Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.06.2026 р. № 3770/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення            щодо відображення в бухгалтерському обліку вартості зворотної тари, податкових наслідків та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі– Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство реалізує продукцію, а саме напої у КЕГах, які є зворотною тарою, та не є об’єктом реалізації. При передачі зворотної тари Покупцю на рахунках обліку відображає видачу тари за її собівартістю та виникнення дебіторської заборгованості від Покупця у розмірі заставної вартості тари. Товариством прийнято рішення збільшити заставну вартість КЕГ.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

        на який рахунок обліку віднести різницю збільшення вартості зворотної тари, які виникають податкові обов’язки, адже дана операція не є фактом постачанням товару.

 

        Щодо податку на прибуток підприємств

        Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

        Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

        Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

        Відповідно до абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

        Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за операціями зі зворотною тарою.

        Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування та, відповідно, об’єкта оподаткування податком на прибуток.

        Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами)).

        Отже, питання порядку відображення платником податку на прибуток у бухгалтерському обліку різниці збільшення вартості зворотної тари належить до компетенції Міністерства фінансів України.

 

        Щодо ПДВ

        Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу, об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.

        Пунктом 188.1 ст. 188 Кодексу визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до п.п. 213.1.9 і п.п. 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 Кодексу, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

        До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

        У випадках, передбачених ст. 189 Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень ст. 189 Кодексу.

        Згідно з п. 189.2 ст. 189 Кодексу, вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається. У разі, якщо у строк більше ніж 12 календарних місяців з моменту надходження зворотної тари вона не повертається відправнику, вартість такої тари включається до бази оподаткування отримувача.

        Пунктами 201.1, 201.10 ст. 201 Кодексу визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексу термін.

        Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (зі змінами і доповненнями) (далі –  Порядок             № 1307).

        Враховуючи викладене, при передачі зворотної тари покупцю вартість такої тари до бази оподаткування ПДВ не включається, отже при здійсненні такої операції податкові зобов’язання з ПДВ у постачальника не виникають (в т.ч. у разі збільшення зворотної вартості тари), дані щодо вартості переданої зворотної тари в податковій декларації з ПДВ не відображаються. При цьому, відповідно до п.п. 9 п. 16 Порядку № 1307 вартість зворотної (заставної) тари, визначена в договорі (контракті), відображається постачальником в графі ХІІ розділу А податкової накладної, складеної за такою операцією.

        Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).