Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.06.2026 р. № 3703/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Підприємства                            на отримання індивідуальної податкової консультації щодо окремих норм законодавства стосовно облаштування резервуару рівнеміром-лічильником рівня пального, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України                              (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Підприємство повідомляє, що воно є виробником теплової та електричної енергії, постачальником послуг з централізованого опалення i гарячого водопостачання для фізичних осіб та суб'ектів господарювання.

Підприємство зазначає, що виключно для потреб власного споживання придбаває пальне (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензіі), яке використовує в паливних баках обладнання. Водночас Підприємство має ємності різного об'єму для зберігання пального. Підприємство не зареєстровано платником акцизного податку з реалізації пального.

У зверненні зазначено, що Підприємством придбано модульні котельні для можливості надання послуг резервного теплопостачання закладам соціальної сфери (лікарні, школи, садочки тощо) у разі ненадання послуг централізованого теплопостачання внаслідок обстрілів та руйнування виробничих приміщень та обладнання.

Кожна модульна котельня оснащена однією - двома мобільними ємностями для  зберігання  пального,  з  яких  пальне  під  час   роботи   модульної   котельні (процес нагрівання води) подається безпосередньо в паливний бак генератора яким оснащена модульна котельня, та в паливний бак модульної котельні, який розташований безпосередньо в модульній котельні. Оскільки обсяг таких паливних баків незначний, без зазначених ємностей, які виступають паливними баками обладнання модульних котелень, але не вбудованими безпосередньо в котельні, модульні котельні технологічно працювати не можуть. Заповнення таких ємностей пальним здійснюється, як правило, за допомогою паливозаправників Підприємства, в які пальне заливається з паливозаправників постачальника пального.

Підприємство повідомляє, що згідно з паспортами та інструкціями з експлуатації трьох видів модульних котелень, які придбано Підприємством, мобільні ємності для зберігання пального, якими оснащені такі котельні є:

частиною системи подачі дизельного пального та невід'смною складовою для запуску модульної котельні в роботу i являється основним баком модульної котельні, що в автоматичному режимі підживлює паливом штатні системи модульної котельні резервний для виробництва гарячої води KУM-P-Bp1,8 ТУ У 25.3-05495354-002:2023 потужністю 1800 кВт;

частиною системи подачі дизельного пального мобільна ємність (комплект) об'ємом 6 куб. м на колісній базі до аварійного модуля теплопостачання Блочно-модульної котельні БМК-600 котельні БМК-600 ТУ. У 28.1-30042448-002:2009;

частиною системи подачі дизельного пального цистерна на 6 куб. м на причіпі іншого суб’єкта господарювання для транспортабельної котельної установки TKУ-600.

Від виробника в переліку модульної котельні отримано підтвердження, що  відповідно до проєктно-технічної документації та специфікації обладнання, розробленої для забезпечення автономної роботи теплогенеруючих потужностей, транспортабельні ємності для зберігання дизельного пального об’ємом 6 куб. м. являються паливними баками та є невід’ємною технічною та функціональною частиною кожної транспортабельної дизельної котельні 1,8 МВт у кількості 2 шт.

Враховуючи зазначене Підприємство запитує:

Оскільки двостінний резервуар Swimer FUDPS 10000 використовується для прийняття, зберігання та відпуску пального, його технічно можливо переміщувати, місце його експлуатації може змінюватися. Підприємство просить пояснити, чи потребує такий резервуар облаштування рівнеміром-лічильником рівня пального та реєстрації зазначеного резервуара в Реєстрі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада                  2017 року № 891 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв’язку до контролюючих органів» у разі реєстрації Підприємства розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку з реалізації пального.

Щодо зазначеного питання

Відповідно до п.п. 14.1.141 ¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

Згідно з п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад – це, зокрема, приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом, зокрема, приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб’єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу.

Відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу реалізація, зокрема, пального для цілей розділу VI Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

• у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;
• при використанні пального суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб'єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки (підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Згідно з п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платником акцизного податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий.

Відповідно до п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Пунктом 4 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затверджений постановою Кабінету Міністрів України                   від 24 квітня 2019 року № 408 встановлено, що юридичні особи (зокрема юридичні особи, що ведуть облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи), постійні представництва та

фізичні особи - підприємці, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов'язковій реєстрації як платники акцизного податку до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Відповідно до п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу розпорядник акцизного складу – це, зокрема, суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Згідно із підпунктом 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Кодексу акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Згідно з підпунктом 3 пункту 2 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 891, резервуар - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки у вигляді стаціонарної споруди або ємності, який призначений для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання та для якого встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці.

У разі, якщо приміщення (територія), на якій знаходиться пальне, не є акцизним складом в розумінні п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, обсяг отриманого Підприємством протягом календарного року пального, яке використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, не перевищує 1000 кубічних метрів (без врахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), а Підприємство не здійснює реалізацію пального іншим особам, Підприємство не є платником акцизного податку з реалізації пального, та у нього відсутній обов’язок реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального, реєструвати акцизний склад та обладнувати резервуари рівнемірами-лічильниками.

Отже, Кодексом передбачено обладнання рівнемірами-лічильниками тільки стаціонарних резервуарів призначених для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання, розташованих на акцизному складі.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.