Державна податкова служба України розглянула звернення на отримання індивідуальної податкової консультації платника-юридичної особи (далі – Товариство 1) щодо застосування норм податкового законодавства при сплаті податків представником платника за договором доручення та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє таке.
У своєму зверненні Товариство 1 повідомило, що практична необхідність отримання податкової консультації полягає в отриманні офіційного підтвердження правомірності розрахунків платника з бюджетом і фондами у випадках, коли переказ на бюджетні/небюджетні рахунки здійснюється з рахунку не самого платника, а його представника.
Згідно з наведеними обставинами Товариством 1 (Довіритель) укладено договір доручення з Товариством 2 (Повірений) на перерахування податків, зборів, інших платежів та єдиного внеску на державне соціальне страхування (далі – платежі), відповідно до якого Повірений зобов'язується від імені та за рахунок Довірителя здійснювати сплату платежів до бюджету та фондів. При цьому платежі здійснюватимуться Повіреним з власного банківського рахунку, проте за рахунок і від імені Довірителя, а у платіжній інструкції зазначатиметься податковий номер Довірителя, як фактичного платника.
У зв’язку з викладеним, Товариство 1 просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. Чи вважається перерахування платежів Повіреним відповідно до договору доручення платежами від імені і за рахунок Довірителя та виконанням зобов’язань Довірителя перед бюджетом і фондами?
2. Чи підлягають зарахуванню до інтегрованої картки Товариства 1 та відображенню в його електронному кабінеті платежі, перераховані
Товариством 2 з власного банківського рахунку за умови зазначення у полі «фактичний платник» платіжної інструкції податкового номера
Товариства 1?
3. Як саме заповнювати реквізити «платник», «фактичний платник», «призначення платежу» платіжної інструкції при здійсненні платежів Повіреним для зарахування коштів до інтегрованої картки Довірителя?
4. Чи зобов’язані податкові органи зарахувати до інтегрованої карти Довірителя та відобразити в його електронному кабінеті платежі, які перераховані Повіреним від імені та за рахунок Довірителя відповідно до договору доручення?
Щодо питань 1 - 4.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Кодексом (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).
Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом (пункт 15.1 статті 15 Кодексу).
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Кодексу платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом (пункт 36.1 статті 36 Кодексу).
Податковий обов’язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2 статті 36 Кодексу).
Виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 Кодексу). Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов’язку встановлюються Кодексом (пункт 38.3 статті 38 Кодексу).
Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку (пункт 38.2 статті 38 Кодексу).
Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних зі сплатою податків, на підставі закону або довіреності (пункт 19.2 статті 19 Кодексу).
Відповідно до частини першої статті 237 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів (частини друга статті 237 ЦКУ).
Згідно з частиною першою статті 1000 ЦКУ за договором доручення одна сторона (Повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (Довірителя) певні юридичні дії.
Водночас пунктом 57.1 статті 57 Кодексу визначено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.
Також пунктом 87.1. статті 87 Кодексу передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Відповідно до пункту 87.7 статті 87 Кодексу забороняється будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам.
Тобто, договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором.
Що стосується єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), то згідно з частиною дев’ятою статті 25 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», яким визначено порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, передача платниками єдиного внеску своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства.
Порядок ініціювання та виконання платіжних операцій за рахунками користувачів платіжних послуг, які відкриті в надавачів платіжних послуг з обслуговування рахунку, обов’язкові реквізити платіжної інструкції, вимоги щодо їх заповнення визначено Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 року № 163 (зі змінами) (далі – Інструкція № 163).
Згідно з Інструкцією № 163 платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити відповідні обов'язкові реквізити, у т. ч. найменування / прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку, а також призначення платежу.
Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 березня 2023 року за № 528/39584 (зі змінами).
Органи ДПС при відображенні в інтегрованих картках платників (далі - ІКП) інформації Державної казначейської служби України про сплату платежів використовують для ідентифікації платника такі реквізити платіжної інструкції: найменування / прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку.
Разом з тим, згідно з пунктом 40 розділу ІІ Інструкції № 163 платіжна інструкція може містити також реквізит «Код фактичного платника», коли платник ініціює платіжну операцію за фактичного платника.
Реквізит «Код фактичного платника» органами ДПС використовується при відображенні платежів в ІКП у випадках, передбачених податковим законодавством, зокрема, коли сплата податку здійснюється податковим агентом платника.
Враховуючи вищевикладене, якщо сплата податків буде здійснена з банківського рахунку Товариства 2, тобто від власного імені та за рахунок власних коштів Товариства 2 (Повіреного) на його банківському рахунку, а не від імені та за рахунок другої сторони (Довірителя), підстави для відображення сплачених коштів, як надходжень до бюджету від другої сторони (Товариства 1), відсутні.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |