Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення _________асоціації ________ (далі – Асоціація) щодо окремих питань оподаткування неприбуткових організацій, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
Згідно із зверненням Асоціація набула статусу саморегулівної організації відповідно до рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та об’єднує професійних учасників ринків капіталу України.
Асоціація є неприбутковою організацією, що внесено до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).
Як повідомляється, в процесі здійснення статутної діяльності в Асоціації можуть виникати тимчасово вільні кошти, які до моменту їх спрямування на фінансування статутної діяльності планується використати для придбання облігацій внутрішньої державної позики України (далі – ОВДП) з метою збереження вартості активів та ефективного управління фінансовими ресурсами Асоціації. Крім того, проведення такої операції розглядається як інструмент підтримки держави в умовах збройної агресії російської федерації проти України.
Враховуючи викладене вище, Асоціація звертається за отриманням індивідуальної податкової консультації із таких запитань:
1. Чи має право неприбуткова організація, внесена до Реєстру, здійснювати придбання облігацій внутрішньої державної позики України за рахунок власних тимчасово вільних коштів без ризику втрати статусу неприбутковості відповідно до п. 133.4 ст. 133 Кодексу?
2. Чи вважаються доходи, отримані неприбутковою організацією у вигляді процентного доходу (відсотків) за ОВДП, такими, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток підприємств; або такими, що можуть бути розцінені як використання доходів не за цільовим призначенням?
3. Яким чином операції з придбання, володіння, погашення ОВДП та отримання процентного доходу за ними повинні відображатися у Звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації?
Щодо запитань 1 – 3
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як встановлено в п. 1.1 ст. 1 Кодексу, регулюються нормами цього Кодексу.
Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (5.3 ст. 5 Кодексу).
Відносини, що виникають під час емісії, обігу, викупу цінних паперів та виконання зобов’язань за ними, укладання і виконання деривативних контрактів, заміни сторони деривативних контрактів та вчинення правочинів щодо фінансових інструментів на ринках капіталу, а також відносини, що виникають під час провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринка, регулює Закон України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (змінами) (далі – Закон № 3480), як встановлено частиною першою ст. 1 цього Закону.
Саморегулівна організація професійних учасників ринків капіталу – це об’єднання професійних учасників ринків капіталу, що відповідає вимогам, встановленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (абзац тринадцятий частини другої ст. 4 Закону № 3480).
Відповідно до частини першої ст. 143 Закону № 3480 об’єднання професійних учасників ринків капіталу (далі – Об’єднання), яке зареєстровано та діє як юридична особа у встановленому законодавством порядку, має статус неприбуткової організації відповідно до податкового законодавства, може набути статус саморегулівної організації професійних учасників ринків капіталу (далі – СРО) у разі, якщо таке Об’єднання відповідає вимогам, встановленим цим Законом. Порядок набуття Об’єднанням статусу СРО та позбавлення такого статусу встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку з урахуванням вимог Закону № 3480.
Відповідно до частини першої ст. 1441 Закону № 3480 Об’єднання, що набуло статусу СРО, має такі повноваження: 1) впровадження норм професійної етики у практичну діяльність членів та працівників СРО; 2) розроблення та затвердження методичних рекомендацій щодо провадження відповідного виду професійної діяльності на ринках капіталу; 3) впровадження ефективних механізмів розв’язання спорів, пов’язаних з професійною діяльністю членів Об’єднання; 4) здійснення моніторингу дотримання членами Об’єднання статуту та внутрішніх документів Об’єднання; 5) розроблення та затвердження обов’язкових для виконання членами СРО правил (стандартів) провадження відповідного виду професійної діяльності, крім правил (стандартів), що прямо встановлені законом; 6) розроблення заходів, спрямованих на запобігання порушенню членами СРО законодавства та внутрішніх документів СРО, у тому числі у разі припинення ними професійної діяльності; 7) застосування заходів дисциплінарного впливу до членів СРО у разі виявлення порушень статуту чи внутрішніх документів СРО; 8) забезпечення безперервного професійного розвитку фахівців на ринках капіталу; 9) здійснення заходів з підвищення рівня фінансової грамотності інвесторів у фінансові інструменти; 10) розгляд скарг споживачів фінансових послуг, які є клієнтами або потенційними клієнтами членів СРО; 11) здійснення інших повноважень, що відповідають вимогам законодавства та передбачені статутом такої СРО.
Положення про саморегулівні організації професійних учасників ринків капіталу затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку 19 грудня 2025 року № 09/21/3401/К03, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2025 року за № 1969/45375 (далі – Положення).
Відповідно до п. 57 Положення членами СРО з відповідного виду професійної діяльності є професійні учасники ринків капіталу з такого самого виду професійної діяльності на ринках капіталу.
Установчим документом СРО є статут Об’єднання (п. 60 Положення).
Згідно з п. 61 Положення статут Об’єднання повинен містити відомості про: 1) повне та скорочене найменування Об’єднання українською мовою; 2) порядок скликання та проведення загальних зборів учасників Об’єднання; 3) компетенцію загальних зборів учасників Об’єднання; 4) склад органів Об’єднання; 5) порядок внесення змін до статуту; 6) порядок припинення Об’єднання.
Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.
Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;
внесена контролюючим органом до Реєстру.
Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).
При цьому, пункт 133.4 ст. 133 Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану застосовується з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.
На підставі викладеного вище обов’язковими умовами для неприбуткової організації є, зокрема, використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами в межах профільного закону, а також заборона розподілу доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.
При цьому, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначені п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.
Як передбачено п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам пункту 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені асоціації та інші об’єднання юридичних осіб.
Відповідно до частини другої ст. 4 Закону № 3480 інвесторами у фінансові інструменти є фізичні та юридичні особи, у тому числі фізичні особи - іноземці та іноземні юридичні особи, які набули права власності на фінансові інструменти з метою отримання доходу від вкладених коштів та/або збереження вартості вкладених активів, та/або набуття відповідних прав, що надаються власнику фінансових інструментів відповідно до законодавства, або в межах виконання повноважень щодо державного управління у відповідній сфері, або які є сторонами деривативних контрактів.
Згідно з частиною третьою ст. 16 Закону № 3480 ОВДП – це цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішніх ринках капіталу і підтверджують зобов’язання України щодо відшкодування пред’явникам цих облігацій їхньої номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій. Номінальна вартість ОВДП може бути визначена в іноземній валюті.
Отже, у ситуації згідно зі зверненням діяльність Об’єднання (що набуло статусу СРО та є неприбутковою організацією, яка внесена до Реєстру) з купівлі цінних паперів, у тому числі ОВДП, не може вважатися такою, що відповідає меті (цілям) такого Об’єднання згідно з повноваженнями, визначеними ст. 1441 Закону № 3480, а отже спрямування доходів Об’єднання на проведення такої діяльності є порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу для перебування зазначеного Об’єднання у Реєстрі, оскільки спричиняє нецільове використання коштів такого Об’єднання.
Крім того, відповідно до п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 Кодексу у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 Кодексу, а для релігійної організації – вимог, визначених абзацом другим п.п. 133.4.1 і п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.
За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.
З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розділом ІІІ Кодексу для платників податку на прибуток.
Форму Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2016 за № 932/29062 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469) (далі – Звіт).
Абзацом третім п. 46.2 ст. 46 Кодексу передбачено, що фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 Кодексу, є додатком, зокрема, до Звіту та його невід’ємною частиною.
Для цілей податкового обліку доходи, одержані неприбутковими організаціями, відображаються у рядках 1.1 – 1.11 частини І Звіту, а суми видатків (витрат) – у рядках 2.1 – 2.6 частини І Звіту.
Форма Звіту передбачає заповнення лише тих показників, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації в залежності від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.
Формування доходів та видатків, що відображаються у Звіті, здійснюється за правилами бухгалтерського обліку.
Частина ІІ Звіту передбачена для розрахунку податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств та заповнюється тими неприбутковими організаціями, які не дотримались вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 Кодексу.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |