Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.06.2026 р. № 3745/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ надає стоматологічні послуги населенню, має ліцензію Міністерства охорони здоров’я України на здійснення діяльності з медичної практики та зареєстровано платником ПДВ.

Враховуючи вищевикладене, ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. чи може застосовуватися в описаній у зверненні ситуації нульова ставка ПДВ та звільнення від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 197.1.5 пункту 197.1 розділу V ПКУ;
2. з якого періоду ТОВ може застосовувати такий режим звільнення;
3. чи потрібно робити перерахунок податкових зобов’язань з ПДВ з початку 2026 року?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Згідно з пунктами 5.1 − 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені в ПКУ та законах із питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених у статті 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно частиною першою статті 3 Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров’я» заклад охорони здоров’я – юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації; послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) – послуга (у тому числі оцінювання повсякденного функціонування особи, реабілітаційна послуга), що надається пацієнту в закладі охорони здоров’я, реабілітаційному закладі або фізичною особою – підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником.

Замовниками послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнти.

Згідно з частиною першою пункту 15 статті 7 Закону України від 02 березня 2015 року № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» медична практика є видом господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Операції, зазначені у статті 185 розділу V ПКУ, крім операцій, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною у підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, яка є основною (пункт 194.1 статті 194 розділу V ПКУ).

Податок на додану вартість становить 20, 7 і 14 відсотків бази оподаткування ПДВ та додається до ціни товарів / послуг.

Підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Підпунктом 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ визначено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з медичного обслуговування населення (медична послуга) закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю реабілітаційними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, крім послуг, перерахованих у підпунктах «а» – «о» підпункту 197.1.5 пункту 197.1 розділу V ПКУ.

Зокрема, згідно з підпунктами «а» та «і» підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою підлягають операції з постачання послуг з:

надання косметологічної допомоги, крім тієї, що надається за медичними показаннями;

медичне обслуговування громадян за їх бажанням у медичних закладах із поліпшеним сервісним обслуговуванням.

Відповідно до пункту 50.1. статтею 50 глави 2 розділу ІІ ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу ІІ ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, що наявні у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1 - 3

Операції з постачання закладом охорони здоров’я послуг з медичного обслуговування населення (медичних послуг) згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ є об’єктом оподаткування ПДВ.

Операції з постачання закладом охорони здоров’я стоматологічних послуг звільняються від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 197.1.5 пункту 197.1 розділу V ПКУ у разі якщо такі послуги:

надається закладом охорони здоров’я, який має ліцензію на постачання таких послуг;

віднесені до послуги з медичного обслуговування населення (медичної послуги);

не належить до переліку послуг, визначених у підпунктах «а» – «о» підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ.

У разі виконання таких умов операції ТОВ з постачання населенню стоматологічних послуг звільняються від оподаткування ПДВ.

У разі недотримання хоча б однієї із зазначених умов операції з постачання таких послуг підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Нульова ставка ПДВ у разі здійснення операцій з постачання стоматологічних послуг населенню не застосовується.

Щодо дати початку застосування режиму звільнення ДПС зазначає, що норми підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ діють на постійній основі. За наявності підстав для застосування зазначеної норми операції підлягають відображенню у податковій звітності з ПДВ як звільнені від оподаткування.

Щодо можливості проведення перерахунку податкових зобов’язань з ПДВ за попередні податкові періоди ДПС повідомляє, що порядок виправлення помилок у податковій звітності визначено статтею 50 глави 2 розділу ІІ ПКУ. У разі якщо платник ПДВ самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданих податкових деклараціях, він має право здійснити їх виправлення шляхом подання  уточнюючих розрахунків у порядку, визначеному ПКУ.

З питання правомірності віднесення наданих ТОВ стоматологічних послуг до тієї чи іншої категорії послуги з медичного обслуговування населення (медичної послуги) ДПС пропонує звернутися до Міністерства охорони здоров'я України, яке відповідно до Положення про МОЗ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267, є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).