Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.06.2026 р. № 3734/ІПК/99-00-04-02-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства (правонаступника), та керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Як зазначено у зверненні,  відповідно до протоколів позачергових загальних зборів учасників від __.07.2025 СТОВ 1 та СТОВ 2 прийнято рішення про припинення СТОВ 1 та СТОВ 2 шляхом приєднання до Товариства (правонаступника).

На виконання прийнятих рішень та відповідно до вимог статей 106 та 107 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) 22.12.2025 комісією з припинення СТОВ 1 та СТОВ 2 були складені передавальні акти, відповідно до яких все майно, активи та обов’язки передано Товариству (правонаступнику).

СТОВ 1 та СТОВ 2 в складі декларацій з ПДВ за останній звітний (податковий) період (січень 2026 року) __.02.2026 подані заяви платника податку, що реорганізується (додатки 2 (Д2) та 3 (Д3)) із зазначенням сум від’ємного значення які підлягають перенесенню до складу податкового кредиту Товариства (правонаступника) та реєстраційних сум (∑Накл), що підлягають включенню до обрахунку суми (∑Накл) Товариства (правонаступника). Відповідно до акту документальної перевірки від __.03.2026 та податкових повідомлень-рішень
від __.04.2026 зазначені вище показники було узгоджено.

З огляду на викладене Товариство (правонаступник) просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

В декларації якого звітного (податкового) періоду Товариству (правонаступнику) потрібно відобразити суму від’ємного значення ПДВ та врахувати показники (∑накл) приєднаних юридичних осіб?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Статтею 5 розділу I Кодексу визначено, що поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення визначений ЦКУ.

Згідно з частиною першою статті 104 ЦКУ юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина п’ята статті 104 ЦКУ).

Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади (частина перша статті 106 ЦКУ).

Після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов’язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами (частина друга статті 107 ЦКУ).

Порядок створення, діяльності та припинення, права та обов’язки учасників товариств з обмеженою відповідальністю регламентується Законом України
від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2275-VIII).

Товариство припиняється внаслідок передання всього свого майна, всіх прав та обов’язків іншим господарським товариствам – правонаступникам шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або в результаті ліквідації (частина перша статті 48 Закону № 2275).

Приєднанням є припинення одного або декількох товариств з переданням ним (ними) згідно з передавальним актом усього свого майна, всіх прав та обов’язків іншому господарському товариству – правонаступнику (частина перша стаття 50 Закону № 2275).

Відповідно до частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня
2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Відповідно до пункту 198.7 статті 198 розділу V Кодексу сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом приєднання, підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства. Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, зі змінами (далі – Порядок № 21).

Згідно з пунктом 6 розділу III Порядку № 21 дані, наведені у податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

У складі декларації подаються передбачені Порядком № 21 додатки, які додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пункти 9 та 11 розділу ІІІ Порядку № 21).

Відповідно до пункту 13 розділу ІІІ Порядку № 21 за наявності у платника податку, який реорганізується, суми від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, вказаний платник податку має право подати заяву про перенесення такої суми від’ємного значення до складу податкового кредиту правонаступника (таблиця 2 додатка 2 (Д2)). Така заява подається у складі декларації за останній (звітний) період реєстрації платником податку.

У разі підтвердження контролюючим органом за результатами документальної перевірки сум від’ємного значення правонаступник реорганізованого платника податку подає у складі декларації за звітні (податкові) періоди після такого підтвердження заяву про перенесення суми від’ємного значення реорганізованого платника податку до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду (таблиця 3 додатка 2 (Д2)).

У таблиці 3 додатка 2 (Д2) до декларації платником податку – правонаступником зазначається:

у графі 2 – індивідуальний податковий номер платника податку, якого реорганізовано;

у графі 3 – від’ємне значення, яке було передано / розподілено платником податку, якого реорганізовано. Дані графи 3 таблиці 3 додатка 2 (Д2) мають відповідати даним таблиці 2 додатка 2 (Д2) платника податку, якого реорганізовано;

у графі 4 – звітний (податковий) період, в якому платником податку, якого реорганізовано, заповнено таблицю 2 додатка 2 (Д2);

у графах 5–7 – сума від’ємного значення, передана / розподілена платником податку, якого реорганізовано, яка була узгоджена за результатами документальної перевірки контролюючого органу, а також дата та номер довідки / акта такої перевірки.

Узгоджена за результатами документальної перевірки контролюючого органу сума від’ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до податкового кредиту правонаступника, за умови подання таким правонаступником заяви (таблиця 3 додатка 2 (Д2)) у складі податкової декларації за звітний (податковий) період, на який припадає день узгодження, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 Кодексу, вказується у рядку 16.3 декларації (підпункту 5 пункту 4 розділу V Порядку № 21).

Правові основи функціонування Системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – СЕА ПДВ) регулюються статтею 200¹ розділу V Кодексу та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі – Порядок № 569).

СЕА ПДВ працює в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до статті 200¹ розділу V Кодексу та Порядку № 569.

Сума ∑Накл платника, реорганізованого шляхом приєднання, злиття, перетворення, сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи, використовується під час обрахунку суми ∑Накл правонаступника такого платника податку (абзац двадцять другий пункту 200¹.3 статті 200¹ розділу V Кодексу).

При цьому, реєстраційна сума (ƩНакл) платника, реорганізованого шляхом приєднання, злиття, перетворення, сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи, використовується під час обрахунку реєстраційної суми (ƩНакл) правонаступника такого реорганізованого платника податку за умови повідомлення таким реорганізованим платником податку контролюючого органу відповідно до підпункту 16.1.10 пункту 16.1 статті 16 Кодексу та з урахуванням результатів проведеної згідно з підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Кодексу документальної позапланової перевірки (пункт 9 Порядку № 569).

Реєстраційна сума (Ʃ_Накл) платника податку, що є правонаступником платника податку, якого реорганізовано, зазначається таким платником податку –правонаступником у заяві (додаток 3), яка подається у складі податкової декларації з ПДВ із зазначенням платників податку, яких реорганізовано. Така заява подається після підтвердженням реєстраційної суми (Ʃ_Накл) документальною перевіркою контролюючого органу.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо відображення суми від’ємного значення ПДВ

З метою застосування пункту 198.7 статті 198 розділу V Кодексу платники податків, що реорганізується шляхом приєднання (СТОВ 1 та СТОВ 2), за наявності суми від’ємного значення з ПДВ подають у складі декларації за останній (звітний) період реєстрації платником податку відповідну заяву шляхом заповнення таблиці 2 додатка 2 (Д2) із зазначенням платника податку – правонаступника.

Заявлена сума має бути підтверджена контролюючим органом за результатами документальної перевірки, після чого Товариство (правонаступник) отримує право задекларувати підтверджену суму від’ємного значення для включення її до складу власного податкового кредиту та заповнити таблицю 3 додатка 2 (Д2) до декларації з ПДВ за період, на який припадає день узгодження такої суми, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 Кодексу.

За умови заповнення Товариством (правонаступником) у складі декларації таблиці 3 додатка 2 (Д2), підлягає заповненню рядок 16.3 декларації. В цьому рядку зазначається підтверджена за результатами документальних перевірок контролюючого органу сума від’ємного значення реорганізованих платників податку, що переносяться до податкового кредиту правонаступника.

Щодо врахування реєстраційної суми (∑накл)

За наявності у платників податку, які реорганізуються (СТОВ 1 та СТОВ 2), реєстраційної суми (Ʃ_Накл), кожен з таких платників має подати Заяву платника податку, що реорганізується (таблиця 4 додатку 3) у складі податкової декларації за останній (звітний) період реєстрації платником ПДВ.

У разі підтвердження контролюючим органом за результатами документальних перевірок реєстраційних сум (Ʃ_Накл) платників податку, які реорганізуються (СТОВ 1 та СТОВ 2), Товариство (правонаступник) реорганізованого платника податку подає Заяву платника податку, що є правонаступником платника податку, якого реорганізовано (таблиця 5 додатку 3) у складі податкової декларації з ПДВ за будь-який наступний звітний (податковий) період після такого підтвердження та за умови проведення державної реєстрації припинення реорганізованих платників податку (СТОВ 1 та СТОВ 2).

Реєстраційна сума (Ʃ_Накл) реорганізованих платників податку (СТОВ 1 та СТОВ 2), відповідно до такої поданої Заяви буде автоматично врахована в обрахунку реєстраційної суми (Ʃ_Накл) Товариства (правонаступника) за результатами камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ з урахуванням термінів, визначених Кодексом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу.