Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство (платник ПДВ) планує здійснювати діяльність з адміністрування онлайн-платформи (маркетплейсу), створеної у вигляді вебсайту та/або мобільного додатку.
В межах зазначеної діяльності Товариство забезпечуватиме можливість розміщення Продавцями (юридичними особами та фізичними особами – підприємцями, платниками та неплатниками ПДВ) та просування на маркетплейсі інформації про товари, оформлення Користувачами (фізичними особами) замовлення товарів, розміщених на маркетплейсі, технологічне сприяння Продавцям і Користувачам в укладенні договорів купівлі-продажу товарів, розміщених на маркетплейсі, приймання платежів від Користувачів та їх перерахування Продавцям.
Відносини між Товариством і Продавцями оформлюватимуться змішаними договорами, що матимуть одночасно елементи договору про надання послуг (зокрема, послуг з надання доступу до онлайн-платформи та супутніх послуг) та договору доручення (у частині отримання Товариством (повіреним) на власний рахунок платежів від Користувачів від імені Продавця (довірителя). За надані послуги Товариство отримуватиме винагороду.
Договори купівлі-продажу товарів укладатимуться безпосередньо між Продавцями та Користувачами, фізична передача Товариству товару та права власності на товар не передбачена, постачання товарів Користувачам здійснюватимуть безпосередньо Продавці.
Продаж товарів на маркетплейсі здійснюватиметься на умовах передоплати. Використовуючи функціонал маркетплейсу Користувач сплачуватиме вартість придбаного товару за допомогою інтернет-еквайрингу, а саме: платіж від Користувача надходитиме на рахунок небанківського надавача платіжних послуг (фінансової компанії), який зараховуватиме отримані від Користувача кошти на банківський рахунок Товариства відповідно до укладеного договору та вимог законодавства про платіжні послуги.
Отримані кошти від Користувача Товариство перераховуватиме Продавцю. Під час такого перерахування Товариство може самостійно утримувати суму своєї винагороди.
З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1), 2) щодо нарахування Товариством податкових зобов’язань з ПДВ, складання і реєстрації податкові накладних та формуванні податкового кредиту на вартість операцій з постачання товарів, проданих на маркетплейсі Продавцями (платниками та неплатниками ПДВ), в тому числі у порядку, передбаченому пунктом 189.4 статті 189 розділу V ПКУ;
3), 4) щодо порядку визначення дати виникнення податкових зобов’язань платником ПДВ – Продавцем при здійсненні операцій з постачання товарів через маркетплейс;
5), 6) щодо порядку визначення Товариством дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ при утриманні суми винагороди за надані послуги із суми коштів, які отримані від Користувачів та підлягають перерахуванню Продавцю;
7) щодо правомірності визначати Товариством податкових зобов’язань з ПДВ один раз на місяць та складати зведену податкову накладну на Продавців відповідно до пункту 201.4 статті 201 розділу V ПКУ?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу І ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).
Правові основи укладення договору доручення визначено статтями 1000 – 1010 ЦКУ.
За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя (частина перша статті 1000 ЦКУ).
Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного (частина друга статті 1000 ЦКУ).
Повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги (стаття 1002 ЦКУ).
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (далі – перша подія):
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, − дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку − дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої − дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів − дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг − дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами (далі – Закон № 996), незалежно від дати накладення електронного підпису.
Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Пунктом 189.4 статті 189 розділу V ПКУ визначено, що базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів/послуг, визначена у порядку, встановленому статтею 188 розділу V ПКУ.
Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Згідно з пунктом 201.4 статті 201 розділу V ПКУ платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:
покупцям – платникам податку – можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця;
покупцям – особам, не зареєстрованим платниками податку, – можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.
У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.
Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.
Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996)). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.
Податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, а тому при визначенні порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання тих чи інших товарів/послуг необхідно встановити фактичну сутність таких операцій, а також врахувати те, яким чином у бухгалтерському обліку відображається факт здійснення таких операцій.
Щодо питань 1, 2
Оскільки, як викладено у зверненні, в межах здійснення діяльності з адміністрування маркетплейсу та згідно з умовами договорів Товариство безпосередньо не отримуватиме товари від Продавця та не постачатиме товари покупцям, а фактичним постачальником таких товарів покупцям буде Продавець, то при отриманні Товариством грошових коштів від покупців як оплати за поставлені Продавцем товари для цілей подальшого їх перерахування (передачі) Продавцю обов’язку щодо визначення податкових зобов’язань з ПДВ та складання податкової накладної у Товариства не виникатиме (за винятком суми винагороди, якщо така винагорода згідно з договором вираховуватиметься із вказаних грошових коштів як оплата вартості послуг, що постачаються Товариством Продавцю. При цьому норми пункту 189.4 статті 189 розділу V ПКУ не застосовуються.
Щодо питань 3, 4
За загальновстановленими правилами обов’язок щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за операціями з постачання товарів/послуг виникає у платника податку (постачальника) на дату першої події, визначену пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ, а саме на дату зарахування коштів на рахунок постачальника або на дату відвантаження товарів.
Разом з цим ДПС зазначає, що будь-який платник податку (у тому числі продавець, який здійснює продаж товарів через маркетплейс) у разі виникнення необхідності має право звернутися до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації із відповідним зверненням, оформленим відповідно до вимог пункту 52.1 статті 52 розділу ІІ ПКУ.
Щодо питань 5, 6
У разі якщо при здійсненні Товариством операції з постачання зазначених у зверненні послуг першою подією буде фактичне їх постачання, то відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ податкові зобовʼязання з ПДВ за такою операцією повинні визначатися на дату оформлення документа, що засвідчує факт постачання цих послуг.
Якщо першою подією за такою операцією буде оплата зазначених у зверненні послуг, то, враховуючи те, що:
– перерахування Користувачами коштів Товариству за своєю фактичною сутністю не є оплатою вартості послуг, які Товариство надає Продавцю (такі кошти сплачуються Користувачем за реалізовані Продавцем товари на маркетплейсі та підлягають перерахуванню у повному обсязі Продавцю);
– Продавець безпосередньо не сплачує Товариству плату за послуги (винагороду), а така плата вираховується Товариством із суми коштів, які воно перераховує Продавцю як оплату за товари,
то податкові зобовʼязання з ПДВ у цьому випадку виникатимуть у Товариства на дату перерахування ним коштів Продавцю.
Щодо питання 7
Зведена податкова накладна за операціями з постачання зазначених у зверненні послуг Товариством може бути складена за умови дотримання вимог, викладених у пункті 201.4 статті 201 розділу V ПКУ, а саме: постачання послуг покупцю два або більше разів на місяць, що має бути підтверджено відповідними документами.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |