Державна податкова служба України за результатами розгляду звернень на отримання індивідуальної податкової консультації Товариства щодо окремих питань із здійснення продажу у мережу електричної енергії, виробленої із відновлюваних джерел та збереженої в установках зберігання енергії юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Згідно інформаційно - комунікаційної системи ДПС Товариство перебуває на спрощеній системі оподаткування платник єдиного податку третьої групи за ставкою 5 %.
Товариство, посилаючись на норми законодавства, просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:
Чи має суб’єкт господарювання - платник єдиного податку третьої групи (за ставкою 5 %) як активний споживач, законне право здійснювати продаж у мережу електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел та збереженої в установках зберігання енергії, із збереженням права перебування на спрощеній системі оподаткування, враховуючи, що положення абзацу двадцять третього статті 96 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» прямо легітимізують укладення договорів купівлі – продажу за механізмом самовиробництва зі спрощенцями, є спеціальною нормою та ухвалені законодавцем пізніше у часі відносно загальних обмежень статті 291 Кодексу?
Щодо зазначеного питання.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).
Статтею 5 розділу I Кодексу визначено, що поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексом, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексом. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, а також відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017 року № 2019-VІІІ (далі – Закон № 2019).
Пунктом 7 частини першої статті 1 Закону № 2019 визначено, що активний споживач - споживач (або група споживачів, які діють спільно), що споживає електричну енергію та виробляє електричну енергію та/або здійснює діяльність із зберігання енергії, та/або продає надлишки виробленої та/або збереженої електричної енергії, або бере участь у заходах з гнучкості або енергоефективності відповідно до вимог закону, за умови що ці види діяльності не є його основною професійною та/або господарською діяльністю.
Згідно з пунктом 21 частини першої статті 4 Закону № 2019 для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про купівлю-продаж електричної енергії за механізмом самовиробництва.
Абзацом 8 частини першої статті 58 1 Закону № 2019 визначено, що договір купівлі-продажу електричної енергії за механізмом самовиробництва укладається між електропостачальником та активним споживачем, яким встановлено генеруючу установку. Постачання електричної енергії активним споживачам та купівля електричної енергії, відпущеної генеруючими установками таких споживачів в електричну мережу, здійснюються за вільними цінами, крім випадків, визначених законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» від 20 лютого 2003 року № 555-IV механізм самовиробництва - схема підтримки активних споживачів, призначена для власного споживання електричної енергії, за якою відбувається взаєморозрахунок вартості обсягу відпуску електричної енергії в електричну мережу генеруючими установками таких споживачів та вартості обсягу відбору ними електричної енергії з електричної мережі, з урахуванням вартості послуг з передачі та/або розподілу електричної енергії.
Електропостачальник зобов'язаний у чіткий та прозорий спосіб інформувати активних споживачів про вартість відпущеної та спожитої ними електричної енергії за механізмом самовиробництва із зазначенням цін за відповідний розрахунковий період у порядку, затвердженому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП) (пункт 101 частини другої статті 57 Закону № 2019).
Відповідно до абзацу першого пункту 3.1 глави 3 Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої активними споживачами, та розрахунків за неї, затвердженому постановою НКРЕКП від 29.12.2023 № 2651 (далі – Порядок № 2651) купівля-продаж електричної енергії за механізмом самовиробництва здійснюється шляхом викупу обсягу електричної енергії, виробленої генеруючими установками активного споживача та відповідно до договору, укладеного активним споживачем з електропостачальником або постачальником універсальних послуг, що є додатком до договору про постачання електричної енергії споживачу.
Порядок розрахунків активного споживача за договором купівлі-продажу електричної енергії за механізмом самовиробництва встановлено главою 4 Порядку № 2651.
Абзацом першим пункту 4.2 глави 4 Порядку № 2651 визначено, що відповідно до умов договору купівлі-продажу електричної енергії за механізмом самовиробництва електропостачальник або постачальник універсальних послуг в односторонньому порядку здійснює взаємозалік вартості відпуску та відбору електричної енергії з урахуванням вартості послуг з передачі та/або розподілу електричної енергії станом на перший календарний день після закінчення розрахункового періоду.
Правила роздрібного ринку електричної енергії затверджено постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі – Правила № 312).
Споживач, зокрема набуває статусу активного споживача, одночасно з укладенням договору купівлі-продажу електричної енергії за механізмом самовиробництва, що є додатком до договору про постачання електричної енергії споживачу (абзац другий пункту 11.5.2 глави 11.5 розділу XI Правил № 312 ).
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (пункт 291.2 статті 291 Кодексу).
У відповідності до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу.
Відповідно до абзацу першого пункту 292.6 статті 292 Кодексу датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Пунктом 291.6 статті 291 Кодексу платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі - готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).
Платники єдиного податку третьої групи – юридичні особи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 Кодексу (пункт 296.1 статті 296 Кодексу). Такий облік ведеться за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 44.2 статті 44 Кодексу).
Згідно пункту 292.13. статті 292 дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 Кодексу.
Пунктом 291.5 статті 291 Кодексу визначені види діяльності, за умови здійснення яких юридичні особи не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи.
Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання, які здійснюють, виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин) (підпункту 3 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу).
Оскільки електрична енергія є підакцизним товаром, платники єдиного податку третьої групи не мають права здійснювати виробництво та продаж електричної енергії.
Враховуючи зазначене та з урахуванням Правил № 312 та Порядку № 2651,
у разі набуття юридичною особою - платником єдиного податку третьої групи статусу активного споживача, який відповідно до Правил № 312 та Порядку № 2651 здійснює купівлю - продаж електричної енергії за механізмом самовиробництва це позбавляє суб’єкта господарювання права перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, зокрема у разі продажу надлишку виробленої та/або збереженої електричної енергії третім особам.
Відповідно до підпункту 4 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 Кодексу, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.
До доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 розділу XIV Кодексу, ставка єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 статті 293 Кодексу (підпункт 2 пункту 293.5 статті 293 Кодексу).
Водночас, виробництво електричної енергії з відновлюваних джерел енергії, в т. ч. з енергії сонячного випромінювання за допомогою власних сонячних панелей та використання її виключно для власних потреб (без продажу третім особам) не впливає на можливість перебування юридичної особи на спрощеній системі оподаткування.
Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |