Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.06.2026 р. № 3803/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…) щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

(…) у своєму звернені зазначає, що є державною установою, яка входить до складу(…). Органом управління (…) Міністерство юстиції України, Департаментом з питань виконання кримінальних покарань та Північно — Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань. (…) є бюджетною неприбутковою установою.

При цьому (…) відповідно до договору оренди має в користуванні орендоване приміщення, яке географічно розташоване в іншій громаді. Дане нерухоме майно установа використовує для ведення своєї діяльності.

Відповідно до чинного законодавства, якщо платник податку має орендовані приміщення, в яких працюють і отримують заробітну плату наймані працівники, то платник податку зобов’язаний стати на облік як платник окремих видів податків і перераховувати податок на доходи фізичних осіб із доходів у вигляді заробітної плати до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) таких приміщень (неосновне місце обліку) на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби.

Таким чином, платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи має право державна установа сплачувати військовий збір та податок на доходи фізичних осіб з доходу своїх працівників до бюджету за місцезнаходженням орендованого приміщення?

2. Чи є особливості сплати військового збору та податку на доходи фізичних осіб з доходу працівників до бюджету за місцезнаходженням орендованого приміщення?

3. Чи є визначені в чинному законодавстві для бюджетних установ терміни для зміни бюджету для сплати військового збору та податку на доходи фізичних осіб з доходу працівників?

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету передбачено ст. 168 Кодексу, відповідно до якої податок на доходи фізичних осіб, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до відповідних бюджетів згідно з Бюджетного кодексу України (далі – БКУ).

Частиною другою ст. 64 БКУ встановлено, що податок на доходи фізичних осіб (крім податку, визначеного абзацами п’ятим і шостим частини другої ст. 64 БКУ), який сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.

Згідно з п.п. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168 Кодексу такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (далі – відокремлений підрозділ).

У разі прийняття рішення про створення відокремленого підрозділу юридична особа повідомляє про це контролюючі органи за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням таких новостворених підрозділів у встановленому порядку.

Відповідно до п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 Кодексу суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, а у випадках, передбачених Кодексом, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості) (п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Кодексу).

Згідно з п. 63.3 ст. 63 Кодексу з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Так, п. 7.1 розділу VII Порядку № 1588 визначено, якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.

Пунктом 8.1 Порядку № 1588 визначено, що платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому розділом VIII Порядку № 1588.

Якщо у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об'єкта оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то такий платник податків зобов'язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням такого об'єкта у порядку, визначеному розділом VII Порядку № 1588 (п. 8.3 Порядку № 1588).

Враховуючи викладене, якщо платник податку має орендоване приміщення (будівлі) в іншому регіоні (районі), в якому працюють та отримують заробітну плату наймані працівники, то платник податку зобов’язаний стати на облік як платник окремих видів податків та перераховувати податок на доходи фізичних осіб із доходів у вигляді заробітної плати до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) такого приміщення (неосновне місце обліку) на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби.

Щодо військового збору

Статтею 29 БКУ визначено перелік доходів, що включаються до складу доходів Державного бюджету України.

До доходів Державного бюджету України включаються доходи бюджету,
за винятком тих, що згідно зі ст.ст. 64, 64¹, 66, 69¹ та 71 БКУ закріплені за місцевими бюджетами (частина перша ст. 29 БКУ).

Відповідно до п. 1² частини другої ст. 29 БКУ військовий збір, що сплачується (перераховується) згідно з п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.

Крім того, згідно з п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу здійснюються
в порядку, встановленому розділом IV Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу,
за ставкою, визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Відповідно до п.п 1.17. п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, військовий збір, що сплачується відповідно до цього пункту, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України та спрямовуються на забезпечення потреб Збройних сил України.

Таким чином, оскільки військовий збір зараховується до спеціального фонду Державного бюджету, то юридична особа, яка нараховує (виплачує) дохід фізичній особі у вигляді заробітної плати, перераховує військовий збір до бюджету за своїм місцезнаходженням на відповідні рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.