Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.06.2026 р. № 3733/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податку на додану вартість (далі – ПДВ) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Фінансова установа у зв’язку з наявністю операцій з відступлення права грошової вимоги та факторингу, які згідно з підпунктом 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 Кодексу не є об’єктом оподаткування ПДВ, просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи необхідно в рядку 5 податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) відображати операції з відступлення права грошової вимоги та факторингу і відповідно подавати до неї додаток 4 (Д4)?

2. Чи необхідно проводити розрахунок частки використання товарів / послуг, необоротних активів в оподаткованих / неоподатковуваних операціях (таблиця 1 додатка 5 (Д5) до декларації) у зв’язку з наявністю операцій з відступлення права грошової вимоги та факторингу?

Водночас інформація, надана у зверненні, не дає змоги чітко ідентифікувати операції, які здійснюються платниками податку, у зв’язку з цим ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо порушених питань.

Загальні правові засади факторингу в Україні визначено главою 73 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Відповідно до частини першої статті 1077 глави 73 ЦКУ за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина перша статті 1078 глави 73 ЦКУ).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Під постачанням товарів слід розуміти будь-яку передачу права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Відповідно до пункту 194.1 статті 194 Кодексу операції, зазначені у статті 185 Кодексу, крім операцій, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 Кодексу, яка є основною.

Підпунктом 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 Кодексу визначено, що не є об’єктом оподаткування операції з відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, зі змінами
(далі – Порядок № 21).

Згідно з пунктом 6 розділу III Порядку № 21 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій звітності. Дані, наведені у податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку (пункт 1 розділу ІІІ Порядку № 21).

У складі декларації подаються передбачені Порядком № 21 додатки, які додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пункти 9 та 11 розділу ІІІ Порядку № 21).

Операції з постачання на митній території України товарів / послуг, що оподатковуються за основною ставкою ПДВ вказуються у рядку 1.1 декларації (підпункт 2 пункту 3 розділу V Порядку № 21).

Обсяги операцій з постачання товарів / послуг, що не є об’єктом оподаткування вказуються у рядку 5 декларації. Для платників податку, які заповнюють рядок 5 декларації обов’язковим є подання до неї додатка 4 (Д4) (підпункт 6 пункту 3 розділу V Порядку № 21).

При визначенні обсягу постачання товарів / послуг за звітний (податковий) період платник зобов’язаний враховувати значення терміну «постачання товарів» відповідно до вимог підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу та значення терміну «постачання послуг» відповідно до вимог підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу (підпункту 1 пункту 3 розділу V Порядку № 21).

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненнях, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Операція з надання фактором грошових коштів (фінансування) за договором факторингу, предметом якого є відступлення права грошової вимоги за поставлені товари до боржника, що не є об’єктом оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 Кодексу, не підпадає під термін «постачання товарів» / «постачання послуг», відповідно така операція у рядку 5 декларації не відображається.

Водночас оскільки факторинг є послугою, що надає фактор на підставі договору факторингу, то операція з постачання такої послуги, яка згідно з підпунктом 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 Кодексу не є  об’єктом оподаткування ПДВ, підлягає відображенню у рядку 5 декларації.

Щодо питання 2

Відповідно до пункту 199.2 статті 199 Кодексу частка використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Пунктом 199.3 статті 199 Кодексу визначено, що платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.

Розрахунок частки використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.

Розрахунок частки використання товарів / послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних / неоподатковуваних операціях здійснюється в таблиці 1 додатка 5 (Д5) до податкової декларації з ПДВ.

Таблиця 1 додатка 5 (Д5) заповнюється в розрізі таких рядків:

рядок 1 – для платників податку, які здійснюють розрахунок (перерахунок) частки відповідно до підпунктів 199.2 та 199.4 статті 199 Кодексу (за підсумками поточного календарного року);

рядок 2 – для платників податку, які здійснюють розрахунок частки відповідно до пункту 199.3 статті 199 Кодексу (за підсумками першого звітного (податкового) періоду, в якому одночасно задекларовані оподатковувані та неоподатковувані операції).

Обсяг постачання послуг факторингу, що зазначається у рядку 5 декларації, бере участь у розрахунку частки використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).