Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.06.2026 р. № 3736/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо застосування податкових пільг з ПДВ та податку на прибуток при здійсненні господарських операцій у межах реалізації проекту міжнародної технічної допомоги (далі – МТД) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство уклало договір на виготовлення та влаштування металопластикових конструкцій на об’єкті замовника з виконавцем проєкту (програми) МТД. Зазначений проєкт (програма) МТД пройшов державну реєстрацію, що підтверджується реєстраційною карткою проєкту (програми).

Партнерами з розвитку є Уряд Королівства Норвегії через Міністерство закордонних справ Норвегії/Норвезька агенція з розвитку співробітництва, Північна екологічна фінансова корпорація (НЕФКО) в якості розпорядника коштів Фонду технічної підтримки за «Програмою Зеленого відновлення», та реалізуються відповідно до Рамкової Угоди між Урядом України та Північною екологічною фінансовою корпорацією, ратифікованої Верховною Радою України 21.09.2010 (Закон України № 2533- VI), яка набула чинності 18.11.2010 (далі - Угода з НЕФКО).

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. чи має право Товариство як субпідрядник (постачальник) застосовувати режим звільнення від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ в описаній у зверненні ситуації;
2. чи виникає у Товариства обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ у разі використання придбаних з ПДВ товарів (у тому числі придбаних як після початку реалізації проєкту МТД, так і до початку його реалізації та перебували на складі) у виробництві продукції, операції з постачання якої звільняються від оподаткування ПДВ у межах проєкту МТД;
3. чи виникає у Товариства обов’язок щодо застосування правил пропорційного віднесення сум ПДВ до податкового кредиту відповідно до статті 199 розділу V ПКУ у разі використання придбаних з ПДВ товарів/послуг частково в оподатковуваних та частково у звільнених від оподаткування ПДВ операціях у межах проєкту МТД;
4. який код пільги необхідно вказувати Товариству у податковій накладній при постачанні товарів/послуг у межах проєкту МТД;

5) чи поширюється пільга щодо звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств, передбачена статтею 3 Угоди з НЕФКО, на доходи (прибуток) Товариства, отримані від постачання та влаштування металопластикових виробів у межах реалізації проєкту МТД;

6) за якими правилами Товариство має відображати доходи та витрати за договором на виготовлення та влаштування металопластикових конструкцій на об’єкті замовника при обчисленні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу I ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Пунктами 3.1 та 3.2 статті 3 розділу І ПКУ визначено, що однією із складових податкового законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

У преамбулі Угоди з НЕФКО зазначено, що «НЕФКО є міжнародною фінансовою організацією, що створена у 1990 році на підставі Угоди між Урядами Данії, Фінляндії, Ісландії, Норвегії і Швеції (далі - Північні країни) і діє відповідно до Угоди від 6 листопада 1998 року».

Статтею 7 Угоди з НЕФКО встановлено, що НЕФКО користується повною  правосуб’єктністю на території України, зокрема здатністю укладати договори, придбавати рухоме й нерухоме майно та розпоряджатися ним, а також бути стороною в судових процесах.

Фінансова та інвестиційна діяльність НЕФКО користується на території України режимом, який надається міжнародним фінансовим організаціям і є найбільш сприятливим для такої діяльності.

Зокрема, НЕФКО має вільний доступ до національного фінансового ринку України відповідно до законодавства України, а до його зобов’язань та цінних паперів застосовуються умови, зокрема стосовно правил утримання податків, ринкових правил, порядку ухвалення, принаймні не менш сприятливі, ніж ті, які надано іншим міжнародним фінансовим організаціям.

Таким чином, НЕФКО є міжнародною фінансовою організацією, яка користується статусом, привілеями та імунітетом на території країни – члена організації.

Статтею 2 Угоди з НЕФКО встановлено, що НЕФКО може відповідно до цієї Угоди вільно здійснювати на території України діяльність, передбачену Статутом НЕФКО, зокрема позичати кошти згідно із законами та нормативно-правовими актами України, використовуючи всі дозволені ними інструменти, а також володіти такими коштами, використовувати їх і розпоряджатися ними, а також вести рахунки в будь-якій валюті. Зокрема, НЕФКО, на основі своєї оцінки Проекту може вирішувати, чи надавати кошти на підтримку проекту, й на яких умовах.

Відсотки та всі інші платежі, які належать НЕФКО й виникають унаслідок Проектів і фінансової діяльності, передбаченої цією Угодою, а також активи та доходи НЕФКО, пов’язані з такою фінансовою діяльністю й Проектами, звільняються від оподаткування (стаття 3 Угоди з НЕФКО).

«Проект» означає будь-який екологічний інвестиційний проект, у тому числі енергозберігаючі проекти, але не обмежуючися ними, який НЕФКО фінансує безпосередньо або через посередника у формі інвестицій у капітал, позик (кредитів) чи грантів та який відповідає таким критеріям:

i) він упроваджується на території України, або

ii) його фінансування НЕФКО здійснює на території України, або

iii) він призначений Бенефіціару в Україні;

на фінансування якого НЕФКО погоджується після дати набрання цією Угодою чинності або з огляду на чіткі очікування її виконання або набрання нею чинності (ст. 1 Угоди з НЕФКО).

При цьому відповідно до статті 5 Угоди з НЕФКО Українська Сторона забезпечує таке: Проекти, що фінансуються відповідно до цієї Угоди, а також договори, укладені для їхнього виконання, користуються стосовно фіскальних, митних та інших питань режимом, не менш сприятливим, ніж той, який надається проектам або договорам, що фінансуються будь-якими іншими міжнародними фінансовими організаціями, або ніж той, що надається резидентам України, залежно від того, який режим є найбільш сприятливим.

Українська Сторона поширює на кожний проект повний і постійний захист та гарантії від експропріації та громадських заворушень.

Згідно з статтями I та VII Конвенції про правовий статус, привілеї та імунітети міждержавних економічних організацій, діючих в певних галузях співробітництва, від 5 грудня 1980 року, ратифікованою Україною 29 червня 1981 року, міжнародні організації, членами яких є держави, засновані відповідно до міжнародних угод з координації дій її членів по співпраці і кооперації в певних галузях економіки, науки і техніки, звільняються від прямих податків і інших обов’язкових платежів, що мають податковий характер, і зборів, як загальнодержавних, так і місцевих, за винятком платежів за комунальні та інші подібні види обслуговування.

Зокрема, згідно з розділом 8.01 статті 8 Договору між Урядом України та Європейським Банком Реконструкції та Розвитку про співробітництво та діяльність Постійного Представництва ЄБРР в Україні, підписаного 12.06.2007, ратифікованого 04.06.2008 Законом України від 04 червня 2008 року № 319-IV (далі – Договір з ЄБРР) визначено, що усі імпортовані та вироблені в Україні обладнання, матеріали, роботи та послуги, включаючи консультаційні послуги, які використовуються для надання технічної допомоги або для грантового співфінансування і фінансуються за рахунок грантових коштів, звільняються від будь-яких податків і зборів або обов’язкових платежів, що стягуються Україною або на території України.

Крім того, за умови дотримання положень, визначених у розділі 8.01 статті 8 Договору з ЄБРР, всі платежі підрядникам за контрактами надання Ттхнічної допомоги звільняються від будь-яких податків або будь-яких інших зборів чи обов’язкових платежів, що стягуються Україною або на території України, такою мірою, якою ці платежі фінансуються за рахунок грантових коштів (розділ 8.02 статті 8 Договору з ЄБРР).

Відповідно до розділу 8.03 статті 8 Договору з ЄБРР вартість послуг, що надаються в рамках технічної допомоги, та вартість усіх грантових коштів звільняються від податку на прибуток підприємств, що стягується Україною або на території України, та не становитимуть, чи вважатимуться такими, що становлять, оподатковувану вигоду або оподатковуваний дохід організації, яка може одержати прямі або непрямі вигоди від такої технічної допомоги або грантових коштів.

Порядок отримання права на звільнення від оподаткування ПДВ операцій, що здійснюються в рамках проєктів МТД, регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» (далі – Порядок № 153).

Відповідно до пункту 2 Порядку 153 МТД є фінансові та інші ресурси та послуги, що відповідно до міжнародних договорів України надаються партнерами з розвитку на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України; виконавцем проєкту є будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з партнером з розвитку або уповноваженою партнером з розвитку особою та забезпечує реалізацію проєкту (програми), у тому числі на платній основі; субпідрядником є будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з виконавцем або реципієнтом, забезпечує реалізацію проєкту (програми) в частині або в цілому та проводить процедури закупівлі за рахунок коштів МТД в рамках проєкту (програми); реципієнтом є резидент (фізична або юридична особа), який безпосередньо одержує міжнародну технічну допомогу згідно з проєктом (програмою).

Пунктом 3 Порядку № 153 встановлено, що міжнародна технічна допомога може залучатись у вигляді:

будь-якого майна, необхідного для забезпечення виконання завдань проектів (програм), яке ввозиться або набувається в Україні;

робіт і послуг;

прав інтелектуальної власності;

фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті;

інших ресурсів, не заборонених законодавством, у тому числі стипендій.

Проєкти (програми) підлягають обов’язковій державній реєстрації, яка є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України (пункти 11, 12 Порядку № 153).

Відповідно до пункту 18 Порядку № 153 одночасно з видачею реєстраційної картки проєкту (програми) робиться відповідний запис у реєстрі проєктів (програм) МТД та розміщується план закупівлі на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади (крім інформації, що становить комерційну таємницю).

Згідно з формою додатку 5 до Порядку № 153 субпідрядник (найменування, код згідно з ЄДРПОУ або Державним реєстром фізичних осіб – платників податків (за наявності) та гранична сума коштів МТД, передбачена в субпідрядному договорі, зазначається у плані закупівлі.

Пунктом 23 Порядку № 153 визначено, що виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов’язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові ДПС, в якому перебуває на обліку як платник податків,інформаційне підтвердження придбання товарів, робіт і послуг у пільговому режимі за кошти МТД за проєктом (програмою) (далі – Інформаційне підтвердження) за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» – «в» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України; ввезення товарів на митну територію України.

Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ передбачено звільнення від оподаткування ПДВ, зокрема, для операцій з:

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.

Пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 роздiлу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ) (підпункт «б» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ).

Відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Правила статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються в разі проведення операцій, зокрема, передбачених пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ (пункт 199.6 статті 196 розділу V ПКУ).

Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом III та підрозділом 4 розділу XX ПКУ.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Операції з реалізації проєктів за рахунок МТД відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику зокрема у сфері бухгалтерського обліку та забезпечує формування і реалізацію єдиної державної податкової та митної політики.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, що наявні у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Порядок застосування податкових пільг з ПДВ при наданні МТД, які визначені міжнародними угодами, регулюється пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ. Механізм реалізації такої пільги регламентований Порядком № 153. Підставою для застосування податкової пільги у межах реалізації проєкту МТД є реєстраційна картка проєкту (програми), оформлена згідно з Порядком № 153.

Операції платника ПДВ (у тому числі Товариства) з постачання виконавцю або субпідряднику проєкту МТД товарів/послуг відповідно до договору у рамках проєкту МТД за кошти МТД та у межах затвердженого плану закупівлі звільняються від оподаткування ПДВ (за умови дотримання вимог міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ та Порядку № 153). У договорі на таке постачання ціна товарів/послуг має бути вказана «Без ПДВ».

Підтвердженням для застосування вказаного вище режиму звільнення від оподаткування ПДВ є належним чином оформлене Інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153, подане виконавцем або субпідрядником у визначений термін органові ДПС, із зазначенням реквізитів контрагентів-постачальників (у тому числі Товариства) та суми постачання, що підлягає пільговому оподаткуванню/звільненню від оподаткування ПДВ.

При цьому слід зазначити, що режим звільнення від оподаткування ПДВ поширюється не на осіб та не на операції із отримання або використання коштів МТД, а на операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, які є об’єктом оподаткування ПДВ.

Щодо питань 2 - 3

Якщо придбані платником (у тому числі Товариством) товари/послуги, за якими суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту (у тому числі які придбані після початку реалізації проєкту МТД або до початку реалізації та перебували на складі), призначаються для використання або починають використовуватися в операціях, зокрема звільнених від оподаткування ПДВ операціях відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ або частково в оподатковуваних ПДВ і частково у звільнених від оподатковування ПДВ операціях, то у такого платника обов'язку щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за правилами, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та/або пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ, не виникає.

Щодо питання 4

Довідники пільг розміщено на вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Довідники, Реєстри, Переліки/Довідники/Довідники пільг за посиланням: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html.

Відповідно до довідника інших податкових пільг операціям з постачання товарів/послуг на митній території України як МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку, присвоєно код 14060523; операціям з постачання товарів/послуг на митній території України, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку, присвоєно код 14060524.

Отже, за звільненими від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ операціями постачальника – платника ПДВ з постачання товарів/послуг, що фінансуються за рахунок МТД, у податковій накладній необхідно зазначити код пільги 14060524.

Щодо питання 5

З урахуванням положень статті 5 Угоди з НЕФКО щодо забезпечення Українською стороною не менш сприятливого режиму, ніж той, який надається проектам або договорам, що фінансуються будь-якими іншими міжнародними фінансовими організаціями, а також положень, визначених розділами 8.02, 8.03 статті 8 Договору з ЄБРР, всі платежі підрядникам, що надаються за контрактами, вартість послуг в рамках технічної допомоги, вартість усіх грантових коштів, та всі платежі підрядникам за договорами, укладеними на виконання проєктів МТД, що фінансуються НЕФКО, як міжнародної фінансової установи, яка користується статусом, привілеями та імунітетом на території країни-члена, звільняються від оподаткування податком на прибуток підприємств.

Згідно з довідником інших податкових пільг відсотки та всі інші платежі, які належать Північній Екологічній Фінансовій Корпорації (НЕФКО) й виникають унаслідок проектів і фінансової діяльності, передбаченої цією Угодою, а також активи та доходи НЕФКО, пов’язані з такою фінансовою діяльністю й проектами, звільняються від оподаткування, застосовується код пільги 11020225.

Щодо питання 6

Питання щодо порядку відображення операцій з виконання договорів за операціями в межах реалізації проєктів МТД в бухгалтерському обліку відноситься до компетенції Міністерства фінансів України.

Водночас, якщо операція з виконання платником податку замовлення здійснюється за рахунок грантових коштів та підпадає під дію пільгового оподаткування згідно з міжнародними договорами (зокрема, відповідно до статті 5 Угоди з НЕФКО та розділів 8.02 - 8.03 ст. 8 Договору з ЄБРР), розрахунок прибутку, що звільняється від оподаткування при здійсненні такої операції відображається в Додатку ПЗ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація) та у розрахунку рядка 05ПЗ Декларації.