цих податків, не пізніше закінчення 1 095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених у відповідних розділах Кодексу.

Випадки, коли відлік строку давності зупиняється, передбачені у
пункті 102.3 статті 102 Кодексу. Зокрема, у разі якщо:

контролюючому органу згідно із законом та/або рішенням суду заборонено проводити перевірку (перевірки) платника податків (підпункт 102.3.2
пункту 102.3 статті 102 Кодексу);

контролюючим органом зупинено, продовжено, перенесено строки проведення перевірки у порядку, передбаченому у статтях 44, 82 та 85 Кодексу (підпункт 102.3.3 пункту 102.3 статті 102 Кодексу);

контролюючий орган не може провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у зв’язку із: складанням акта про неможливість проведення перевірки (крім випадку визнання незаконними дій із складання такого акта); недопущенням платником податків посадових осіб контролюючого органу до перевірки при дотриманні умов контролюючим органом, визначеним у підпункті 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Кодексу, передбачених у статті 81 Кодексу (підпункт «а» підпункту 102.3.4 пункту 102.3 статті 102 Кодексу);

здійснюється адміністративне або судове оскарження платником податків рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання (підпункт 102.3.5 пункту 102.3 статті 102 Кодексу).

Водночас слід враховувати, що в пункті 52² підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби
(COVID-19), передбачено зупинення перебігу строків давності, визначених у статті 102 Кодексу.

Дію зазначених положень було також зупинено на період дії воєнного або надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (зі  змінами). Крім того, відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених у зазначеному підпункті. Водночас, Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813)  пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено підпунктом 69.41, у якому передбачено адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства та визначено особливості проведення перевірок для платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства на період воєнного стану в Україні. Зокрема, для платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства на період включення їх до Переліку встановлено згідно з підпунктом «а» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу такі особливості. Контролюючі органи, визначені у підпункті 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Кодексу, з дня, наступного за днем оприлюднення Переліку, не розпочинають такі перевірки (крім перевірок, щодо яких до дня оприлюднення такого Переліку платнику податків направлено та/або вручено копію наказу про проведення перевірки): фактичні перевірки з питань ліцензування діяльності із зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки; документальні позапланові перевірки, крім перевірок: що проводяться виключно на звернення платника податків; що проводяться з підстав, визначених у підпунктах 78.1.1 (в частині документальних позапланових перевірок платників податків, щодо яких отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України та контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.2 в частині контролю за трансфертним ціноутворенням, 78.1.3, 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16, 78.1.19, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 Кодексу; платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги; документальні планові перевірки, крім перевірок платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги. Отже, для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства на період їх включення до Переліку, зокрема запроваджується обмеження (заборона) щодо проведення окремих видів перевірок.   Щодо питань 1 – 2 Перебування платника податків у Переліку супроводжується встановленими у підпункті 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу законодавчими обмеженнями щодо проведення окремих видів перевірок. Зокрема, на період перебування платника податків у Переліку контролюючі органи не розпочинають документальні планові перевірки та більшість документальних позапланових перевірок, крім випадків, прямо передбачених у Кодексі. Встановлені у Кодексі обмеження поширюються, зокрема, на документальні планові перевірки, які є однією з основних форм реалізації контролюючими органами повноважень щодо здійснення податкового контролю та в разі виявлення порушень, визначення грошових зобов’язань платникам податків. Оскільки у підпункті 102.3.2 пункту 102.3 статті 102 Кодексу передбачено зупинення перебігу строку давності у разі, якщо контролюючому органу згідно із законом заборонено проводити перевірку (перевірки) платника податків, період дії встановлених у Кодексі обмежень щодо проведення перевірок платника податків, включеного до Переліку, враховується під час обчислення строків давності, визначених у статті 102 Кодексу. Таким чином, перебування платника податків у Переліку є підставою для застосування положень підпункту 102.3.2 пункту 102.3 статті 102 Кодексу при обчисленні строків давності, встановлених у статті 102 Кодексу. Щодо питання 3 Відповідно до абзацу першого пункту 78.2 статті 78 Кодексу обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені у Кодексі, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків. Водночас випадки, за яких зупиняється перебіг строків давності, визначені у пункті 102.3 статті 102 Кодексу. Проведення документальної позапланової перевірки на звернення платника податків не належить до випадків, визначених у пункті 102.3 статті 102 Кодексу, за яких зупиняється перебіг строків давності. При цьому період, що може бути охоплений такою перевіркою, визначається з урахуванням звернення платника податків, строків давності, встановлених у статті 102 Кодексу, а також особливостей їх обчислення, передбачених у підрозділі 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу. Щодо питання 4 Як зазначено у відповіді на питання 1 – 2, на період перебування платника податків у Переліку до нього застосовуються встановлені у підпункті 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу особливості податкового адміністрування, які передбачають обмеження щодо проведення окремих видів податкових перевірок. У зв’язку з цим період перебування платника податків у Переліку враховується під час обчислення строків давності відповідно до підпункту 102.3.2 пункту 102.3 статті 102 Кодексу. Таким чином, після виключення платника податків із Переліку контролюючий орган має право проводити перевірки та в разі виявлення порушень,  визначати грошові зобов’язання платника податків у межах строків давності, обчислених з урахуванням періоду перебування такого платника у Переліку та інших особливостей, встановлених у Кодексі. Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу.