Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.06.2026 р. № 3781/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо складання податкових накладних / розрахунків коригування та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство здійснює операції з постачання послуг (діяльність готелів та подібних засобів тимчасового розміщення). У межах зазначеної діяльності Товариство може отримувати платежі:

в рахунок попередньої оплати послуг – через фінансові установи;

в рахунок попередньої оплати з використанням послуги «оплата
частинами»  – через банківські установи.

У ситуації 1: при поверненні попередньої оплати, що була отримана через фінансову установу, можливі наступні варіанти повернення коштів:

- з розрахункового рахунку Товариства безпосередньо споживачу;

-  з розрахункового рахунку Товариства на рахунок фінансової установи, яка надалі здійснює повернення коштів споживачу;

- фінансова установа проводить повернення коштів споживачу із надходжень за поточний день на рахунок такої фінансової установи, а на наступний робочий день на рахунок Товариства зараховується різниця між сумою отриманих та повернутих коштів.

У ситуації 2: у разі отримання коштів від споживача через банківську установу на умовах «оплата частинами» Товариство оплачує банківську комісію та складає податкову накладну з урахуванням суми такої комісії. При поверненні коштів споживачу:

- до 14 днів з дати сплати коштів споживачем – банк повертає (списує) з рахунка Товариства кошти на користь покупця та повертає суму комісії  Товариству;

- після 14 днів з дати сплати коштів споживачем – банк повертає (списує) з рахунка Товариства кошти на користь покупця та не повертає суму комісії  Товариству.

Враховуючи викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо:

1) дати коригування податкових зобовʼязань у разі повернення попередньої оплати, що була отримана через фінансові установи:

1.1) з розрахункового рахунку Товариства безпосередньо споживачу;

1.2) з розрахункового рахунку Товариства на рахунок фінансової установи, яка надалі здійснює повернення коштів споживачу;

1.3) якщо фінансова установа проводить повернення коштів споживачу із надходжень за поточний день на рахунок такої фінансової установи, а на наступний робочий день на рахунок Товариства зараховується різниця між сумою отриманих та повернутих коштів;

2) дати виникнення податкових зобовʼязань, якщо платежі через банківську установу на умовах «оплата частинами» не потребують фіскалізації;

3)  суми, на яку Товариство повинно складати розрахунок коригування у разі повернення попередньої оплати, що була отримана на умовах «оплата
частинами», в описаних у ситуації 2 варіантах.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (далі – перша подія):

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, − дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку − дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої − дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів − дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг − дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України  від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Згідно з пунктом 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних.

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання  фінансової  звітності  в  Україні  визначено  Законом  України
від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами (далі — Закон № 996).

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону № 996).

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (частина перша статті 9 Закону № 996). Первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію (абзац одинадцятий статті 1 Закону № 996).

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

При визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій платники податку повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку – превалювання сутності над формою, згідно з яким  операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996).

Щодо питань 1.1, 1.2, 1.3

Податковий облік господарських операцій ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Настання обставин, визначених пунктом 192.1 статті 192 ПКУ, зокрема, повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, є підставою для складання розрахунку коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання такої попередньої оплати. При визначенні дати складання такого розрахунку коригування платнику податку необхідно керуватися відповідними нормами ПКУ, передбаченими для податкових накладних.

Так, у разі повернення покупцю попередньої оплати розрахунок коригування складається на дату списання коштів з рахунку постачальника (незалежно від того, чи повернення коштів здійснюється постачальником безпосередньо покупцю, чи через фінансову установу).

Щодо ситуації, описаної у питанні 1.3, слід зазначити, що показники податкового обліку господарських операцій повинні відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такими господарськими операціями, а також сутності таких операцій.

У ситуації, описаній в питанні 1.3, мають місце за своєю сутністю дві окремі події за двома окремими операціями: оплата споживачами коштів за послуги та повернення коштів споживачам.

За фактом отримання коштів в оплату послуг (у тому числі якщо така оплата здійснюється через фінансову компанію) податкова накладна складається на дату отримання таких коштів постачальником (Товариством) виходячи з договірної вартості таких послуг, а за фактом повернення коштів споживачу розрахунок коригування складається на дату повернення Товариством таких коштів (у тому числі через фінансову компанію) виходячи з фактичної вартості послуг, оплата за які повертається споживачу (у тому числі якщо фінансовою компанією здійснюється взаємозалік таких коштів, що оплачуються клієнтами / повертаються клієнту, внаслідок чого постачальнику (Товариству) перераховується різниця між сумою сплачених та повернутих коштів). Такі дати мають бути підтверджені відповідними первинним (бухгалтерськими) документами.  

Щодо питання 2

ПКУ не визначено термін «фіскалізація».

Якщо у ситуації, описаній у зверненні, за операцією Товариства з постачання послуг першою подією є оплата (у тому числі оплата частинами через банківську установу) за такі послуги, а не фактичне їх постачання (оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг), то податкові зобовʼязання за операцією з постачання таких послуг виникають на дату зарахування кожної часткової оплати за такі послуги на рахунок постачальника (Товариства).

Щодо питання 3

У ситуації 2, описаній у зверненні, мають місце дві окремі за своєю сутністю операції, кожна з яких оподатковується у порядку, визначеному ПКУ для таких операцій, а саме:

операція з постачання Товариством послуг на умовах «оплата частинами», попередня оплата за які здійснюється через банківську установу;

операція з постачання банком послуг Товариству, за які Товариство сплачує банку комісію.

Товариство за операцією з постачання послуг на дату отримання від споживачів попередньої оплати складає податкову накладну виходячи з договірної вартості таких послуг (без вирахування з неї суми банківської комісії). Відповідно у разі повернення таких коштів (попередньої оплати) покупцю розрахунок коригування складається виходячи з вартості послуг, попередня оплата за які повертається (без вирахування з неї суми банківської комісії).

При цьому кожен конкретний випадок стосовно оподаткування ПДВ операцій, що здійснюються платником податку, має розглядатися з урахуванням договірних умов і суттєвих обставин здійснення господарських операцій, а також первинних (бухгалтерських) документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).