Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.06.2026 р. № 3760/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення фізичної особи (…) щодо застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомляє, що він є резидентом України та контролюючою особою іноземної компанії (…), яка зареєстрована за законодавством Республіки Болгарія.

У 2024 році контрольованою іноземною компанією (далі – КІК) (…) було прийнято рішення про розподіл прибутку та виплату дивідендів учаснику (контролюючій особі).

Платник стверджує, що згідно з довідкою, виданою (…), за результатами 2024 року компанією задекларовано оподатковуваний прибуток та сплачено корпоративний податок за ставкою 10 %.

Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи має право контролююча особа при декларуванні доходу у вигляді дивідендів, отриманих від КІК, врахувати положення підпункту 170.13.2.4 пункту 170.13 статті 170 Податкового кодексу України та зменшити суму податкового зобов'язання з ПДФО на суму корпоративного податку, сплаченого контрольованою іноземною компанією в Республіці Болгарія?

2. Чи застосовується механізм зменшення податкового зобов'язання, передбачений підпунктом 170.13.2.4 пункту 170.13 статті 170 Податкового кодексу України, у випадку фактичної виплати дивідендів контролюючій особі за рахунок прибутку КІК, з якого вже був сплачений корпоративний податок у державі реєстрації такої компанії?

3. Чи виникає у контролюючої особи право на зменшення податкового зобов'язання з ПДФО за наявності документального підтвердження сплати корпоративного податку податковими органами Республіки Болгарія та документів щодо виплати дивідендів?

4. Якщо прибуток контрольованої іноземної компанії або дивіденди, виплачені такою компанією, підлягають оподаткуванню військовим збором у 2024 році, яку ставку військового збору необхідно застосовувати – 1,5 відсотка чи іншу ставку, встановлену законодавством?

Щодо питання 1-4

Щодо першого – четвертого питань

Відповідно до підпункту 39².1.1 пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу КІК визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи - резидента України або юридичної особи - резидента України відповідно до правил, визначених цим Кодексом.

Підпунктом 39².1.2. пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу визначено, що контролюючою особою є фізична особа або юридична особа - резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) КІК.

Зокрема, іноземна компанія визнається КІК, якщо фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України (далі - контролююча особа):

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі                             більше ніж 50 відс., або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі                              більше ніж 10 відс., за умови що декілька фізичних осіб - резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відс., або

в) окремо або разом з іншими резидентами України - пов'язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Пунктом 39².2 статті 39² розділу І Кодексу визначено особливості оподаткування прибутку КІК.

Так, об'єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК, що обчислюється відповідно до правил, визначених статтею 39² Кодексу.

Зазначена частина прибутку КІК включається, зокрема, до складу загального річного оподатковуваного доходу контролюючої особи в порядку, визначеному пунктом 170.13 статті 170 Кодексу(підпункт 39².2.2. пункту 39².2 статті 39² Кодексу).

Відповідно до підпункту 170.13.1 пункту 170.13 статті 170 Кодексу платник податку – резидент, що визнається контролюючою особою щодо КІК, зобов’язаний визначити частину прибутку КІК відповідно до положень      статті 39² Кодексу та включити її до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 Кодексу.

Згідно з підпунктом 170.13.2 пункту 170.13 статті 170 Кодексу, якщо КІК розподіляє прибуток або його частину на користь контролюючої особи, і така особа фактично отримує розподілені кошти (як безпосередньо, так і через ланцюг опосередкованого володіння), застосовуються такі правила:

у разі розподілу контролюючою особою КІК (його частини) до моменту подання звіту про КІК та включення зазначеної частини прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації, до такого фактично отриманого (розподіленого) доходу застосовується ставка податку, визначена підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 Кодексу (підпункт 170.13.2.1 підпункту 170.13.2 пункту 170.13 статті 170 Кодексу);

у разі розподілу контролюючою особою прибутку КІК (його частини) після подання звіту про КІК та включення зазначеної частини прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації, але до закінчення другого календарного року, наступного за звітним, здійснюється перерахунок податку із прибутку КІК, відображеного в податковій декларації, із застосуванням ставки податку, визначеної підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 Кодексу               (підпункт 170.13.2.2 підпункту 170.13.2  пункту 170.13 статті 170 Кодексу);

у разі розподілу контролюючою особою прибутку КІК (його частини) після моменту подання звіту про КІК та включення зазначеної частини прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації, після закінчення календарного другого року, наступного за звітним, перерахунок податку не здійснюється. При цьому отримана частина прибутку КІК не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу в календарному році, в якому вона фактично отримана (розподілена) (підпункт 170.13.2.3 підпункту 170.13.2 пункту 170.13 статті 170 Кодексу).

Відповідно до підпункту 170.13.2.4 підпункту 170.13.2 пункту 170.13
статті 170 Кодексу сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті з прибутку КІК (як розподіленого, так і не розподіленого), зменшується на суму корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, та фактично сплаченого КІК, включаючи податки, що були утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого КІК.

Сума такого податку визначається як загальна сума податку, що була фактично сплачена КІК за результатами відповідного звітного (податкового) періоду (корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, - сплачена протягом звітного періоду) пропорційна частці контролюючої особи в такій КІК, відображеній у звіті про контрольовані іноземні компанії.

Платник податків має право скористатися таким зменшенням за умови документального підтвердження фактичної сплати. Копії документів, що підтверджують факт такої сплати, подаються платником податків разом із податковою декларацією.

При цьому сума зменшення податку на доходи фізичних осіб, визначеного абзацом першим цього підпункту, не може перевищувати суму податкового зобов’язання фізичної особи щодо прибутку такої КІК.

Таким чином, норми підпункту 170.13.2.4 підпункту 170.13.2 пункту 170.13 статті 170 Кодексу застосовуються виключно до суми скоригованого прибутку КІК, який розраховується згідно з вимогами пункту 39².2 статті 39² розділу І Кодексу, та включається до загального оподаткованого доходу платника за відповідний період.

Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.2 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу для платників податків, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 Кодексу.

Ставка військового збору для цих платників податків становить 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 підпункту 1.3 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (підпункт 1                підпункту 1.3 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Водночас слід зазначити, що відповідно до підпункту 1.16 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу річне податкове зобов’язання з військового збору з доходів платників, визначених пунктом 162.1 статті 162 Кодексу, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2024 звітний (податковий) рік та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій
річній податковій декларації про майновий стан і доходи, у тому числі
з іноземних доходів, визначається за ставкою військового збору у розмірі
1,5 відсотка (крім випадків, передбачених абзацом третім цього підпункту).

Ставка військового збору у розмірі 5 відсотків застосовується до доходів, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, нараховані (виплачені) платникам податків починаючи з 1 січня 2025 року.

Враховуючи викладене, у разі, якщо дивіденди виплачені на користь контролюючої особи у 2024 році, то таку виплату необхідно вказати у річній декларації про майновий стан і доходи за 2024 рік з одночасним поданням Звіту про контрольовані іноземні компанії за 2024 звітний рік.

Слід зазначити, що військовий збір з вказаного доходу сплачується у порядку, визначеному підпунктом 1.16 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу, але без застосування підпункту 170.13.2.4 підпункту 170.13.2 пункту 170.13 статті 170 Кодексу.