Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.06.2026 р. № 3721/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення комунального підприємства «» міської ради» (далі – Підприємство) від  №  (вх. ДПС № від) про надання індивідуальної податкової консультації, керуючись положеннями статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до тексту звернення Підприємство здійснює діяльність у сфері надання послуг перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом.

Враховуючи викладене вище, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань (в контексті звернення):

1. Чи зобов’язано Підприємство застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО/ПРРО) при надані послуг перевезення пасажирів у випадку, якщо:

1.1 органом місцевого самоврядування запроваджено автоматизовану систему обліку оплати проїзду (АСООП), а продаж електронних квитків здійснюється Оператором;

1.2 валідатори, встановленні Оператором, зареєстровані як РРО;

1.3 валідатор є власністю Оператора;

1.4 кошти від продажу квитків надходять Оператору;

1.5 Перевізник не здійснює приймання коштів від пасажирів;

1.6 законність запровадження такої моделі прямо передбачена постановою КМУ № 1735 від 23.12.2004 року, рішенням органу місцевого самоврядування та договором?

2. Чи повинні здійснюватися реєстрація валідатора як РРО двома суб’єктами господарювання одночасно: і Підприємством, і Оператором?

 

Перед наданням відповідей на поставлені податковому органу питання, звертаємо увагу Підприємства, що згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу, індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Отже, посилання Підприємства у своєму зверненні на індивідуальну податкову консультацію, надану іншому платнику податків, не може розцінюватись, як обґрунтування практичної необхідності отримання консультації та/або наведення фактичних обставин Підприємством.

При цьому виконувати платіжні операції в Україні мають право виключно надавачі платіжних послуг, які отримали відповідну ліцензію Національного банку України (далі – НБУ) згідно з Законом України від 30.06.2021 № 1591
«Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591).

Слід зазначити, що приймання оплати за наданні послуги з використанням валідатора технічно можливо лише за умови, якщо він є платіжним пристроєм у розумінні Закону № 1591.

Разом з цим відповідно до звернення, розташовані в транспортних засобах валідатори не є власністю Підприємства, а належать Оператору, який не має статусу платіжної установи у зв’язку з тим, що відповідно до Реєстру платіжної інфраструктури у Оператора відсутня ліцензія на здійснення діяльності з надання фінансових платіжних послуг.

Щодо питання 1.1 – 1.6

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО / ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені в Законі України
від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), який є спеціальним, та нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання
(далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено в розділі ІІ Закону № 265.

Зокрема у статті 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО / ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Випадки у яких РРО / ПРРО може незастосовуватися чітко визначенні статтею 9 Закону № 265, нормами якої слід керуватися при здійсненні своєї господарської діяльності.

Обов’язок застосування РРО / ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначені у законодавстві, у тому числі у нормах його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.

Відповідь на питання 1.1

Відповідно до преамбули Закону № 265, встановлення норм щодо незастосування РРО / ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається, а тому, запровадження органом місцевого самоврядування АСООП, яка призначена виключно для здійснення обліку наданих транспортних послуг за допомогою електронного квитка, не є визначальною та жодним чином не впливає на обсяг та коло обов’язків СГ в частинні застосування
РРО / ПРРО. Водночас електронний квиток не є розрахунковим документом, що підтверджує оплату послуг, а свідчить лише про право пасажира на одержання транспортних послуг.

Відповідь на питання 1.2 – 1.5

Відповідно до тексту звернення оплата послуг з перевезення, які надаються перевізником, здійснюється безпосередньо в салоні транспортного засобу такого перевізника з використанням валідатора Оператора, тобто у місці надання послуги, а тому такий спосіб оплати послуг підпадає під дію регулювання
статті 3 Закону № 265.

Слід зазначити, що Оператор не є учасником відносин між перевізником та пасажиром, а лише забезпечує технічне виконання розрахунку, що не змінює факту отримання торгівельної виручки та доходу від наданих послуг саме перевізником як надавачем послуг.

Також, звертаємо у вагу, що Законом № 1591 визначено, що платіжний пристрій – це технічний пристрій (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій), що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього пристрою.

Незалежно від цивільно-правових договорів, якими організовані взаємовідносини між СГ, отримання пасажиром права на проїзд пасажирським транспортом, методом його оплати через валідатор та отримання споживачем електронного квитка, в межах надання послуги з перевезення пасажирів (багажу), не забезпечує та не може бути пов’язане із виконанням обов’язку перевізника, підтвердити факт надання такої послуги та облік торгівельної виручки від такої діяльності, у відповідності до законодавства України.

Крім того, діючим законодавством передбачена фіскалізація розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг саме СГ, які реалізують товари / надають послуги.

При цьому надати послугу з перевезення перевізник зможе не раніше ніж отримання підтвердження оплати цієї послуги споживачем, відповідно вимог не тільки податкового, а законодавства та нормативно-правових актів сфери транспортних послуг.

Також, відповідно до вимог Закону № 265 пасажир має отримати від перевізника відповідний розрахунковий документ, що підтверджує факт оплати послуги, безпосередньо в салоні транспортного засобу.

Акцентуємо увагу, що не норми Закону № 265 повинні враховувати роботу АСООП, а АСООП має функціонувати у відповідності до вимог Закону № 265.

Таким чином, в наведених у зверненні обставинах Підприємство зобов’язано застосовувати РРО / ПРРО при наданні послуг з перевезення пасажирів.

Щодо питання 1.6

Слід зазначити, що наведенні у питанні Правила надання населенню послуг з перевезень міським електротранспортом (далі – Правила), затвердженні Постановою Кабінету міністрів України від 23.12.2004 № 1735 регламентують виключно відносини між замовниками транспортних послуг, перевізниками і пасажирами, та не регулюють порядок проведення розрахунків у сфері, зокрема послуг, встановлений розділом ІІ Закону № 265.

Відповідь на питання 2

Процедура реєстрації РРО / ПРРО в контролюючих органах регулюється Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)
(далі – Порядок РРО) / Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – Порядок ПРРО), затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 918/29048.

Відповідно до пункту 2 глави 2 розділу ІІ Порядку РРО реєстрації в контролюючому органі підлягають РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Державним реєстром РРО.

Згідно з підпунктом 12 пункту 1 глави 4 розділу ІІ Порядку РРО реєстрація РРО діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках, коли змінено власника РРО.

ПРРО може бути встановлений та застосовуватися лише на пристрої, що належить СГ на праві власності, володіння, користування. Розрахунки на такому ПРРО можуть проводити лише ті особи, сертифікати електронних підписів та/або печаток яких внесені до Реєстру ПРРО щодо такого ПРРО (абзац другий пункту 2 розділу IV Порядку ПРРО).

Якщо на обладнання / пристрій, технічні можливості якого дозволяють встановити РРО / ПРРО, забезпечивши інтеграцію з його програмним забезпеченням, фактично встановлено РРО / ПРРО, то такий РРО / ПРРО підлягає реєстрації у контролюючому органі.

Таким чином, реєстрація РРО / ПРРО на один пристрій (обладнання), обраний одночасно двома різними СГ: Підприємством та Оператором, не відповідатиме вимогам Закону № 265 та наведених вище Порядків.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.