Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.06.2026 р. № 3775/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ операцій з передачі майна до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) у процесі перетворення ДП та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, відповідно до Порядку перетворення державного підприємства в акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2025 р. № 1104 (далі – Порядок № 1104) щодо ДП державним органом управління прийнято рішення про припинення шляхом перетворення у ТОВ. Відповідно до вимог законодавства майно, закріплене за ДП на праві господарського відання, підлягає внесенню до статутного капіталу ТОВ, що створюється в результаті такого перетворення. Під час операції з передачі майна до статутного капіталу ТОВ переходить право власності від особи, яка робить внесок.

Враховуючи вищевикладене, ДП просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. чи є об’єктом оподаткування ПДВ операція з передачі майна, яке перебуває у господарському віданні ДП, до статутного капіталу ТОВ у процесі перетворення;
2. чи поширюється на зазначену операцію положення підпункту 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ, відповідно до яких така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ?

Разом з тим у зверненні не наведено достатньої інформації щодо правового режиму майна після завершення процедури перетворення та обсяг майнових прав, які набуватиме ТОВ щодо такого майна, яке передається (чи набуватиме ТОВ права власності на майно, яке передається до його статутного капіталу, чи таке майно залишатиметься у державній власності), що не дає змоги чітко ідентифікувати сутність таких операцій, у зв’язку з чим ДПС надає загальні роз’яснення щодо оподаткування описаних у зверненні операцій.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Згідно з пунктом 5.3 статті 5 розділу I ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Частиною першою статті 317 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) встановлено, що зміст права власності полягає в тому, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини першої статті 104 ЦКУ юридична особа припиняється, зокрема, в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення).

Згідно зі статтею 108 ЦКУ перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов’язки попередньої юридичної особи.

Відповідно до частини восьмої статті 13 Закону України від 9 січня 2025 року № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» (далі – Закон № 4196) якщо на день прийняття рішення про перетворення за підприємством, єдиним учасником (засновником) якого є держава або територіальна громада (територіальні громади), закріплено майно на праві господарського відання або на праві оперативного управління, уповноважений суб’єкт управління об’єктами державної власності або уповноважений орган місцевого самоврядування на основі результатів інвентаризації майна підприємства приймає рішення:

про внесення майна, закріпленого на праві господарського відання, до статутного капіталу юридичної особи - правонаступника такого підприємства, крім майна, що не підлягає приватизації;

про передачу майна, закріпленого на праві господарського відання, що не підлягає приватизації, та майна, закріпленого на праві оперативного управління, юридичній особі - правонаступнику такого підприємства на праві узуфрукта державного або комунального майна.

До статутного капіталу юридичної особи, створеної шляхом перетворення підприємства, єдиним учасником (засновником) якого є держава або територіальна громада (територіальні громади), не може бути внесене речове право на державне або комунальне майно (в тому числі узуфрукт державного або комунального майна), крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1104 засновником товариств, що утворюються шляхом перетворення підприємств, є держава в особі суб’єкта управління об’єктами державної власності (далі - засновник). Засновники приймають рішення про перетворення підприємств, що належать до сфери їх управління.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 1104 якщо на день прийняття рішення про перетворення підприємства в товариство за підприємством закріплено майно на праві господарського відання або на праві оперативного управління, засновник на основі результатів інвентаризації майна підприємства приймає рішення:

про внесення майна, закріпленого на праві господарського відання, до статутного капіталу товариства, крім майна, що не підлягає приватизації;

про передачу майна, закріпленого на праві господарського відання, що не підлягає приватизації, та майна, закріпленого на праві оперативного управління, товариству на праві узуфрукта державного майна.

У разі неприйняття засновником рішення про внесення майна, закріпленого за підприємством на праві господарського відання, до статутного капіталу товариства подальше володіння та користування таким майном здійснюються товариством за правилами, встановленими для майна, переданого на праві узуфрукта державного майна.

Пунктом 44.1 статті 44 глави 3 розділу ІІ ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об'єктом оподаткування ПДВ (підпункт 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ).

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 розділу V ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України.

Відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Правила статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються в разі проведення операцій, зокрема, передбачених пунктом 196.1.7 статті 196 розділу V ПКУ (пункт 199.6 статті 196 розділу V ПКУ).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, що наявні у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1 - 2

Податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. При визначенні порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання тих чи інших товарів/послуг необхідно встановити фактичну сутність таких операцій, а також враховувати те, яким чином у бухгалтерському обліку відображається факт здійснення таких операцій.

Відповідно до підпунктів «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання (у тому числі безоплатного постачання) товарів/послуг. При цьому для цілей розділу V ПКУ терміни «постачання товарів» та «постачання послуг» застосовуються у значенням, наведених відповідно у підпунктах 14.1.191 та 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ.

Таким чином, для визначення податкових наслідків операції з передачі майна у процесі перетворення ДП необхідно встановити фактичний правовий режим такого майна та обсяг прав, які набуває щодо нього ТОВ – правонаступник.

Якщо за результатами здійснення операції право власності на майно не переходить до ТОВ та відсутня передача права на розпоряджання таким майном як власник у розумінні підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ, то така операція не є постачанням товарів та не утворює об’єкта оподаткування ПДВ.

Якщо ж відповідна операція здійснюється у межах перетворення юридичної особи, відповідає ознакам реорганізації то до неї можуть застосовуватися положення підпункту 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ, згідно з якими операції з перетворення юридичних осіб не є об’єктом оподаткування ПДВ.

За такою операцією згідно з пунктом 199.6 статті 199 розділу V ПКУ норми пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються, отже податкові зобов'язання з ПДВ не нараховуються.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).